1. Всі методи умовно поділяються на хімічні та фізичні. У всіх випадках виявлення та кількісне визначення засновано на вимірюванні, якоїсь фізичної властивості (інтенсивність фарбування тощо). На основі цього ми робимо висновки.

При аналізі фізичними методами спостереження та вимірювання проводять безпосередньо з аналізованим матеріалом. У хімічних методах пробу спочатку піддають дії якогось хімічного реагенту, а потім досліджують певну властивість. Тому при хімічних методах головну увагу приділяють правильно виконання хімічної реакції, а у фізичних основний наголос на апаратурне визначення властивостей.

2. Методи дослідження мінералогічної речовини поділяються на декілька груп:

1. Методи які досліджують фізичні властивості речовини.

2. Методи дослідження оптичних властивостей.

3. Методі дослідження фізико - хімічних характеристик.

4. Методи дослідження речовинного складу. В тому числі аналітичні методи.

3. Залежно від характеру поставленого завдання дослідження речовинного складу поділяються на наступні види:

1. Елементний аналіз - це встановлення вмісту окремих певних хімічних елементів у речовини

2. Фазовий аналіз - встановлення наявності фаз в окремому матеріалі. Залежність від кількості у пробі.

3. Молекулярний аналіз - встановлення наявності та вмісту молекул різних речовин у матеріалі.

4. Функціональний аналіз - встановлення наявності та вмісту функціональних груп у молекул (аміногрупа, нітрогрупа, гідроксогрупа OH).

Крім того відповідно до завдань, в кожному з перелічених видів розрізняють кісний та кількісний аналізи. Якісний аналіз зазвичай передує кількісному.

Його завдання знайти які саме компоненти (елементи, сполуки тощо) входять до кладу аналізованого матеріалу. Завдання кількісного аналізу – знайти кількісні співвідношення між компонентами (концентрації хімічних елементів, концентрації мінералів у гірській породі).

4. Головні метрологічні характеристики аналітичних методів

Узагальненою характеристикою якості є:

Висока точність,. яка відображає близькість результату до істинної вимірювальної величини. Включає поняття: відтворюваність та правильність аналізу.

5. Відтворюваність – характеризує ступень близькості один від одного результатів аналізів, виконаних в різних умовах.

Правильність – якість вимірів, яке відбиває близькість до 0 систематичних похибок у їх результатах.

Межа виявлення - найменший вміст будь-чого, при якому за даною методикою можна знайти присутність обумовленого компоненту із заданою довірчою імовірністю. Це є фактичне найменше значення.

Діапазон вмістів, що визначається, - це передбачена даною методикою область значень вмістів, яка має верхню та нижню межу.

6. Головні вимоги, що висуваються до аналітичних методів:

1. Бажано висока відтворюваність та низька межа виявлення для кількісних методів аналізу.

2. Широкий діапазон вмістів, що визначається (від 0,0001% до повних % у рудах).

3. Одночасне визначення широкого кола компонентів (від 30 елементів одночасно).

4. Висока продуктивність та експресність.

5. Порівнянність (однакова правильність) для аналізів, виконаних у різних лабораторіях.

6. Для деяких методів локальність аналізу.

Локальність забезпечує не тільки валового вмісту елементу, але й вивчення форм входження елементів у мінерал (ізоморфні форми – в гратці, механічно).

9. Типи похибок:

1. Випадкова похибка, відхилення – це складова загальної похибки, яка змінюється випадковим чином при повторних вимірах. Випадкова похибка характеризує відтвореність. Алгебраїчна сума випадкових похибок прагне до 0 при збільшення числа вимірів.

2. Систематична похибка – це складова загальної похибки. Вона характеризує правильність аналізу. Похибка систематична залишається постійною або закономірно змінюється при повторних вимірах однієї теж величини та не змінюється в результаті багаторазових вимірів.

?. Схема первинної обробки опорних мінерало-геохімічних проб ОМГП

Опорна проба – моноліт масою 5-6 кг Діаметр 50 мм. Подрібнення діаметр більше 3мм. Ситування діаметр більше 2 мм.

Опорна Гомогенізована та скорочена Зважування ОГ/п ОГП масою 500 г, діаметром менше 2 мм.

Ан близьк 5- г Опорна мінералогічна проба ОМП Подрібнений (валкове подрібнення) менш діаметру до 5 мм) Ситування діаметр 0,5 мм Зважування

Гомогенний аналіз Мін нав, фракціювання Діаметр менше 0,5, маса 1000-100==900 Дублікат

ь – залишків маса менше0,5 менше Зберігання.

Мінералогічна навашка m= 100-200 грам d>0,5 Зважування Обезшламлювання – позбавлення від пилових частить
Зважування1 МН 0,075<l<0,5 Висушування (T≤100°С) Фракціювання за щільністю Зважування			Зважування2 МН d <0,075
Важка фракція ОП за магнітними властивостями Магн.ф. m=1 Е/м І m=2 Е/м ІІ m=3 Е/м ІІІ m=4 Важка н/м m=5	Легка фракція Збереження

Мінералогічний аналіз (Фазовий аналіз)

Мінералогічний аналіз - визначення присутніх в пробі мінералів та концентрація кожного з них в породі або в шліховій пробі.

Прикладна мінералогія вивчає можливість використання інформація для потреб інших геологічних дисциплін, а також переробної промисловості.

Прикладна мінералогія акумулює та використовую інші дані, які постачає інші геологічні дисципліни (мінералогія, петрографія, фізика мінералів тощо), для пошукової мінералогії, для вивчення петрогенезису, для переробки мінеральної речовини.

Три типи задачі прикладної мінералогії:

1. Генетичні задачі

Реставрація умов утворення порід за складом та властивостями мінералів.

Включають в себе:

1.1 Кількісне виключення термодинамічних умов утворення гірських порід.

Розподіл елементів домішок між співіснуючими рівноважними мінералами.

1.2 Термобарометричний аналіз. Дослідження мінера утворювальних середовищ, які законсервовані в газово-рідних, сольових та розплавно-включеннях мінералів.

За допомогою цього методу визначають склад рідкої та газової фаз мінералоутворювального середовища. Оцінюють температуру та тиск, при яких вони утворилися.

За дослідженням вторинних включень визначають історію існування мінералів.

1.3 Онтогеничний аналіз. Дослідження процесів зародження, зростання та змінення мінеральних індивідів. Визначення спосіб утворення мінералів (вільне зростання, перекристалізація, ).

1.4 Ізотопний аналіз. Виявляє джерело речовини. Абсолютний вік мінералів. Протяжність впливів.

Відношення ізотопів в атмосфері в Марсі співпали з ізотопами метеориту.

2. Пошукові задачі

Включають в себе комплекс досліджень, направлених на підвищення ефективності пошукових та оціночних робіт. Це висунення пошукових критеріїв, на основі вивчення типоморфних особливостей мінералів. Самі мінерали, визначення мінеральної асоціації та їх специфічні особливості, які визначаються або на око, або в лабораторних умовах.

Одні та ті ж мінерали з генетичних та формаційних родовищ розрізняються структурою або складом. За цими ми особливостями розрізняють різні осадові типа родовищ.

Одні і ті ж мінерали, утворені на різних стадіях, можуть розрізнятись.

Визначення рівня чи оцінка рівня ерозійного зрізу та перспективність подальших досліджень.

З глибиною можуть змінюватись мінерали або їх парогенезиси.

Масштаби родовищ, відрізнити центральні ділянки від флангів, кореляцію інтрузивних, осадових, метаморфічних родов та товщ. За мінералогічними особливостями осадових порід. Ступінь та характер діа- та епі-генетичних перетворень. Розчленування карбонатних порід, виділення горизонтів перспективних щодо локалізації рудної мінералізації. Встановлення спеціалізації.

3. Технологічні задачі.

Розробка методів та прийомів мінералого-технологічного картування з метою виділення різних типів та сортів груп.

Проведення досліджень направленого на виявлення усіх цінних компонентів та простежування їх поведінки в ході технологічних процесів з метою виявлення шляхів комплексного використання сировини.

Виявлення форм входження рудних елементів до кладу мінералів в напрямку технологічних дослідження. Дослідження балансу розподілу рудних елементів по мінералам. Та визначення теоретично можливого видобутку.

Дослідження поведінки мінералів в ході процесів збагачення при подрібненні, стиранні, флотації.

Мінералогічне дослідження відвальних продуктів з метою створення безвідходних технологій.

Методи сепарації або фракціювання