- •1.Поняття та предмет кримінального права.
- •2.Наука кримінального права, її зміст і задачі.
- •3.Принципи кримінального права (загальні та спеціальні)
- •1)Конституційні (загальноправові);2)галузеві (спеціальні).
- •4.Поняття кримінального закону його риси та значення
- •5.Загальна характеристика кримінального законодавства України
- •6.Побудова кримінального кодексу,структура статей кримінального кодексу.
- •7.Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк
- •8.Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми
- •9.Дія кримінального закону в часі
- •10.Зворотна дія кримінального закону в часі.
- •11.Дія кримінального закону в просторі
- •12.Поняття та ознаки злочину.
- •13. Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавства.
- •14. Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •15. Кримінально-правові відносини (Зміст, суб’єкти).
- •16. Підстави кримінальної відповідальності в теорії кримінального права та за кримінальним законодавством.
- •17. Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •18. Об’єкт злочину та його види.
- •19. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єтом кримінально-правової охорони.
- •20. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •21. Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки.
- •22. Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •23.Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •24.Поняття і види суспільно-небезпечних наслідків злочину.
- •25.Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •26.Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •27. Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •3 Ознаки суб’єкту злочину:
- •28.Вік кримінальної відповідальності.
- •29.Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •30.Неосудність та її критерії.
- •31.Поняття та види спеціального суб’єкту злочину.
- •32.Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •33.Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
28.Вік кримінальної відповідальності.
У частині 1 ст. 22 прямо зазначено, що "кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років". Цей вік називають загальним віком кримінальної відповідальності.
Якщо не знає свій день народження, а відомий лише рік, то днем народження вважається 31 грудня. А, якщо відомо рік і місяць, тоді день народження – останній день місяця.
Визначаючи вік особи, у якої він не відомий, роблять експертизу, і там, приблизно, 1990 чи 1992 – беремо останній з цих років (день народження вважається 31.12.1992.)
У частині 2 статті 22 встановлюється знижений вік кримінальної відповідальності - чотирнадцять років - за окремі, прямо перелічені законом злочини. Серед цих злочинів зазначені, наприклад, такі, як: умисні вбивства (статті 115-117 КК), умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень (ст. 121; частини 3 статей 345,346, 350, 377, 398); диверсія (ст. 113), бандитизм (ст. 257), зґвалтування (ст. 152), крадіжка, грабіж і розбій (статті 185, 186, 187) і деякі інші. Передбачений ч. 2 ст. 22 КК перелік злочинів, за які настає відповідальність з чотирнадцяти років, є вичерпним.
У ряді випадків кримінальна відповідальність можлива лише за злочини, вчинені повнолітніми особами, тобто особами, які досягли вісімнадцятирічного віку, бо за характером цих злочинів їх фактично не можуть вчинити неповнолітні. До таких злочинів слід віднести, наприклад, ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304).
29.Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
Осудність – це психічний стан особи, який полягає в її здатності за саном психологічного здоров’я, за рівнем соціально-психологічного розвитку, а також за віком усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій, керувати ними під час вчинення злочину.
Ст.19 дає більш вужче визначення осудності: осудною вважається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Зміст осудності включає в себе 2 критерії:
Юридичні ;
медичні
Юридичні включають в себе 3 ознаки:
інтелектуальна;
вольова;
емоційна.
Інтелектуальна ознака розглядається як здатність особи в момент скоєння злочину усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку скоєних діянь (дії чи бездіяльності).
Вольова – це здатність особи під час вчинення злочину керувати своїми діями.
Емоційна – (сама по собі у формулу осудності не включається) деякі вчені намагались визнати емоційний стан як юридичний критерій осудності, спираючись на випадки, коли ми визнаємо скоєння злочину окремою статтею. (сильне душевне хвилювання – ст..116, 123 ККУ).
Медичні критерії – це визначені медичні хвороби.
Риси обмеженої осудності:
1)Обмежена осудність характеризує стан особи з психічними аномаліями, яка вчинила злочин.
2)Обмежена осудність не є проміжковою категорією між осудністю і неосудністю, а є складовою частиною осудності і підлягає кримінальній відповідальності.
3)Є обставиною, яка пом’якшує кримінальну відповідальність при призначенні покарання судом.
4)Не може бути витлумачена як обставина, що обтяжує відповідальність.
5)Може слугувати для визначення режиму утримання засудженого в режимі позбавлення свободи і в назначені примусового лікування.
6)Може мати кримінально-правове значення для визначення розподілу ролей співучасників.
7)Обмежену осудність відносять тільки до часу скоєння особою злочину.
Стаття 20 передбачає, що підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину через психічний розлад повною мірою не здатна була усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними.
Виходячи зі змісту закону, можна зробити такі висновки: 1) обмежена осудність пов'язана з наявністю в суб'єкта певного психічного розладу, психічної аномалії; 2) внаслідок цього психічного стану особа не повною мірою здатна усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність вчиненого діяння. Однак, на відміну від неосудної особи, здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними не виключається; 3) обмежена осудність не виключає осудності як обов'язкової ознаки суб'єкта, а отже, не виключає і кримінальної відповідальності за вчинене.
Значення обмеженої осудності полягає в тому, що вона враховується судом при призначенні покарання і є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.