
- •Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації національного технічного університету україни "кпі"
- •Методична розробка
- •1. Навчальні питання та розрахунок часів
- •II. Основна частина
- •III. Заключна частина
- •II. Основна частина
- •1.Організія та об’єми технічного обслуговування та ремонту в ході наступу.
- •2. Організія та об’єми евакуації в наступі.
- •Евакуаційні підрозділи військової ланки і характеристика їх матеріальної частини
- •Організація евакуації автомобільної техніки в наступі
- •Способи евакуації військової автомобільної техніки
- •Об’єми евакуації в наступі визначаються
- •3.Організація управління технічного забезпечення в наступі.
- •Органи й об'єкти управління
- •Зміст і загальна методика роботи командира, заступника командира по озброєнню по організації технічного забезпечення
- •Розрахунки часу й визначення заходів, які необхідно провести негайно
- •Оцінка обстановки
- •Доповідь рішення командирові
- •Постановка завдань по технічному забезпеченню
- •Участь зко в рекогносцировці
- •Доповідь командирові про готовність
- •Управління технічним забезпеченням у ході бою
- •III.Заключна частина
- •1. Автотехническое обеспечение подразделений и частей. Учебное пособие, воениздат, Москва 1973 год.
- •2. Настанова з автомобільної служби Збройних Сил України..
Способи евакуації військової автомобільної техніки
Залежно від характеру силової взаємодії засобів і об'єкту евакуації, евакуація машини може здійснюватися прямим переміщення, напівпідйомом або підйомом.
Приклади евакуації застряглої і пошкодженої техніки
Прямим переміщенням здійснюється:
- витягування застряглих об'єктів з використанням тяги двигуна, засобів евакуації (лебідок, поліспастів, важелів другого роду);
- вантаження пошкоджених об'єктів на причепи, напівпричепи, сані, полози і інші транспортні засоби за допомогою лебідок;
- транспортування об'єктів різними способами.
Пряме переміщення об'єктів являється найбільш поширеним способом евакуації машин, а у разі обмеженої доступності застряглих (на заболочених ділянках, водних перешкодах і ярах) об'єктів і при їх транспортуванні - єдино можливим.
Проте, застосування цього способу в складних умовах вимагає додатка до об'єктів великих тягових зусиль (що досягають трьох- п'ятикратною величин їх ваги), а також проведення трудомістких підготовчих робіт по звільненню ходової частини машин від грунту, по підготовці шляхів евакуації, розкладці поліспастів і закріпленню засобів евакуації на грунті.
Тому за наявності можливостей необхідно застосовувати напівпідйом і підйом об'єктів.
Напівпідйом застосовується при витягуванні застряглих об'єктів з використанням спеціально обладнаних евакуаційних тягачів або стріли двуноги.
При напівпідйомі тягові зусилля докладаються до об'єкту під кутом від 30 до 60°, забезпечуючи одночасний його підйом і переміщення.
Цей спосіб дозволяє в 1,3-2 рази зменшити потрібне тягове зусилля і скоротити об'єм підготовчих робіт. Проте, для його застосування необхідно мати на засобах евакуації спеціальне устаткування (підйомно-опорний пристрій, стрелу-двуногу) і забезпечити можливість його установки в безпосередній близькості від об'єкту (на відстані 3-5 м).
Способом підйому здійснюється витягування і вантаження об'єктів на засоби евакуації з використанням кранів, а також їх транспортування за допомогою літальних апаратів. Під час підйому об'єктів з докладанням тягового зусилля під кутом від 60 до 90° його величина зменшується більш ніж в 2 рази, але в цьому випадку устаткування крану засобів евакуації повинне мати вантажопідйомність, виліт і висоту підйому крюка, достатні для витягання, вивішування і перенесення об'єктів.
Напівпідйом і підйом найбільш ефективні при витягуванні об'єктів з укриттів, що обвалилися, завалів, кар'єрів, а також при установці машин, що перекинулися у вузькі перешкоди з вертикальною крутизною (протитанкові рови, кювети, яри і тому подібне).
В деяких випадках ці способи можуть застосовуватися в комбінації з прямим переміщенням об'єктів евакуації. Найчастіше необхідність в застосуванні комбінованого способу переміщення об'єктів виникає при транспортуванні пошкоджених машин.
Об’єми евакуації в наступі визначаються
Добова продуктивність евакуації розраховується по наступній формулі:
NтVеKпT,Mе=2Пе
де:
Ме - кількість евакуйованих машин за добу;
Nт - кількість тягачів в підрозділі (частини);
Vе - швидкість евакуації : приймається для військової ланки 10-15 км/ч
у оперативному тилі - 15-20 км/ч;
Кп - коефіцієнт втрати часу на підготовку машин до евакуації приймається 0,8-0,85;
Т - тривалість роботи машин (10-12 годин);
Пе - плече евакуації : приймається для частин 5-6 км, з'єднань - 10-15 км, об'єднань - 20-25 і 30-35 км.
Об'єм евакуації за період ведення бою визначається виходячи з норм евакуації машин по кожному виду ремонту.
Кількість машин, що підлягають евакуації за період бойових дій, можна визначити по формулі:
Ме=Сп*Н.е.с.п+Кр*Н.е.к.р+Ср*Н.е.с.р+Тр*Н е.т.р/100
де Ме - кількість машин, що підлягають евакуації;
Сп, Кр, Ср, Тр - кількість машин, що вимагають списання, капітального, середнього і поточного ремонту;
Н.е.с.п, Н.е.к.р, Н.е.с.р, Н е.т.р - норми евакуації в % від кількості машин, вимагаючих списання, капітального, середнього і поточного ремонту.
Необхідна кількість евакуаційних тягачів (Кт) визначається по формулі
Кт=Ме*2Пе*(1-Пп)/Се*Т*Кп*t0*Д
де Пе - середня відстань (плече) евакуації, км (для частин і підрозділів Пе = 5 ÷ 6 км);
(1 = Пп) -коэффициент, що враховує можливість використання попутного транспорту (Пп= 0,1 ÷ 0,2);
Се - середня швидкість евакуації (Се= 10 ÷15 км/ч);
Т -загальний час роботи евакотягача по евакуації машин і переміщенню у складі колон в добу;
Кп - коефіцієнт, враховуючий втрати часу на підготовчі роботи (Кп = 0,80 ÷ 0,85);
t0- доля часу роботи тягача по евакуації з урахуванням зайнятості його в технічному замиканні механізованих колон (для частини t0= 0,60 4 ÷ 0,65);
Д - тривалість періоду бойових дій, доба.
Потреби в зосередженні несправних об'єктів до місць ремонту визначаються у вигляді частки від загальної кількості ремфонда. Для БТВТ ці потреби (Nе) обчислюються як сума часток від ремфонда всіх видів ремонту:
Nе = Nтр х Kетр+Nс х Kеср+Nкр х Kекр
де Kетр, Kеср, Kекр - відповідно частки машин поточного (Nтр), середнього (Nср) і капітального (Nкр) ремонтів, які буде потрібно зосереджувати до місць ремонту.
На основі досвідчених даних приймаються: Kетр =0,3, Kеср=0,9, Kекр = 1,0