1. Розрахункові параметри зовнішнього середовища для проектування систем обігрівання (со), системи вентилювання (св) в теплий (тпр) і холодний (хпр) періоди року

Місце будівництва односімейного житлового будинку – м. Миколаїв

Розрахункові параметри зовнішнього повітря [дод.2; 1] заносимо в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1

Розрахункові параметри зовнішнього повітря для проектування СВ і СО

Розрах.	Баром. Тиск, гПа	Період року	Параметри А			Параметри Б			Середньо- добова амплітуда повітря, °С	К-сть Граду діб
			Т-ра, °С	Пит. Ентальпія кДж /кг	Швидкіст вітру, м/с	Тра, °С	Питома Ентальпія кДж /кг	Швидкіст вітру, м/с
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
48	1010	Теплий	27,9	58,2	3,2	31	62	3,2	12,5	2174
		Холодний	-7	-2,9	11	-15	-13	6	-

• Середня температура зовнішнього повітря найхолоднішої п’ятиденки з коефіцієнтом забезпеченості 0,92 – -20С, [табл.1,1];

• Середня температура періоду з середньодобовою температурою  8С (середня температура опалювального періоду) – 1,1С, [табл.1,1];

• Тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря  8С (тривалість опалювального періоду) –161 доба, [табл.1,1].

2. Розрахункові параметри внутрішнього повітря, які забезпечують со, св в тпр і хпр

У холодний період року температура внутрішнього повітря для проектування опалення регламентується будівельними нормами і правилами та залежить від призначення приміщення. Для основних приміщень житлового будинку, зокрема житлових кімнат t_в=20^оС, для кухня t_в=18^оС, для коридору t_в=16^оС, для ванни та суміщених санвузлів t_в=25^оС.

В теплий період року (ТПР) оптимальні метеорологічні умови в робочій зоні приміщення, в якому передбачається система кондиціювання повітря, визначається згідно [2,4]:

• температура внутрішнього повітря для системи вентиляції (СВ);

_{При температурі внутрішнього повітря}

_{та відносній вологості}

_{і швидкості руху повітря}

_{З [ табл. Г.1, 4] вологісний режим -нормальний. Для нормального режиму приміщення умови експлуатації матеріалу в огороджуючій конструкції - категорії Б [дод. К, 4].}

3. Добір зовнішніх огорож помешкання та їх теплотехнічний розрахунок

Метою теплотехнічного розрахунку є визначення загального термічного опору огороджень та необхідної товщини утеплюю чого шару теплової ізоляції.

Кількість градусо - діб м.Миколаїв

_{З [дод. Б, 4] визначаємо температурну зону міста будівництва. З даної умови}

Визначимо умови експлуатації зовнішніх захищень.

Загальний термічний опір будівельних захищень R_з житлових і громадських будинків при їх проектуванні, здійсненню реконструкції або капітальному ремонті повинен бути більшим або дорівнювати потрібному термічному опорові R^потр, виходячи з санітарно-гігієнічних вимог (табл. 1[4]), в залежності від КГД, і дорівнювати нормованому термічному опорові R_qmin, визначеному з табл.1 [1], або дещо його перевищувати :

Для четвертої зони мінімально-допустиме значення опору теплопередачі зовнішніх захищень становить [табл.. 4, 1]:

• для зовнішньої стіни _;

• _{для вікон і балконних дверей ;}

• _{для горищного перекриття ;}

• _{для підвального перекриття ;}

• _{для зовнішніх дверей .}

Загальний термічний опір теплопередачі R_з , (м²С)/Вт, захищення визначаємо за формулою 3 [4]:

, (м²С)/Вт

де: _в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення. Приймається з таблиці [1]: _в = 8,7 Вт/(м²С);

_з – коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні захищення, Вт/(м²С), приймається з таблиці [1]: _з = 23 Вт/(м²С);

R_к – термічний опір захищення, (м²С)/Вт, визначається: для багатошарового за формулою:

,(м²С)/Вт

де: R₁, R₂, … , R_n – термічний опір окремих шарів захищення, (м²С)/Вт, визначається за формулою 2 [4];

R_п.пр. – термічний опір замкнутого термічного прошарку, приймається з [табл..4.3, 2].

