
- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7. Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15 . Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •20. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення, наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження. (алгоритм дослідження)
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39. Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41…Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48. Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50. Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51. Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53… Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей
