46.Рахунок прибутків і збитків.

Рахунок прибутків та збитків відображає результати господарської діяльності фірми за звітний період і поряд з балансом є однією із важливих форм фінансової звітності акціонерних товариств. Даний звіт звичайно складають один раз на рік і він друкується разом з балансом, оскільки ці дві форми доповнюють одна одну.

Розрізняють дві основні форми складання рахунку прибутків та збитків:одноступеневу та багатоступеневу. В першому випадку спочатку наводяться усі надходження та доходи, а далі із їх загальної суми віднімаються усі витрати виробництва та різні видатки. У результаті отримують чистий прибуток. Така форма даного звіту застосовується в фірмах з одним напрямком діяльності. Схематично одноступенева форма рахунку прибутку та збитків має такий вигляд:

Доходи:

• Чистий продаж

• Інші доходи

• Витрати виробництва та інші видатки

• Витрати на збут

• Адміністративні видатки

• Сплачені проценти

• Інші видатки

• чистий прибуток

• Податок на прибуток

При багатоступеневій формі рахунку із кожної категорії надходжень та доходів мінусують відповідні витрати та зазначають проміжні підсумки результатів діяльності. Різниця між усіма надходженнями і усіма відрахуваннями з них є сумою чистого прибутку чи збитків.

Схема багатоступеневої форми складання рахунку прибутку та збитків.

• Продаж

• Мінус повернення та знижки

• Чистий продаж

• Мінус витрати виробництва

• Разом валовий прибуток від реалізації продукції

• Мінус витрати:

• На збут продукції

• Адміністративні та загальні

• Разом прибуток від операцій

• Мінус інші видатки

• Інші видатки Чистий прибуток Податок на прибуток

47.Типи компаній і їх вплив на процес складання звітності.

Розрізняють наступні типи компаній:

- індивідуальне (приватне підприємство);

- партнерство чи товариство;

- корпорація.

Індивідуальне підприємство – це приватне підприємство, власник якого - приватна особа і створила його для одержання прибутку. Це підприємство не є юридичною особою і, з точки зору законодавства невіддільне від його власника. Всі доходи підприємства є доходами його власника, а, відповідно, прибуток включається в декларацію про доходи власника. Тільки в бухгалтерському обліку підприємство відділене від власника і трактується як окрема господарська одиниця.

Розділ III. Власний капітал. У балансі складається з одного рядка – власний капітал власника (нерозподіленого прибутку нема). Власник може вилучати гроші з бізнесу на власні потреби, що є аналогом виплати дивідендів у корпораціях. Ці вилучення протягом звітного періоду відображають на контр- пасивному рахунку “Вилучення”, який є регулюючим до рахунку “Власний капітал”. Термін діяльності таких підприємств залежить від бажання власника чи у зв’язку з його смертю. Продажа підприємства веде до появи нового підприємства.

Партнерство (товариство). Належить двом чи більше особам і кероване ними на основі письмової угоди. Ця угода визначає права і відповідальність партнерів, порядок розподілу прибутків і збитків, порядок ліквідації. Партнерство не є також юридичною особою і прибуток включається в персональні декларації про доходи власників. У бухгалтерському обліку партнерство трактується як господарська одиниця.

У третьому розділу балансу “Власний капітал” подані капітали всіх партнерів окремо. Капітал партнера показаний, як величина вкладення капіталу, частка прибутку, яка належить партнеру, зарплата. Партнерство є підприємством з необмеженою відповідальністю і для сплати боргів може бути вилучена особиста власність кожного партнера, незалежно від частки участі. Ці підприємства, як і індивідуальні, мають невелику можливість для залучення капіталів.

Корпорація. Це окрема юридична особа, має свої права і обов’язки незалежно від прав і зобов’язань власників. Реєструється корпорація на підставі статуту. Капітал розділяється на акції і число власників визначається кількістю акцій. Право власності передається шляхом продажу акцій. Термін дії корпорації необмежений. Існує можливість додаткового залучення капіталу.

Основним недоліком корпорацій є подвійне оподаткування :

- прибуток оподатковується податком на прибуток для юридичних осіб;

- дивіденди отриманів результаті розподілу прибутку оподатковуються податком на доходи приватних осіб.

Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів та іншого майна)

Під матеріальними активами підприємства (організації) заведено розуміти сукупність усіх ресурсів матеріального характеру, що завжди фіксуються в щорічному його (її) балансі за виключенням первинних активів. До складу матеріальних активів входять переважно виробничі фонди й майно соціального призначення. Виготовлення продукції (виконання роботи, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні (рис. 5.1). Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. По-друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає, що до виробничих фондів відносять не всі елементи засобів виробництва взагалі, а ті з них, які мають вартість. Складовим частинам виробничих фондів властиві певні характерні ознаки, за якими можна розрізняти основні та оборотні фонди й обгрунтовано тлумачити сутність та значення цих економічних категорій для відтворювальних процесів. Основні фонди — це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання. Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).

1. Світовий економічний розвиток та його вплив