Приймаємо наступні конструкції зовнішніх захищень

З овнішня стіна

Рис.1. Конструкційна схема зовнішньої стіни

Для розрахунку маємо таку конструкцію стіни, рис. 1 з такими конструкційними шарами :

1. Вапняно-пісковий тиньк: ₀ = 1800 кг/м³;  = 0,93 Вт/(мС);

2. Мурування з повнотілої цегли: ₀ = 1800 кг/м³;  = 0,81 Вт/(мС);

3. Пінополістирол ₀ = 35 кг/м³;  =0,045 Вт/(мС);

4. Цементно-пісковий тиньк: ₀ =1600 кг/м³;  = 0,81 Вт/(мС);

Визначимо товщину утеплювача за умови:

R_заг= R_qmin

(м²С)/Вт.

Знайдемо коефіцієнт теплопередачі:

Визначимо загальну товщину конструкції:

мм.

Горищне перекриття

Рис.2. Схема розрізу горищного перекриття

1. Розчин цементно-пісковий γ₀ = 1600 кг/м³; λ₁ =0,81Вт/(мК)

2. .Утеплювач плитний γ₀ =40 кг/м³ ; λ₂ =0,04 Вт/(мК);

3. Руберойд γ₀ =600 кг/м³; λ₃ =0,17 Вт/(мК);

4. Плита бетонна (залізобетон) γ₀ = 2500 кг/м³; λ₄=2,04 Вт/(мК);

Визначаємо загальний термічний опір констрікції.

=

=

Коефіцієнт теплопередачі горищного перикриття.

Визначимо загальну товщину конструкції:

мм

Перекриття над підвалом

Рис. 3. Схема розрізу перекриття над підвалом

1 – паркет (дуб поперк волокон) γ0 = 700 кг/м3; λ1 = 0,23 Вт/(мК); 2 – розчин цементно-пісковий γ0 = 1600 кг/м3; λ1 =0,81 Вт/(мК); 3 – руберойд γ0 = 600 кг/м3; λ3 = 0,17 Вт/(мК) 4 – утеплювач плитний (мінвата) γ0 = 80 кг/м3; λ4 = 0,064 Вт/(мК) 5 – плита бетонна сталескелетна (залізобетон) γ0 = 2500 кг/м3;λ4 = 2,04 Вт/(мК);

Визначаємо загальний термічний опір констрікції.

=

=

З [табл.1,3] виписуємо

Коефіцієнт теплопередачі підлогового перекриття

В нутрішня стіна

Рис.4. Конструкційна схема внутрішньої стіни

Для розрахунку маємо таку конструкцію стіни, рис. 4 з такими конструкційними шарами :

1. Вапняно-пісковий тиньк: ₀ = 1800 кг/м³;  = 0,93 Вт/(мС);  =0,02м.

2. Мурування з повнотілої цегли: ₀ = 1800 кг/м³;  = 0,81 Вт/(мС);  =0,25 м.

3. Цементно-пісковий тиньк: ₀ =1600 кг/м³;  = 0,81 Вт/(мС);  =0,02м.

(м²С)/Вт.

Знайдемо коефіцієнт теплопередачі:

Визначимо загальну товщину конструкції:

мм.

Вікна

Згідно табл..1. [1] R_qmin =0,54 (м²С)/Вт. Тому для відповідності до нормованого термічного опору , зменшення інфільтрації та економії теплоти встановлюємо вікна з склопакетом 4М₁-10-4К однокамерні, що мають R_заг = 0,54 (м²С)/Вт табл.М₁ [1]:

М₁- листове стандартне скло;

І – енергозберігаюче з м’яким покриттям;

4 – товщина скла, мм.

Знайдемо коефіцієнт теплопередачі нових вікон: