Способи евакуації військової автомобільної техніки

Залежно від характеру силової взаємодії засобів і об'єкту евакуації, евакуація машини може здійснюватися прямим переміщення, напівпідйомом або підйомом.

Приклади евакуації застряглої і пошкодженої техніки

Прямим переміщенням здійснюється:

- витягування застряглих об'єктів з використанням тяги двигуна, засобів евакуації (лебідок, поліспастів, важелів другого роду);

- вантаження пошкоджених об'єктів на причепи, напівпричепи, сані, полози і інші транспортні засоби за допомогою лебідок;

- транспортування об'єктів різними способами.

Пряме переміщення об'єктів являється найбільш поширеним способом евакуації машин, а у разі обмеженої доступності застряглих (на заболочених ділянках, водних перешкодах і ярах) об'єктів і при їх транспортуванні - єдино можливим.

Проте, застосування цього способу в складних умовах вимагає додатка до об'єктів великих тягових зусиль (що досягають трьох- п'ятикратною величин їх ваги), а також проведення трудомістких підготовчих робіт по звільненню ходової частини машин від грунту, по підготовці шляхів евакуації, розкладці поліспастів і закріпленню засобів евакуації на грунті.

Тому за наявності можливостей необхідно застосовувати напівпідйом і підйом об'єктів.

Напівпідйом застосовується при витягуванні застряглих об'єктів з використанням спеціально обладнаних евакуаційних тягачів або стріли двуноги.

При напівпідйомі тягові зусилля докладаються до об'єкту під кутом від 30 до 60°, забезпечуючи одночасний його підйом і переміщення.

Цей спосіб дозволяє в 1,3-2 рази зменшити потрібне тягове зусилля і скоротити об'єм підготовчих робіт. Проте, для його застосування необхідно мати на засобах евакуації спеціальне устаткування (підйомно-опорний пристрій, стрелу-двуногу) і забезпечити можливість його установки в безпосередній близькості від об'єкту (на відстані 3-5 м).

Способом підйому здійснюється витягування і вантаження об'єктів на засоби евакуації з використанням кранів, а також їх транспортування за допомогою літальних апаратів. Під час підйому об'єктів з докладанням тягового зусилля під кутом від 60 до 90° його величина зменшується більш ніж в 2 рази, але в цьому випадку устаткування крану засобів евакуації повинне мати вантажопідйомність, виліт і висоту підйому крюка, достатні для витягання, вивішування і перенесення об'єктів.

Напівпідйом і підйом найбільш ефективні при витягуванні об'єктів з укриттів, що обвалилися, завалів, кар'єрів, а також при установці машин, що перекинулися у вузькі перешкоди з вертикальною крутизною (протитанкові рови, кювети, яри і тому подібне).

В деяких випадках ці способи можуть застосовуватися в комбінації з прямим переміщенням об'єктів евакуації. Найчастіше необхідність в застосуванні комбінованого способу переміщення об'єктів виникає при транспортуванні пошкоджених машин.

Об’єми евакуації в наступі визначаються

Добова продуктивність евакуації розраховується по наступній формулі:

NтVеKпT,Mе=2Пе

де:

Ме - кількість евакуйованих машин за добу;

Nт - кількість тягачів в підрозділі (частини);

Vе - швидкість евакуації : приймається для військової ланки 10-15 км/ч

у оперативному тилі - 15-20 км/ч;

Кп - коефіцієнт втрати часу на підготовку машин до евакуації приймається 0,8-0,85;

Т - тривалість роботи машин (10-12 годин);

Пе - плече евакуації : приймається для частин 5-6 км, з'єднань - 10-15 км, об'єднань - 20-25 і 30-35 км.

Об'єм евакуації за період ведення бою визначається виходячи з норм евакуації машин по кожному виду ремонту.

Кількість машин, що підлягають евакуації за період бойових дій, можна визначити по формулі:

Ме=Сп*Н.е.с.п+Кр*Н.е.к.р+Ср*Н.е.с.р+Тр*Н е.т.р/100

де Ме - кількість машин, що підлягають евакуації;

Сп, Кр, Ср, Тр - кількість машин, що вимагають списання, капітального, середнього і поточного ремонту;

Н.е.с.п, Н.е.к.р, Н.е.с.р, Н е.т.р - норми евакуації в % від кількості машин, вимагаючих списання, капітального, середнього і поточного ремонту.

Необхідна кількість евакуаційних тягачів (Кт) визначається по формулі

Кт=Ме*2Пе*(1-Пп)/Се*Т*Кп*t0*Д

де Пе - середня відстань (плече) евакуації, км (для частин і підрозділів Пе = 5 ÷ 6 км);

(1 = Пп) -коэффициент, що враховує можливість використання попутного транспорту (Пп= 0,1 ÷ 0,2);

Се - середня швидкість евакуації (Се= 10 ÷15 км/ч);

Т -загальний час роботи евакотягача по евакуації машин і переміщенню у складі колон в добу;

Кп - коефіцієнт, враховуючий втрати часу на підготовчі роботи (Кп = 0,80 ÷ 0,85);

t0- доля часу роботи тягача по евакуації з урахуванням зайнятості його в технічному замиканні механізованих колон (для частини t0= 0,60 4 ÷ 0,65);

Д - тривалість періоду бойових дій, доба.

Потреби в зосередженні несправних об'єктів до місць ремонту визначаються у вигляді частки від загальної кількості ремфонда. Для БТВТ ці потреби (Nе) обчислюються як сума часток від ремфонда всіх видів ремонту:

Nе = Nтр х Kетр+Nс х Kеср+Nкр х Kекр

де Kетр, Kеср, Kекр - відповідно частки машин поточного (Nтр), середнього (Nср) і капітального (Nкр) ремонтів, які буде потрібно зосереджувати до місць ремонту.

На основі досвідчених даних приймаються: Kетр =0,3, Kеср=0,9, Kекр = 1,0