7. Зовнішнє середовище міжнародної економіки

Існування, функціонування і розвиток будь-якого явища залежить як від внутрішньої будови, внутрішніх рушійних сил, так і від умов, які впливають на це явище ззовні. Середовище міжнародної економіки може бути визначене як система умов і факторів існування міжнародних економічних зв’язків. Таке середовище можна поділити на внутрішнє та зовнішнє. Внутрішнє середовище міжнародної економіки – це внутрішня будова системи міжнародних економічних відносин, що разом з її законами функціонування і розвитку може бути представлене як набір таких елементів: – зовнішньоекономічна діяльність країн та їх суб’єктів; – управління міжнародними економічними процесами, регулювання міжнародної економічної взаємодії; – форми і рівні міжнародних економічних відносин; – внутрішні закони розвитку міжнародної економіки, тобто ті явища і процеси, що відбуваються у світовій економіці і мають чітко виражений причинно-наслідковий характер. Зовнішнє середовище міжнародної економіки – це система зовнішніх умов, у яких розвиваються міжнародні економічні відносини, та система факторів, що формують мікро- та макромотивацію поведінки суб’єктів світогосподарської взаємодії та визначають ефективність їх участі у МПП. Зовнішнє середовище має певну структуру. За характером воно поділяється на: – умови й фактори прямої (безпосередньої) дії; – умови й фактори непрямої (опосередкованої) дії. Фактори безпосередньої дії характеризуються тим, що міжнародні економічні відносини без них не можуть функціонувати (міжнародні організації, торгові представництва, міжнародні правові норми). Навколишнє середовище міжнародних економічних відносин як система факторів безпосереднього впливу на існування та розвиток світової економіки називається інфраструктурою міжнародних економічних відносин. Завданням інфраструктури є забезпечення безперешкодного функціонування об’єктів і суб’єктів міжнародної економіки та спрямованість на оптимізацію їх взаємодії. Фактори непрямої дії характеризуються тим, що їх зміни безпосередньо й одразу не впливають на розвиток міжнародних економічних відносин (розробка нових родовищ корисних копалин, політичні непорозуміння, наукові відкриття, збільшення чи зменшення народжуваності тощо). За сферами впливу зовнішнє середовище міжнародної економіки поділяється на: – природно-географічне; – політико-правове; – економічне; – соціально-культурне.

8. Сутність і значення міжнародної торгівлі

Для окремої країни участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі, тобто це торгівля однієї країни з іншими країнами світу, яка складається з двох зустрічних потоків товарів та послуг: оплачуваного вивезення (експорту) та ввезення (імпорту).

Міжнародна торгівля — це торгівля між резидентами різних країн, якими можуть виступати фізичні та юридичні особи, фірми, тнк, некомерційні організації тощо. Вона передбачає добровільний обмін товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці між сторонами торговельної угоди. Оскільки такий обмін добровільний, то обидві сторони угоди повинні бути впевненими, що одержать вигоду від цього обміну, інакше угоду не буде укладено.

Міжнародна торгівля є характерною рисою існування світового ринку, який являє собою сферу товарно-грошових відносин між країнами, що ґрунтуються на міжнародному поділі праці та інших чинниках виробництва. Товар, який знаходиться на світовому ринку в фазі обміну, виконує інформаційну функцію, оскільки повідомляє про середні величини сукупного попиту та пропозиції. Через це країни мають змогу оцінювати та адаптувати параметри своєї продукції та виробництва (тобто що, скільки, для кого слід виробляти) до вимог світового ринку.

Міжнародна торгівля товарами була історично першою і до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці xx ст. Провідну роль у системі міжнародної економіки почали відігравати різні форми фінансових операцій. Але значення міжнародної торгівлі і тепер дуже суттєве. Про це свідчить зростання обсягів міжнародної торгівлі. Економісти навіть стверджували про вибуховий характер цього зростання в 90-х роках xx ст., коли обсяги міжнародної торгівлі зростали на 6 % щорічно. За останні 30 років міжнародна торгівля досягла вищих темпів зростання в 2000 р. — 12,5 %, що становило приблизно 8 трлн. Дол. Сша. За даними експертів оеср, обсяг між­народної торгівлі в 2006 р. Зріс на 9,6 %, у 2007 р. — на 7,7 %, у 2008 р. — 8,4 % [20]. Такий прискорений розвиток міжнародної торгівлі пов’язаний насамперед з посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням попиту на промислові товари, частка яких у сукупному обсязі світового експорту становить 70 %, а також із поглибленням поділу праці, спеціалізації та кооперування виробництва.

