- •Кримінальна субкультура і її роль у детермінації злочинності
- •1.1. Поняття кримінальної субкультури.
- •1.2. Ознаки кримінальної субкультури.
- •1.3. Історичний аспект кримінальної субкультури.
- •2.1. Елементи кримінальної субкультури.
- •2.1.1. Закони злочинного світу - основа кримінальної субкультури.
- •2.1.2. Ієрархія кримінального світу.
- •2.1.3. “Общак.”
- •2.1.4. Блатні санкції.
- •2.2. Мова злочинного світу.
- •2.3. Татуювання як один із атрибутів кримінальної субкультури.
- •2.4. Інші атрибути кримінальної субкультури.
- •3.1. Поняття “ злодія в законі.”
- •3.1.1. “Коронація.”
- •3.2. Обов’язки і функції “злодія в законі.”
2.1.3. “Общак.”
Злодійський клан нагадує величезне підприємство з потужним капіталом, досвідченими кадрами, регіональними представниками і статутом. Керує такою “фірмою” “злодійська рада” – “сходка.”
А. Гуров, котрий першим заявив привселюдно про існування організованої злочинності і що очолив перше управління по боротьбі з організованою злочинністю, є, безумовно, одним з найбільших фахівців в цій області, виділяє три різновиди загальних грошових кас, створюваних злочинними співтовариствами, обумовлені двома чинниками їх створення – місцем створення і контингентом користувачів: каси, які створюються з пайових внесків членів організованих злочинних співтовариств, що займаються протиправною підприємницькою діяльністю (в даний час ці каси – “общаки” практично припинили своє існування, оскільки майже не залишилося тих областей, в яких би не розвивалася приватнопідприємницька діяльність на законній основі. Правда, сюди можна віднести різну протизаконну діяльність, що підпадає під певні статті КК, наприклад: організація кубел, різних публічних будинків під маскою масажних кабінетів, випуск порнографічної продукції і т.д.); каси (“общаки”), створювані в місцях позбавлення волі; “общак,” діючий в умовах свободи. Цей вид “общаку” утворюється складнішим шляхом, ніж “общак” в зоні, і складається з наступних джерел: внески різних категорій професійних злочинців (кишенькових злодіїв, квартирних злодіїв, шахраїв, збувачів краденого, збувачів наркотиків і інших категорій), причому внески роблять, як правило, більшість злочинців; різного виду рекет; відрахування за допомогу в стягненні боргів, вирішенні суперечок між підприємцями, здійснення функцій третейського суду і т.д. [15;с.31].
Спочатку “общак” створювався з метою надання допомоги особам, що потрапили в місця позбавлення волі, а також їх родичам. Але за останні декілька десятиріч функції “общаку” сильно змінилися.
Гуров А.І. наводить дані, що існує навіть загальноросійський “общак” і загальна його сума обчислюється сотнями мільйонів доларів.[2;с.17].
Створюється “общак”: для допомоги “злодіям в законі,” іншим авторитетам, їх сім'ям;для допомоги іншим засудженим, ув'язненим; для подальшого розширення злочинного бізнесу; для підкупу представників виконавчої і законодавчої влади (урядовців, депутатів всіх рівнів з метою забезпечення лобіювання інтересів злочинних співтовариств, а також отримання різних пільг і привілеїв для контрольованих злочинними співтовариствами підприємств, фундацій, банків і ін.); для підкупу співробітників органів внутрішніх справ, управління боротьби з організованою злочинністю, установ виконання покарань, СІЗО, прокуратури і судів; для легалізації злочинного бізнесу, поступового його перенесення на “законні рейки”; для створення матеріальної і фінансової бази злочинних об'єднань; для виконання пропагандистсько-психологічної функції; для організації протидії співробітникам пенітенціарних установ.
Необхідно відзначити, що в злочинних співтовариствах значно розвинена розвідувальна і контррозвідувальна організація, що дозволяє з достатньою часткою упевненості знати, на кого можна “наїхати” з метою вимагання прибутку.
Для збереження “общака” виділяються окремі, які користуються довір'ям лідерів злочинного світу особи, яким надаються значні повноваження, аж до ухвалення смертних вироків відносно осіб, що припустилися порушення “фінансової дисципліни”. В установах виконання покарань “общаком,” як правило, відає одна людина, найнаближеніша до місцевого неформального лідера (“злодія в законі,” а в його відсутність “положенця” ). Сам хранитель “общаку” також не може без дозволу витрачати, що б то не було під страхом смерті. Визначити хранителя “общак” в установах виконання покарань – досить складна задача, оскільки він звичайно дуже законспірований, зовні може виглядати цілком законослухняним зеком, не порушувати режим (що, до речі кажучи, йому і не рекомендується робити).
“Общак” займає досить вагоме місце в кримінальному світі, тому що саме завдяки йому створюється реальна можливість економічного процвітання злочинності як явища.
