Підсилювач

повітропровід

датчик

Доїльний апарат

штучне вим’я

стакани

ГІТ

вакуумний насос

колектор

електродвигун

молокопровід

Ємність з рідиною

(вакуумметричний тиск)

Ємність з рідиною

(атмосферний тиск)

- потік повітря; - потік рідини;

- електричний сигнал; - перекачування рідини.

Рисунок 3.3. Функціональна схема експериментальної установки

3.2.2. Вхідні і вихідні параметри проведення досліджень

Для визначення адекватності результатів теоретичних та експериментальних досліджень і з метою вивчення впливу конструктивних параметрів генератора імпульсів тиску на режими роботи доїльного апарата, виконані експериментальні дослідження. Проведено ряд однофакторних та багатофакторних експериментальних досліджень.

При дослідженні використовували методи математичного планування експерименту [2,8]. Вплив конструктивних параметрів ГІТ на режими роботи доїльного апарата визначили за програмою і методикою виконання багатофакторного експерименту [17, 63 ].

Основними критеріями, що визначають відповідність режимів роботи доїльного апарата фізіологічним вимогам, були частота пульсації, тривалість тактів ссання та стиснення, тривалість перехідних процесів, співвідношення тактів та надійність роботи.

Змінними факторами, що визначають режимну характеристику роботи ГІТ та надійність роботи доїльного апарата при виконанні процесу доїння прийняті діаметр дросельного каналу (d), довжина дросельного каналу (L), величина робочого тиску (Р_р) і сила, яку розвиває пружина (F_пр).

Величину умовного діаметра дросельного каналу (d) змінювали в межах 0,0003–0,0007 м за допомогою повзунів з різною за величиною лискою, яка утворює між стінкою клапана дросельний канал, величину робочого тиску (Р_р) встановлювали в межах 48–60 кПа за допомогою регулятора, а визначали - за допомогою зразкового вакуумметра, величину тиску пружини на клапан (Р_П) змінювали в межах 0–90 кПа шляхом використання пружин з відповідною жорсткістю.

Оцінка точності та надійності результатів дослідів проводилась з використанням теорії ймовірності і математичної статистики [12, 63, 73, 75] на рівні довірчої ймовірності 0,95 (рівень значимості 0,05).

Обробка результатів вимірювань проводилась згідно з методикою [79].

З метою кількісної оцінки впливу на критерії якості кожного з досліджуваних факторів, а також оцінки точності дослідів, використано дисперсійний аналіз результатів експерименту [63].

Запропонована математична модель дозволила досить точно описати взаємозв’язки між факторами, які досліджувались. Вибір математичної моделі здійснювали по величині залишкової дисперсії, при мінімальних та максимальних значеннях критеріїв.

Апроксимація експериментальних залежностей математичною моделлю виконана за допомогою методу найменших квадратів [75, 79] з використанням статистичного програмного пакету S-PLUS 2000 Professional. Результати розрахунків, що стосуються поверхонь відгуку приведені в додатку Д.

Перевірка адекватності математичної моделі проводилася з використанням елементів дисперсійного аналізу [63] за допомогою критерію Фішера на рівні довірчої ймовірності 0,95.

РОЗДІЛ 4.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГЕНЕРАТОРА ІМПУЛЬСІВ ТИСКУ ПОПАРНОЇ ДІЇ