Міжнародна торгівля зараз, як і раніше, є важливим стимулом зростання міжнародної економіки. Міжнародні торговельні потоки помітно випереджають зростання світового обсягу виробництва.

Це відбувається внаслідок поглиблення міжнародного поділу праці, становлення та розвитку нових видів поділу праці, які лежать в основі міжнародної економічної інтеграції та внутрішньофірмового обміну. У зв’язку з цим досить відзначити, що в єс — найбільш інтегрованому міжнародному економічному угрупованні — торгівля випереджає виробництво в 3 рази.

9. Форми і методи МТ

 1. За критерієм об'єкта: торгівля сировиною;торгівля паливом;торгівля продовольством;торгівля напівфабрикатами; торгівля готовими виробами: виробничого призначення, невиробничого призначення;торгівля послугами: виробничими, транспортними, експедиторськими, консультаційними, консигнаційними, посередницькими, туристичними, маркетинговими, обліковими й ін. 2. За критерієм взаємодії суб'єктів МТВ: традиційна торгівля (експорт-імпорт товарів і послуг); торгівля кооперуємою і спеціалізованою продукцією, що здійснюється на основі довгострокових угод; зустрічна торгівля (бартер, операції з давальницькою сировиною, операції на компенсаційній основі). 3. За критерієм регулювання МТВ: звичайна МТ – здійснення регулювання в повному обсязі відповідно до національного законодавства; дискримінаційна МТ – введення обмежень державою на експортно-імпортні операції; прференційна торгівля – торгівля, при здійсненні якої застосовуються пільги (податкові, митні). Методи здійснення МТВ: торгівля прямо  – не використовуються послуги посередників; торгівля через посередників Види посередників: прості посередники – фізичні і юридичні особи приватного права, що сприяють пошукові партнерів і  укладанню міжнародних господарських контрактів, але не беруть участі у їхньому виконанні; повірнені посередники – фізичні і юридичні особи, що проводять угоди від імені і за рахунок довірителів, що підписали контракт; комісіонери – фізичні і юридичні особи, що укладають міжнародні господарські контракти від свого імені, але за рахунок комітентів (продавців і покупців), що несуть при цьому комерційний ризик; консигнатори – фізичні і юридичні особи, що приймають товар на свій склад (консигнаційний), реалізують його, а нереалізований повертають його власникові; агенти – фізичні і юридичні особи, що роблять операції від імені і за рахунок своїх клієнтів, але не підписують міжнародного господарського контракту; збутові посередники – фізичні і юридичні особи, що здійснюють перепродаж товарів від свого імені, роблять покупцям послуги сервісного характеру, рекламують продукцію; а також збутові посередники, що називаються дистриб’юторами; дилери – незалежні фізичні і юридичні особи, що здійснюють перепродаж товарів довірителів від свого імені і за свій рахунок.

10. Світовий ринок послуг Світовий ринок послуг – це система міжнародних відносин обміну, де основним товарним об”єктом виступають різноманітні види послуг і яка існує на основі МПП.

Послуга – це продукт праці, створений в результаті угоди про купівлю- продаж, у якого відсутня речова форма.

Умови розвитку світового ринку послуг:

науково-технічний прогрес(інтелектуальні послуги).

ускладнення виробництва.

насичення ринків товарами(торговельні послуги).

інформаційний бум.

нові наукові відкриття(ноу-хау).

зростання кількості компаній по наданню послуг.

прискорений розвиток нових видів транспорту.

підвищення частки нових видів послуг(банківських, страхових, посередницьких).

До світового ринку послуг відносять міжнародний інжиніринг і міжнародне ліцензування, але вони відносяться до сфери міжнародного науково-технічного співробітництва, а фрахт і транспортні послуги розглядаються в межах міжнародних транспортних відносин.