4. Особливості організації обліку в різних країнах. Моделі обліку.

Бухгалтерський облік визначає середовище, в якому він функціонує. Кожна країна має свою історію, цінності, політичну систему. Те саме можна сказати і про бухгалтерський облік. Принципи його організації в різних країнах значно відрізняються між собою. Ці відмінності зумовлені як існуванням різних форм господарської діяльності, так і впливом на практику обліку зовнішніх факторів (політичних, економічних, соціальних, географічних та ін.). Водночас певна подібність “навколишнього середовища” в двох різних країнах, як правило, зумовлює багато спільних рис у системах бухгалтерського обліку, що ними застосовуються.

Отже, якщо вважати ідею впливу “навколишнього середовища” на систему бухгалтерського обліку правильною, то країни з подібними соціально- економічними умовами та системи обліку повинні мати багато спільного.

Нині у світі склалися кілька організаційних моделей обліку:

Британо-американська модель. Її основні принципи були розроблені у Великобританії та США. Значний внесок у їх розвиток зробили Нідерланди, тому цю модель було би точніше назвати Британо-американо-нідерландською. Роль названих країн продовжує залишатися дуже активною. Основна ідея моделі – орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів і кредиторів.

Континентальна модель. Цієї моделі дотримується більшість країн Європи і Японія. Бізнес, виробнича діяльність тісно пов’язані з банками, які в основному задовольняють фінансові запити компаній. Бухгалтерський облік регламентований законодавчо. Орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетним завданням обліку, навпаки, облікова політика спрямована передусім на задоволення вимог уряду. Крім цього, уряди країн вимагають публікувати деяку інформацію про компанії, тому останні змушені готувати детальну фінансову звітність.

Південноамериканська модель. Країни об’єднує іспанська мова (за винятком Бразилії, державною мовою якої є португальська), а також спільне минуле. Основною відмінністю цієї моделі від названих вище є коригування

облікових даних на темпи інфляції. Загалом облік орієнтований на потреби державних планових органів, а його методи, що використовуються на підприємствах, достатньо уніфіковані. Інформація, яка необхідна для контролю за дотриманням податкової політики, дуже добре відображається в обліку та звітності. Це значно спрощує і підвищує ефективність роботи урядових органів.

Інтернаціональна модель. Вона зумовлена потребами міжнародного

погодження обліку, насамперед, з інтересів міжнародних валютних ринків. Тільки невелика кількість крупних корпорацій може зараз стверджувати, що її річні фінансові звіти відповідають міжнародним обліковим стандартам.

5. Бухгалтерський облік та управління. Види бухгалтерського обліку.

Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на рівні фірми (компанії) менеджерам необхідна обліково-аналітична інформація, яку постачає її бухгалтерія й інші економічні служби. З іншого боку, в умовах ринкової економіки фірми та компанії зобов’язані подавати дані про результати своєї діяльності акціонерам, кредиторам, податковим інспекторам і т. д. Тому система бухгалтерського обліку в більшості зарубіжних фірм і компаній поділяється на дві підсистеми – управлінський і фінансовий облік.

Дані управлінського обліку необхідні керівнику фірми при плануванні, контролі, оцінці операцій господарської діяльності і прийнятті управлінських рішень. Можна зазначити, що управлінський облік є процесом підготовки інформації, яка необхідна менеджеру для планування, контролю та прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо поточної виробничо-комерційної діяльності фірми (компанії).

Фінансовий облік – це процес підготовки облікової інформації про діяльність господарських підприємств (організацій), користувачами якої можуть бути будь-які юридичні та фінансові особи, в т. ч. і зовнішні щодо підприємств: менеджери, інвестори, кредитори, постачальники, покупці, фінансові органи та ін.

Основними факторами, що сприяють підвищенню ролі управлінського обліку в умовах ринкової економіки, є:

– посилення конкуренції на внутрішньому ринку окремих країн і в

світовому масштабі;

– прискорений розвиток технологій, автоматизації виробничих процесів,

упровадження нових методів управління;

– широке використання обчислювальної техніки для управління технологічними процесами й автоматизації облікових робіт.

Порівняння систем управлінського та фінансового обліку дозволяє визначити їх основні відмінності.

1. Управлінський облік більше спрямований на майбутнє; цим він пов’язаний із плануванням, а фінансовий, навпаки, реєструє факти і господарські операції, які вже відбулися.

2. Управлінський облік не керується загальноприйнятими бухгалтерськими стандартами та схемами, тоді як фінансовий чітко регламентований за змістом і формами представлення даних.

3. Управлінський облік характеризується гнучкістю і здатністю отримання даних, необхідних для розв’язання конкретних завдань і проблем господарювання, а фінансовий чітко визначений і не змінюється залежно від окремих ситуацій.

4. Управлінський облік зосереджує свою увагу на елементах господарської діяльності а не на всій організації загалом, як фінансовий облік.

5. Управлінський облік значною мірою пов’язаний зі знанням таких дисциплін, як економіка підприємництва, маркетинг, фінанси, технологія, дослідження операцій, математичне програмування й ін.

6. Управлінський облік менше уваги приділяє точності інформації, а більше її доречності й оперативності.

7. Управлінський облік, на відміну від фінансового, не є обов’язковим, і керівництво само вирішує, організовувати його чи ні.

8. Управлінський облік, як правило, децентралізований, а фінансовий здійснюється в центральній (загальній) бухгалтерії фірми (компанії).

9. Управлінський облік комплексно враховує інтереси всіх підрозділів управлінського об’єкта, тобто представлені ним дані можуть служити різним цілям.