3. Питання для самоконтролю (відповіді можна перевірити за до­датком).

1. Дайте визначення права за Кантом.

2. Як І Кант трактував відмінності між правом і мораллю?

3. В чому вбачав Кант істинне завдання права?

4. Як тлумачив Кант походження держави?

5. Які категорії права покладені Кантом в основу характеристики цієї інституції?

6. В чому полягали відмінності між приватним і публічним правом за

Кантом?

7. Яку форму правління І.Кант вважав демократичною?

8. В чому суть кантівської ідеї "всесвітнього громадянства"?

9. В чому сутність гегелівської державно-правової концепції?

10. Які фази в історії розвитку людської цивілізації окреслив Гегель?

11. Яку форму правління відстоював Гегель?

12. Чим і яким було в уяві Гегеля, громадянське суспільство?

13. Дайте трактування Гегелем дійсної свободи особи.

10. Як відомо, Фіхте заперечував ідею поділу влади в державі. Який механізм запобігання зловживання владою він запропонував?

10. Який "рецепт" запобігання правопорушенням запропонував Фіхте?

11. Охарактеризуйте ставлення Фіхте до приватної власності.

Додаток

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. За тлумаченням Канта, право є сукупність умов, за допомогою яких свавілля однієї особи збігається із свавіллям іншої під кутом зору за­ гального закону свободи і запобігає юридичним конфліктам у суспільстві.

2. І.Кант вважав, що право призначене регулювати зовнішню сферу поведінки людини, її вчинки. А мораль охоплює сферу суб'єктивних моти­ вів поведінки людини, її думки, внутрішній світ, переживання та емоції.

3. Істинне завдання права І.Кант вбачав у гарантуванні моралі такого соціального простору, в якому мала б змогу вільно реалізовуватися свобода індивіда. Досягти цієї мети право зможе за умови, коли воно буде загаль­ нообов'язковим і впроваджуватиметься силою примусу.

4. Походження держави І.Кант розглядав як акт договору між людь­ ми, що укладався з метою взаємної вигоди.

5. В основу характеристики права Кант поклав три категорії: природ­ не право; позитивне право; справедливість.

6. І.Кант вважав, що приватне право регулює відносини людей сто­ совно власності, а публічне - відносини між громадянами, об'єднаними в державу.

3.7.1. Кант вважав демократичною ту форму правління, де влада побу­дована за принципом поділу її на законодавчу і виконавчу.

8. Не заперечуючи державного громадянства, Кант обгрунтував ідею "всесвітнього громадянства", захищаючи право вибору людиною місця перебування чи проживання в будь-якій державі світу.

9. Державно-правова концепція Гегеля являла собою поєднання пла- тонівсько-арістотелівських поглядів на державу як субстанцію і цілісний організм з християнським вченням щодо визнання індивідуальних прав і свобод, рівності всіх перед законом.

10. У своїх філософських поглядах на державу Гегель визначив три фази в історії розвитку людської цивілізації: східну, античну та германо- християнську.

11. Гегель відстоював конституційну монархію, засновану на прин­ ципі поділу властей.

12. В уяві Гегеля, громадянське суспільство являло собою опосеред­ ковану через працю систему потреб, яка грунтувалась на принципі пану­ вання приватної власності і на загальній формальній рівності людей.

13. За ученням Гегеля, дійсна свобода особи полягає в усвідомленні індивідумом того, що він є часткою субстанційної держави, а його призна­ чення - підпорядкувати свої особисті інтереси та вчинки державно- організованому народу (нації).

14. Фіхте вважав, що для запобігання зловживанням з боку держави слід створити вищу контрольну інстанцію-ефорат, який повинен признача­ тися народом, стояти над державою і володіти правом забороняти незакон­ ні дії влади.

15. На думку Фіхте, правопорушень у державі буде значно менше, коли закони, які ухвалюються державою, міститимуть такі гарантії свобо­ ди, що їх кожна особа сприйматиме як особисті.

Фіхте відводив приватній власності панівне місце у своїй ідеаль­ ній державі, розуміючи під нею не всяку власність, а таку, яка створена особистою працею людини. Приватну власність на землю він заперечував