Старший дошкільний вік (шостий, сьомий роки життя)

Художньо-естетичний розвиток. Дитина не лише сприймає красу, відгукується на неї, а й намагається певною мірою сама її створювати ― прикрасити приміщення власноручними виробами, конструює з кольорових клаптиків одяг ляльці, проспівує власні словотворчі фрази. Малюк не байдужий до проблем краси, взаємин з довкіллям, намагається будувати їх відповідно до моральних норм. У дитини формується здатність сприймати і відтворювати ритм музичного твору; виникає інтонаційно-мелодійна орієнтація, розвивається схильність до імпровізації, вдосконалюється просторова уява, закладаються передумови проектно-художнього мислення.

Музична діяльність

Вікові можливості. Старший дошкільник орієнтується не на один, а на два чи кілька засобів музичної виразності (темп і тембр; темп і динаміку; темп, тембр і динаміку водночас). З’являється інтонаційно-мелодична орієнтація на музичне сприйняття, зростає здатність індивідуально інтерпретувати музику, виникають позамузичні образи та асоціації. Сприйняття музичного образу стає адекватнішим, розвиваються музичні здібності. Дитина диференціює різні жанри музичного мистецтва ― інструментальну і вокальну музику, марш, пісню, танець: український танець, вальс, польку. Можливе виразне виконання нескладних пісень у зручній для дошкільника теситурі. Дитина має різноманітний досвід музичної виразності руху: чує і передає рухами в музиці її настрій, темп, динаміку, яскравий ритмічний малюнок, форму, вдається до музично-рухової імпровізації, створює танцювальні композиції, виконує складний танець. Формується здатність відтворювати, добирати мелодію на слух, прилаштовуватися до неї голосом, що дає можливість яскраво проявити себе в елементарному музикуванні. На основі діяльності підбору мелодії на слух триває формування дитячої інструментальної творчості, більшість дітей проходить мелодичний етап становлення імпровізації. Дошкільник охоче відтворює рухи та дії, притаманні знайомим людям різного віку, статі, професії, наслідує тварин, передає жестами і мімікою людські емоції (співчуття, переляк, задоволення, сум), охоче виступає режисером нескладної інсценівки, на власний розсуд використовує ігри та матеріали, імітує рухи та стани, коригує дії однолітків, передає колорит українських народних казок та творів інших жанрів, інтонує знайомі мелодії. Вокальні можливості достатні для організації музичних ігор-драматизацій.

Завдання розвитку у формуванні креативності старших дошкільників засобами музики:

• підтримувати бажання слухати музику, передавати свої враження, розвивати музичні здібності;

• вчити слухати і диференціювати тембри провідних інструментів симфонічного оркестру (скрипкових, духових, ударних);

• розвивати вміння визначати жанрову належність музичного твору;

• виховувати бажання й уміння втілювати в творчому русі настрій, характер і процес розвитку музичного образу;

• доцільно використовувати музично-рухову імпровізацію в сюжетних етюдах задля стимулювання індивідуальних творчих проявів дитини;

• вчити стежити за поставою, дивитись в очі слухачам і не напружувати міміку, супроводжувати спів рухами і жестами, що відповідає жанру, характеру музики;

• заохочувати ініціативу й творчі прояви дитини в імпровізації й підборі мелодії на слух;

41

• знаходити оптимальні для різних дітей способи спонуки їх до виконання музичних п’єс;

• вчити виконувати музичний твір в ансамблі та оркестрі, визначати його форму, імпровізувати, самостійно диригувати оркестром чи ансамблем дитячих музичних інструментів, радіти спільній з однолітками музичній діяльності;

• заохочувати творчість дитини, підтримувати її ініціативу, схвалювати вдале виконання ролі, відмічати наявність ― відсутність імпровізації, залишаючи дошкільникові право на помилку, не дорікати за неї, допомагати зрозуміти помилку та причини її виникнення, висловлювати довіру можливостям дитини;

• підтримувати готовність дитини розв’язувати проблеми власними силами, підходити до них з різних сторін, вправляти в умінні швидко переходити від одного способу розв’язання до іншого;

• виховувати почуття гумору, інтерес до парадоксів, культивувати самокритичність, здатність посміятися із себе;

• схвалювати бажання запитувати, формулювати чіткі запитання;

• допомагати дошкільникові збалансувати творчу уяву із здатністю використовувати її у реальному житті;

• привертати увагу дитини до труднощів, які існують, допомагати виявляти впевненість у собі, вдаватись до гумору, виявляти увагу до власного „я”;

• заохочувати спроби дитини проявляти оригінальність, гнучкість, мислення, продукувати незвичні відповіді та рішення, допомагати бачити нові можливості у відомому, виробляти самостійні ідеї, висувати гіпотези, робити припущення, намагатися практично апробувати та реалізувати свої ідеї;

• розвивати здатність загострено сприймати недоліки, прогалини, дисгармонію, нестачу елементів цілого, уміння бачити труднощі у розв’язанні складних проблем для готовності їх долати;

• виховувати прагнення до досконалості, впевненість у собі, вміння себе підтримати, філософське ставлення до неуспіху та поразки;

• вчити старшого дошкільника спокійно переносити стан невизначеності, чекання бажаного; обстоювати свою думку;

• учити виявляти смак до процесу долання труднощів, відчувати задоволення від процесу та результатів творення, не задовольнятися лише репродукуванням готового, відтворенням знайомого;

• спонукати дітей до утворювальної активності, схильності до творчої ініціативи.

42