
- •Римар дмитро олександрович
- •Обґрунтування параметрів генератора імпульсів тиску доїльного апарата попарної дії
- •Фененко
- •Фізіологічні основи виведення молока із вимені
- •V, мл долі вимені
- •1.2. Чинники, що обумовлюють ефективність машинного доїння
- •Вплив режимів доїння на продуктивність корів
- •Аналіз режимних характеристик доїльних апаратів
- •Фактори, що впливають на частоту пульсації
- •1.4.4. Порівняльна характеристика однотрубної та двотрубної систем підключення апаратів до джерела вакуумметричного тиску
- •Мета та задачі досліджень
- •2.1. Обґрунтування режиму роботи доїльного апарата з генератором імпульсів тиску попарної дії
- •2.2. Розрахунок параметрів керованої частини гіт попарної дії
- •2.2.1. Визначення технологічних параметрів пружинного елемента
- •2.3. Висновки з розділу 2:
- •3.1. Програма досліджень
- •3.2. Методика досліджень
- •3.2.1. Експериментальна установка
- •Підсилювач
- •Доїльний апарат
- •3.2.2. Вхідні і вихідні параметри проведення досліджень
- •4.1. Дослідження впливу діаметра дросельного каналу гіт на режими його роботи
- •4.2. Дослідження впливу довжини дросельного каналу гіт на режими його роботи
- •4.3. Дослідження впливу об’єму керуючої камери та осьового переміщення клапана гіт на режими його роботи
- •4.4. Дослідження впливу робочого вакуумметричного тиску на режими роботи гіт
- •4.5. Дослідження впливу дії пружини на режими роботи гіт
- •4.6. Визначення основних параметрів гіт попарної дії
- •4.7. Дослідний зразок генератора імпульсів тиску попарної дії
- •4.8. Висновки з розділу 4
- •5.1. Мета і задачі виробничих досліджень
- •5.2. Методика досліджень
- •5.3. Результати досліджень
- •5.4. Економічна ефективність застосування удосконаленого доїльного апарата з попарним виведенням молока з вимені
- •5.5 Висновки з розділу 5.
2.3. Висновки з розділу 2:
1. На режим роботи ГІТ попарної дії впливають діаметри клапанів та мембрани, об’єм керуючої камери керуючого блоку ГІТ, атмосферний та вакуумметричний тиски, маса клапанного механізму, а також значний вплив мають діаметр та довжина дросельного каналу, оптимальні параметри яких визначені залежностями (2.2;2.3; 2.4;2.5; 2.8).
Отримані залежності (2.36) і (2.38), які забезпечують визначення величини тиску пружини на клапан керованої частини ГІТ, а також залежності (2.44) і (2.47), які визначають величину сили, яку спричиняє дана пружина.
3. Визначено характер впливу конструктивних параметрів ГІТ на час протікання тактів ссання та стиснення та їх співвідношення, що дає можливість впливати на роботу ГІТ змінюючи його конструктивно – технологічні параметри.
4. Визначені параметри пружини, при яких забезпечується можливість зміни величини тактів ссання та стиснення в парах доїльних стаканів при однаковій частоті пульсації, що дає змогу змінювати співвідношення тактів і встановлювати їх оптимальні значення.
РОЗДІЛ 3.
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Програма досліджень
Проведення експериментальних досліджень, необхідних для перевірки отриманих теоретичних залежностей і обґрунтування значень параметрів складових, що входять до них, передбачають вивчення наступних програмних питань:
визначення основних конструктивних параметрів ГІТ удосконаленого доїльного апарата;
вплив параметрів дросельного каналу на тривалість тактів ссання та стиснення ГІТ;
визначення впливу конструктивних параметрів ГІТ на режим роботи виконавчих механізмів – стаканів в залежності від визначення режимної характеристики доїльного апарата.
Для виконання поставлених задач використано лабораторну установку (рис. 3.1, 3.2, 3.3), розроблений і виготовлений експериментальний зразок ГІТ попарної дії, визначено комплект вимірювальних і контролюючих приладів.
3.2. Методика досліджень
3.2.1. Експериментальна установка
Експериментальна установка включає вакуумний насос, доїльний апарат та штучне вим’я 4–7, датчики тиску Д1–Д8, самозаписуючий пристрій 22 (рис.3.1).
Д1 – Д8 – датчики тиску; 1 – система живлення штучного вимені; 2 – ротаметр РС-5 для визначення витрати рідини і повітря; 3, 18 – ресивер ний балон; 4 – генератор імпульсів тиску попарної дії; 5 – штучне вим’я; 6 – колектор; 7 – виконавчий механізм – стакан; 8 – мірний резервуар - молокоприймач; 9 – газовий лічильник; 10 – вакуумметр; 11 – стояк; 12 – пристрій для зменшення вакуумметричного тиску; 13 – розподільний колектор для тарування датчиків; 14 – манометр; 15 – вакуумрегулятор; 16 – пристрій для визначення жорсткості дійкової дії; 17 – вакуумний насос; 19 – пристрій для визначення максимальних і мінімальних тисків; 20 – вимірювальний блок; 21 - пристрій для визначення частоти пульсації і тривалості тактів; 22 – швидкодіючий записуючий прилад; 23 – підсилювач; 24 – розподільник каналів; 25 – блок живлення; 26 – штучна дійка.
Рисунок 3.1. – Технологічна схема експериментального вимірювального стенда для дослідження елементної бази доїльних апаратів і установок
Для виконання програми робіт включають в роботу вакуумний насос 17, який створює в ресиверному балоні 18 і в лінії повітропроводів тиск згідно паспортній характеристиці доїльного апарата, що досліджується чи випробовується. Виконавчі механізми – стакани 7 з колектором 6 підключаються до штучного вимені 5, та до джерел постійного вакуумметричного тиску 3 і 8 та змінного, наприклад, ГІТ попарної дії і фіксуються у вертикальному положенні.
Кількість рідини, що надходить в штучне вим’я 5, регулюють за допомогою відповідного крана, а значення контролюють за показниками ротаметра 2. Датчики тиску ДІ – Д5 перетворюють величину тиску в електричний сигнал, який реєструє швидкодіючий записуючий прилад 22. рідина із доїльного апарата надходить в збірник 3 і шляхом установки кранів у відповідне положення перекачується в систему живлення штучного вимені 1. для реєстрації частоти і тривалості фаз пульсації при різних значеннях робочого тиску використовують вакуумрегулятор 15, за допомогою якого встановлюють задану величину робочого тиску, фіксуючи значення частоти пульсації і співвідношення тактів апарата.
За допомогою пристрою 19 визначають граничні значення тиску у виконавчому механізмі – стакані апарата, після чого реєструють ці значення за допомогою зразкових вакуумметрів. Показники фіксуються за допомогою швидкодіючого самозаписуючого приладу Н-320/5 22. Швидкість руху стрічки 10 і 50 мм/с, тривалість запису 5 – 8 імпульсів. Перелік приладів та інструментів, які були використані для проведення досліджень, приведено в додатку В. Одержані дані в процесі випробувань заносились у таблиці 1 і 2 (Додатки Г, Е).
Рис. 3.2. Експериментальна установка (фрагмент загального вигляду)
Експериментальне обладнання і установка розроблені з розрахунку імітації молоковакуумної системи із збиранням молока в індивідуальний молокозбірник і в молокопровід. При цьому враховані найбільш загальні закони теорії подібності, які включають геометричну подібність потоків рідини і повітря.
перетворювач
самозаписуючий
прилад
зразковий вакуумметр