43.Облік витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції по системі директ-костинг.

Директ-костинг – це метод калькуляції витрат виробництва при якому в затрати на виробництво включають тільки змінні витрати, а постійні та постійні накладні витрати не входять до елементів собівартості, вони як витрати даного періоду списуються з отриманого прибутку протягом того періоду, в який вони були здійснені. Отже, постійні накладні витрати виключаються з вартості товарних запасів на початок і кінець року.

Практичне застосування директ-костингу у великій мірі визначається правильним розподілом затрат на постійні та змінні. Складність розробки методу точного розподілу затрат полягає в тому, що той самий вид затрат в одному випадку відноситься до змінних затрат, в іншому – до прямих. Для прикладу, відрядна заробітна плата працівників відноситься до змінних витрат, а якщо він працює на погодинній тарифній ставці – витрати відносять до постійних.

Будь-які витрати можна рахувати постійними або змінними залежно від мети, задля якої їх здійснюють. Зважаючи на цю обставину, рахунки за характером затрат спочатку розподіляють за відділами, а потім класифікують як змінні та постійні відповідно до функції, що здійснює кожен відділ. Розподіл постійних та змінних витрат базується на певних обмеженнях, яких слід обов’язково дотримуватися, для того, щоб попередити помилки при визначенні затрат.

Отже, першою відмінною особливістю системи директ-костинг є розподіл виробничих затрат на постійні та змінні.

Другою особливістю цієї системи є інтеграція управлінського і фінансового обліку.

Третьою відмінною особливістю калькуляції собівартості продукції за системою директ-костинг є процес багатостадійного складання звіту про доходи фірм. Ці звіти складаються на основі маржинального доходу. Багатоступеневі звіти мають не менше двох розділів: верхній показує маржинальний дохід, а нижній - чистий дохід.

Для кращого розуміння специфіки калькуляції собівартості продукції за системою директ-костинг її варто порівняти з традиційною системою повного розподілу затрат на вироби.

До переваг системи директ-костинг можна віднести:

1. Собівартість, обсяги виробництва та прибуток, які завжди можна отримати з періодичної звітності;

2. Прибуток за певний період не змінюється під впливом постійних

накладних витрат при зміні залишків товаро-матеріальних цінностей;

3. Звіти про витрати виробництва і доходи, складено за системою директ-

костинг, в більшій мірі відповідають інтересам керівництва фірми, ніж складені за системою розподілу затрат між виробами;

4. Показники маржинального доходу дають змогу оперативно оцінити вироби, виходячи з базових критеріїв – займаної території, категорій

замовників, ринків збуту пального, світла, вимірювання потужностей, можливості роботи машино-годин обладнання, вартість використаних матеріалів і т.д.

Основними недоліками системи директ-костинг є такі.

1. Дуже важко без помилки виділити постійні витрати від змінних.

Більшість напівзмінних витрат розподіляються з великою мірою неточності, що відбивається на результатах розподілу;

2. Під час переходу від системи повного розподілу затрат до системи директ-костинг виникають серйозні проблеми у визначенні податку на доходи, в оцінці запасів при складанні звітів;

3. Характер і мета управлінського і фінансового обліку настільки різні, що об’єднувати їх не доцільно;

4. Складна система, дорога.