Розділ 3. Політичний аспект сучасних українсько-польських міждержавних відносин

Розвиток взаємовідносин України з таким стратегічним партнером, як Республіка Польща, у багатьох площинах визначає процес становлення демократичних засад в нашій державі, формує міжнародний імідж країни, сприяє приєднанню України до світових і регіональних структур безпеки і співробітництва.

Сучасне українсько-польське співробітництво характеризується динамічним поступальним розвитком, що зумовлюється збігом національних інтересів країн-сусідів у багатьох сферах, їх глибинними історичними та культурними зв’язками [24].

Українсько-польським взаєминам притаманна висока інтенсивність двостороннього діалогу на найвищому, а також на регіональному та місцевому рівнях, зростання гуманітарних контактів та транскордонного руху. У цьому контексті вирішальну роль відіграла підписана 30 липня 2003 р. двостороння Угода про умови поїздок громадян, безпрецедентна формула якої «безкоштовні візи для громадян України – безвізовий режим для громадян РП» стала запорукою того, що на кордоні між нашими країнами не виникло нової завіси. Плідному розвитку двостороннього діалогу між Україною та РП сприяє також розгалужена мережа постійних консультаційних механізмів двостороннього співробітництва.

Високий рівень політичного взаєморозуміння та спільна воля політиків і народів обох країн до примирення сприяли прискоренню започаткованого у 1997 р. процесу зближення оцінок спільного історичного минулого, насамперед виробленню взаємоприйнятних політичних підходів до оцінки і вшанування трагічних подій на Волині у 1943–1944 рр., завдяки чому було визначено шляхи до опрацювання формули історичного примирення українського і польського народів [23, c. 52].

Надійним фундаментом двосторонніх зв’язків є торговельно-економічний обмін, в якому беруть участь 5,5 тис. польських фірм, в Україні діє близько 1800 фірм з польським капіталом. Вже декілька років поспіль обсяги торговельно-економічного співробітництва мають стійку тенденцію до зростання: якщо у 2003 р. торгівельно-економічний оборот між нашими країнами досяг рекордної позначки у 2,3 млрд. доларів, то у нинішньому році динаміка його зростання на 40 – 45% перевищує минулорічну і є всі підстави прогнозувати збільшення річних показників товарообігу у 2004 р. майже до 3 млрд. дол. США [13].

За останні роки українці й поляки багато зробили для подолання певних негативних стереотипів у взаєминах, що складались століттями. І нас, не може не тішити стан сучасних українсько-польських стосунків, але він не відповідає потенціалові наших країн. На жаль, сьогодні з різних причин динаміка розвитку національних економік дедалі більше різниться, що може зрештою спричинитись до політичних розбіжностей. А сьогодні діалог з західними партнерами достойно ведеться переважно в політичній площині. Важливо не втратити напрацьованого.

Україна виступає і підтримує стратегічні пріоритети Польщі. І ми з свого боку відчуваємо, що Польща визнає і підтримує стратегічні пріоритети України. Це надзвичайно важливо для реалізації нашого стратегічного пріоритету, яким, як відомо, визнана як в Україні, так і в Польщі інтеграція до європейських і євроатлантичних структур. Тут ми маємо спільні завдання і спільні зусилля стратегічного характеру. Це той пріоритет, про який слушно було б зауважити, Україна і Польща намагаються спільно використовувати досвід реформування економіки в країнах, які переходять або перейшли від стану адміністративної економіки до стану ринкової економіки, від стану тоталітарних політичних режимів до демократії [15, c.162].

Для нас надзвичайно важливим і цікавим є досвід реформування економіки, який має Польща. Україна і Польща мають або, на мій погляд, найближчим часом матимуть чіткіше окреслені великі спільні інфраструктурні проекти, які безпосередньо впливають на безпеку не лише України і Польщі, але і на європейську безпеку. Пан Бжезінський згадував про проект транспортування енергоносіїв з Центральної Азії та Кавказу до Європи через територію України та Польщі. Я думаю, що тут можна ставити питання ширше: не лише з Центральної Азії і Кавказу, а і з Близького Сходу через територію Туреччини. І не лише енергоносіїв. Йдеться про великі транспортні проекти, пов’язані з розбудовою і залізниць та автомобільних шляхів між Чорним і Балтійським морем. Бо наші країни розташовані так, що саме їхньою територією проходить найкоротший шлях між Чорним і Балтійським морем [24].

Надзвичайно важливою є військова і військово-технічна співпраця, на жаль, не маю часу зупинятися на цих питаннях. Але прикладом є створення спільного українсько-польського батальйону. Розвивається співпраця в галузі модернізації озброєння, військової техніки, яка перебуває на озброєнні армій двох країн [23, c. 93].

Варто також наголосити на тому, що українсько-польські стосунки є добрим прикладом для розбудови Україною своїх стосунків з іншими країнами, у тому числі з Росією. Українсько-польські стосунки – це стосунки двох незалежних, рівноправних країн. І, до речі, двох слов’янських країн . хотілося б наголосити на такому аспекті, коли нам пропонують розбудовувати стосунки між слов’янськими державами, то тут треба всіляко підтримувати і говорити «так». І у нас є приклади розбудови таких стосунків. Це стосунки між Україною і Польщею.

Іншою суттєвою ознакою сучасної трансформації українсько-польських відносин є набуття ними глобального виміру в результаті залучення обох держав до дій антитерористичної коаліції. Прикладами успішного військово-політичного співробітництва є також ефективна діяльність Українсько-польського миротворчого батальйону, спільна участь сторін у миротворчих операціях ООН (КФОР) та регулярних міжнародних навчаннях, польська консультаційна допомога у здійсненні військової реформи в Україні, спільна робота над створенням об’єднаної військової частини транспортної авіації ВПС України та РП тощо [2].

Тим самим Польща і Україна продемонстрували наявність передумов для створення і розбудови ефективного українсько-польського тандему спочатку в сфері колективної безпеки, а, згодом, і в усіх інших галузях двосторонньої взаємодії, завдяки чому в регіоні Центрально-Східної Європи утворилося потужне ядро інтеграційних процесів [15, c. 168].

Глобалізація та європеїзація стосунків, яка відбувається в світі, глобалізація економічного і політичного життя ніяк не перекреслює двосторонніх стосунків. І якою б тісною не була співпраця країн у межах Європейського Союзу, завжди залишиться національна ідентичність, завжди залишаться незалежні держави, якими є і залишаться назавжди Україна і Польща [16, c. 30].

Надзвичайно важливим фактором польсько-українського єднання, як і стабільності та безпеки в Європі, є взаємини цих країн з Росією, а також позиції США та країн Західної Європи, зокрема безпосереднього сусіда Польщі – Німеччини.

Проте, з огляду на те, що Польща та Україна мають однакові стратегічні цілі, а саме інтеграцію до європейських і євроатлантичних структур, існує спільна база для стратегічного партнерства, і взаємини між обома країнами є досить перспективними.