3. Питання для самоконтролю (відповіді можна перевірити за до­датком).

1. В чому полягала сутність анархізму в Росії?

1. Як відомо, Бакунін вважав, що жодна форма держави, жодний тип правління не має права на існування. Що могло бути їх замінником?

2. Продовжіть думку із вчення про право О. Куніцина: "запорукою створення досконалих і справедливих позитивних законів є ...".

2. В чому суть філософського розуміння права В Соловйова?

3. Дайте визначення держави згідно з вченням Б Чичеріна.

4. Які форми правління відстоював Б. Чичерін?

5. В чому близькість поглядів на державу Б. Чичеріна і Гегеля?

6. В чому вбачав Б. Чичерін рівноправність станів у суспільстві?

7. Які історичні форми держави визначає К. Победоносцев?

10. В чому відмінності поглядів на народ і його роль в житті держави у вченні Чичеріна і Победоносцева?

11. Яким методом користувався Новгородцев в аналізі історичних форм державного устрою?

12. В чому вбачав протиріччя між рівністю і свободою Новгородцев?

Додаток ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Сутність російського анархізму полягала у запереченні держави, державної влади, примусу, права та приватної власності. Влада розцінюва­ лась як засіб забезпечення правової нерівності, джерело несправедливості, а держава - як інструмент насилля.

2. На місце знищених держав лідер анархізму в Росії пропонував гро­ маду, утворену на засадах добровільності, колективізму і самоуправління.

3. "... є пізнання сутності природного права."

4. Філософське розуміння права В. Соловйовим полягало у тому, що право виникає там, де стикаються особистий інтерес і загальне благо. Це обумовлює поєднання інтересів загального блага та особистої свободи.

5. За визначенням Б. Чичеріна, держава - це показник найвищого рів­ ня розвитку людства, втілення моральності, духовності, єдності території, народу і верховної влади.

6. Б. Чичерін, будучи противником демократичної республіки, від­ стоював монархію, побудовану на законах.

7. Обидва мислителі трактували державу як головний рушій історії людства, її творця.

8. Рівноправність станів у суспільстві Чичерін вбачав не у встановленні рівності прав, а в розподілі діяльності у відповідних галузях управління.

9. К. Победоносцев виділяє три історичні форми держави: древнє на­ родовладдя, монархію, повторне народовладдя.

ЗЛО. Чичерін ігнорував роль народу в історії і у житті держави, вважав його "сірим натовпом"; Победоносцев вважав народ єдиним середовищем, у якому зберігаються основні засади суспільного і державного життя.

11. Навгородцев успішно застосував метод історичної аналогії.

Протиріччя між рівністю і свободою Новгородцев вбачав в тому, що безмежний розвиток свободи міг би призвести до загальної рівності, а безумовне здійснення рівності мало б своїм наслідком повне придушення свободи

3. Питання для самоконтролю (Відповіді молена перевірити за до­ датком).

3.1 Сформулюйте узагальнено : що було характерним для української ідейно-політичної думки і державно-правової практики періоду IX - XIX ст.?

2. Який внесок у розвиток української державно-правової думки зро­ били діячі кінця XIX -початку XX ст.?

3. В чому полягала розбіжність поглядів І. Франка і марксистів щодо рушійних сил соціального прогресу?

4. В чому полягало політичне забарвлення історичних досліджень М. Грушевського?

5. Яка схема історичного розвитку на землях східнослов'янського масиву домінувала в офіційній російській історіографії початку XX ст. ?

6. Які погляди М. Грушевський назвав "національним злочинством"?

7. Розкрийте схему модернізації політичного ладу Росії за М. Гру- шевським.

3.8. Які варіанти державного будівництва в Україні запропонував В. Липинський? Яким уявляв майбутнє правління Української держави В. Липинський?

Додаток ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

3.1. Для української ідейно-політичної думки і державно-правової практики IX - XIX ст. характерною була спрямованість на конституційну регламентацію державного устрою, політичного режиму, прав і свобод лю­ дини, взаємовідносин особи, громадянського суспільства і держави.

2. Діячі України кінця XIX - початку XX ст. синтезували досягнення вітчизняної і зарубіжної державно-правової думки, зробили державу і пра­ во об'єктами наукового пізнання, розвинули ідею національно-демокра­ тичної держави, зробили спробу практичного втілення її в життя.

3. Якщо марксисти стверджували, що передумовою виникнення дер­ жави є класові протиріччя в суспільстві, то І. Франко, навпаки, вважав, що саме в суспільстві, організованому в державу, загострюються класові про­ тиріччя, які іноді набувають антагоністичного характеру.

4. У своїх історичних дослідженнях М. Грушевський виясняв право­ мірність постановки питання про самостійне політичне буття українського народу.

5. В офіційній російській історіографії початку XX ст. домінувала схема розвитку історичного процесу у східних слов'ян, яка виключала український народ як самостійний фактор. Київська Русь розцінювалась як форма державності великоросійської народності.

6. "Національним злочинством" М. Грушевський назвав всякі прояви українського шовінізму, виключності, нетолерантності українського народу стосовно інших народів і націй.

7. М. Грушевський запропонував модернізувати політичний лад Ро­ сії, запровадивши парламентське правління і децентралізацію країни. Регі­ онам імперії, в тому числі і Україні, пропонувалось надати національну або територіальну автономію.

8. В. Липинський у своїй праці "Листи братам - хліборобам" вказує на три можливі варіанти державного будівництва в Україні: демократична республіка, охлократична диктатура, класократична монархія.

9. Майбутнє правління Української держави В. Липинський уявляв як незалежну монархю зі спадковою передачею влади. Така єдиновладна форма правління повинна бути обмежена особливою політико-соціальною структурою - класократією.