3. Загальна характеристика бухгалтерських систем.

Бухгалтерський облік – одна з функцій управління, яка характеризується чіткою системністю. Загалом під системою управління розуміють єдність керованого об’єкта й органу керування. Системою бухгалтерського обліку є певний логічний комплекс, що сформований на основі плану рахунків певної бази (виробничої, прибуткової, витратної) та здатний узагальнювати процеси виробництва, збуту і постачання, визначаючи при цьому кінцеві фінансові результати діяльності.

Основними причинами, які зумовили створення класифікації систем бухгалтерського обліку, є:

1) класифікація сприяє точнішому визначенню спільних рис і

відмінностей між країнами;

2) класифікація може допомогти запровадити в країні бухгалтерську справу, вибрати систему, що найбільше підходить для тієї чи іншої держави;

3) класифікація систем є досконалим пізнавальним інструментом, який дає можливість скопіювати підходи до формування системи певного типу;

4) для спеціалістів бухгалтерського обліку класифікація є орієнтиром, що дає змогу передбачити проблеми, з якими можна зіткнутися при виборі системи.

При класифікації бухгалтерських систем виникають проблеми двох видів:

1. Брати за основу нормативи чи виходити з діючої практики? Така відмінність для деяких країн може бути суттєвою. Наприклад, у Швеції

встановлено ряд бухгалтерських вимог, але на практиці головним принципом є надання інвесторам високоякісної інформації.

2. Система бухгалтерського обліку нестабільна і може переходити з однієї

групи в іншу. Останнє виникає інколи протягом незначного періоду часу.

Загалом облікова система характеризується певним комплексом показників, головними з яких є:

– функціонування розвинутої системи бухгалтерських стандартів, що забезпечує отримання і використання достатньо повної та аналітичної інформації для прийняття управлінських рішень. Національні бухгалтерські

стандарти включають національні інструкції, положення та накази, які регламентують ведення бухгалтерського обліку;

– національний план рахунків, побудований на певній обліковій базі;

– система організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Більшості облікових систем властиві дві бухгалтерії: фінансова та управлінська, які виконують різні функції;

– методологія визначення кінцевого фінансового результату роботи підприємства;

– мета облікової системи, використання фінансових результатів діяльності.

Аналіз економічної літератури дає змогу визначити шість національних і міжнародних бухгалтерських систем:

1. Країни Східної Європи – єдина бухгалтерія; витратна база плану рахунків; мета облікової системи – зниження собівартості.

2. Країни Європейського Союзу (ЄС) – дві бухгалтерії (загальна й аналітична); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи – збільшення прибутку.

3. Англоcаксонська система – дві бухгалтерії (фінансова й управлінська); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи – збільшення прибутку.

4. Французька система – дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків;

мета бухгалтерії – збільшення доходу.

5. Країни Африканського Союзу – дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета бухгалтерії – збільшення доходу.

6. Організація Об’єднаних Націй (ООН) – дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета облікової системи – збільшення доходу.