Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра філософських та соціальних наук
ЛОГІКА
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Київ 2012
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено
Автори: С.О. Гудков, к. філос. н., доц.,
А.Ф. Слівінська, к. філос. н., доц.,
І.В. Войціцька, к. істор. н., ас.
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри філософських та соціальних наук 11 квітня 2012 р., протокол № 21.
Рецензент:
М.В.Ліпін, к. філос. н., доц.
Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом лекцій
Підготовка висококваліфікованих фахівців, передбачає використання всього комплексу сучасного навчально-методичного забезпечення. Одним з ефективних методів навчання є використання опорного конспекту лекцій (ОКЛ), який є важливою складовою науково-методичного комплексу дисципліни «Логіка».
ОКЛ складається з 7 тем. Кожна тема містить в собі план, рекомендовану літературу, міні-лексикон та конспективний виклад основних положень лекції, а також питання для контролю.
Автори прагнули на сучасному рівні розкрити основні питання з традиційної, формальної логіки, зокрема, створити структурно-логічну схему кожної теми. Студентам надаються широкі можливості креативно, конструктивно-критично та самостійно підходити до опрацювання кожної теми лекції. Під час лекції та після неї студенти можуть вести записи в опорному конспекті, що сприятиме глибокому й більш змістовному засвоєнню кожної теми, якісній підготовці до поточного та підсумкового контролю знань. ОКЛ може виступати як змістовний орієнтир у самостійній роботі студента, однак, для повноцінного оволодіння матеріалом дисципліни необхідно використати навчальний посібник або підручник та додаткову літературу: збірники вправ, словники, а також інтернет-ресурси. Список рекомендованих джерел наданий в кінці ОКЛ.
ОКЛ може використовуватись студентами денної та заочної форм навчання усіх напрямів підготовки ОКР «бакалавр».
Тема 1. Логіка як наука та її значення
План лекції
Основні етапи розвитку логіки як науки.
Об’єктно-предметна сфера логіки як науки.
Значення логічної культури в пізнанні і практичній діяльності людей.
Рекомендовані джерела
Основні: 2-6.
Додаткові: 3-6, 9-12.
Internet – ресурси: 1, 2, 3, 5.
Міні-лексикон: логіка, об’єкт логіки, предмет логіки, пізнання, мислення, логічна форма мислення, мова, природна мова, штучна мова, мова логіки предикатів, семіотика, семантика, прагматика, відчуття, сприйняття, уявлення, формалізація, логічний сполучник, імплікація, еквіваленція, диз’юнкція, кон’юнкція, квантор, логічний закон, логічна форма, правильність міркування, істинність, хибність, культура мислення.
Основні етапи розвитку логіки як науки
Логіка – одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку виникнення її як науки. Роль логіки як науки у сучасному світі важлива і багатопланова.
Логіка – наука про закони і форми мислення, методи пізнання, а також умови істинності міркувань та їх схематизації (або формалізації).
У період VI – V ст. до н.е. одразу у кількох найміцніших центрах тодішньої цивілізації – Китаї, Ірані, Індії та Греції логіка формується і розвивається як окрема філософська дисципліна. Базуючись на філософії як формі раціонального засвоєння світу, логіка побудована на розвинутому категоріальному матеріалі.
Серед причин виникнення логіки у першу чергу слід виокремити
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Засновником традиційної логіки – або, як іноді кажуть,
«батьком логіки» – прийнято вважати давньогрецького
філософа і вченого-енциклопедиста
Арістотеля (384 – 322 рр. до н.е.).
Етапи розвитку формальної логіки
І ПЕРІОД
Давня і середньовічна логіка (ІV ст. до н.е. – середина ХVІІ ст.)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІІ ПЕРІОД
Логіка Нового часу (середина ХVІІ – середина ХІХ ст.)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІІІ ПЕРІОД
Сучасна логіка (із середини ХІХ ст. до наших днів)
Класична логіка ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Некласична логіка ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
У своєму розвитку логіка пройшла тривалий період. Найважливіша обставина, що сприяла виокремленню логіки в самостійну галузь знання, яскраво виражений практичний характер, оскільки логіка у той час розроблялася у тісному зв’язку із запитами ораторського мистецтва, тобто як частина практичної риторики.
На сьогоднішній день логіка є досить розгалуженою і багатоплановою наукою, результати і методи якої активно використовуються в багатьох областях теоретичного пізнання, у тому числі і безпосередньо пов’язаних з низкою сучасних напрямів практичної діяльності.
