
- •1. Визначення і суть строкових угод
- •2. Визначення і види ф'ючерсів
- •3. Механізм укладення ф'ючерсних угод
- •4. Хеджування за допомогою ф'ючерсів
- •5. Визначення і види форвардних угод. Відмінності між фьючерсами і форвардами
- •6. Угоди про форвардні процентні ставки
- •7. Форвардні угоди з купівлі-продажу валюти
- •8. Визначення та види опціонів
- •9. Угоди "кеп", "флор", "колар" та варанти
- •10. Суть і види свопів
4. Хеджування за допомогою ф'ючерсів
Хеджування за допомогою будь-яких строкових угод полягає в частковій або повній нейтралізації несприятливих коливань ринкової кон'юнктури як для покупців, так і для продавців фінансових чи матеріальних активів. Метою хеджування є перенесення цінового ризику з того, хто здійснює Хеджування, па іншу особу, частіше на фінансового посередника.
Хеджування зменшує вплив небажаних цінових змін, зменшує вплив ціпових ризиків, водночас зменшує і можливі прибутки чи збитки від проведення операцій на ринку. Хеджування допомагає хеджеру уникнути великих збитків, проте не дає змоги отримати значні прибутки від сприятливих змін у ринковій кон'юнктурі.
Оскільки хеджери часто не є професійними учасниками фінансового ринку, а виробниками чи споживачами різноманітних товарів та послуг, вони більшою мірою зацікавлені в точному прогнозі своїх майбутніх доходів та витрат, ніж у додатковому, однак досить непевному прибутку. Заради визначеності перспектив свого фінансового розвитку вони готові поступитися можливістю отримати додатковий прибуток.
Викладене вище не означає, що фінансові посередники не здійснюють хеджування. Поряд зі спекулятивними та арбітражними угодами вони проводять хеджування своїх позицій з допомогою різних строкових угод, у тому числі ф'ючерсиих.
Для захисту від можливого падіння цін на певний актив, фінансовий чи матеріальний, використовується коротке хеджування, при якому хеджер продає ф'ючерс, тобто зобов'язується здійснити поставку цього активу. Здійснюючи коротке хеджувння, хеджер фіксує майбутню ринкову ціну активу і передає ціповий ризик від володіння активом покупцю ф'ючерсу. Коротке хеджування, або хеджувапня продажем, здійснюють, як правило, власники фінансових чи матеріальних активів, які мають намір продати на ринку через деякий час активи, що їм належать.
Введемо поняття базису, яке мас велике значсппя в теорії ф'ючерсів. Базисом б називається різниця між ціною спот Цс та ф'ючерс-ною ціною активу Ф у деякий момент часу:
б = Цс-Ф. (8.11)
Як правило, це момент відкриття або закриття позиції за ф'ючерсним контрактом (момент початку та закінчення Хеджування). Механізм Хеджування ф'ючерспими контрактами покажемо на прикладах.
Результат хеджування в цьому випадку — виграш в сумі 500 - 400 = = 100 дол. Виграш на реальному ринку частково нейтралізується втратами на ринку ф'ючерсів. Слід зауважити, що при більшому зростанні цін на ф'ючерсному ринку у четвертому випадку (наприклад, при Ф2 = 306 дол.) хеджування призводить до втрат, незважаючи на сприятливу ринкову кон'юнктуру. Не проводячи хеджування, фірма виграла б від зростання цін на ринку, реалізувавши цукор за ціною 304,5 дол./т. При хеджу ванні втрати на ф'ючерсному ринку (540 дол.) перевищують виграші па ринку спот (500 дол.) і роблять результати хеджування від'ємними. Звичайно, такі випадки трапляються нечасто, оскільки при стійкій сприятливій тенденції на ринку спот і збитках на ф'ючерсному ринку можна завчасно закрити позицію за ф'ючерсним контрактом і припинити хеджування.
Як бачимо, механізм хеджування ф'ючерсними контрактами полягає в паралельному проведенні операцій на ринках спот та ф'ючерсному. Схематично механізм короткого хеджування можна зобразити так:
1) прийняття рішення про продаж на ринку активу через період т
2) прийняття рішення про хеджування і продаж ф'ючерсу (відкриття короткої позиції);
3) через період т продаж активу на ринку спот і закриття позиції на ф'ючерсному ринку (укладання офсетної угоди — купівля ф'ючерсу);
4) сума, отримана від продажу активу, визначається за формулою
С - Цл + (Ф, - Ф2).
Для захисту від можливого зростання цін на актив, що буде куплений на грошовому ринку у фіксований момент у майбутньому, використовують довге хеджувапня, або хеджування купівлею. При цьому хеджер купує ф'ючерсний контракт і тим самим погоджується прийняти поставку активу. Хеджування купівлею застосовують учасники ринку, які мають намір через деякий час придбати актив, що хеджується, на реальному ринку.
Ця величина в даному випадку більша за ціну спот, що була на ринку на початок хеджування, але менша від ціни спот наприкінці періоду хеджування при ліквідації позиції. Механізм довгого хеджування такий:
1) прийняття рішення про купівлю на ринку активу через період ті
2) прийняття рішення про хеджування і купівля ф'ючерсу (відкриття довгої позиції);
3) купівля через період т активу на ринку і закриття позиції (продаж ф'ючерсного контракту);
4) сума, сплачена при купівлі активу в результаті хеджування:
Зауважимо, що всі попередні приклади є прикладами так званого повного хеджування, коли кількість активу, що хеджується, дорівнює кількості базового активу в N ф'ючерсиих контрактах. Якщо до деякої кількості активу не можна знайти ціле число N контрактів, говорять про неповне хеджування.
Крім того, всі розглянуті вище приклади хеджування належать до прямого Хеджування, коли актив, що хеджується, збігається з базовим активом ф'ючерсного контракту. Оскільки ф'ючерсні контракти стандартизовані, в торгах на біржі беруть участь контракти на стандартну кількість визначених базових активів із стандартними датами поставки. Це означає, що у разі потреби прохеджувати деякий актив А не завжди можна знайти ф'ючерс на цей актив. У таких випадках застосовують перехресне хеджування (або крос-хе-джування), що полягає в хеджуванні активу ф'ючерсним контрактом, базовий актив якого споріднений до активу, що хеджується. Спорідненим до деякого активу вважають актив, ціна на який тісно пов'язана (корелює) з ціною даного активу.
Крос-хеджинг ризик — це ризик, який може з'явитися лише при перехресному, або крос-хеджувапні. Він пов'язаний з тим, що рух ціни активу, що хеджується, не збігається з рухом ціни базисного активу ф'ючерсного контракту. Приклад 3.2 ілюструє вплив крос-хеджинг ризику на результати хеджування. Зміни в співвідношенні цін спот на метал X і срібло призводять до збільшення втрат на ринку спот при незмінному виграші на ф'ючерсному ринку. Звичайно, цей приклад не означає, що вплив крос-хеджипг ризику може лише погіршувати результати хеджування. Так, у прикладі 3.3 зміни в базисі і в співвідношенні цін привели до значного поліпшення результатів хеджування. Тобто наявність базисного і крос-хеджинг ризику привели до позитивного результату. Втрати на грошовому ринку в результаті крос-хеджинг ризику збільшились, але водночас значно зросли виграші на ф'ючерсному ринку в результаті змін у базисі.
Отже, ризики збільшують непевність результатів хеджування і можуть приводити як до збільшення виграшів, так і до збільшення втрат у результаті хеджування.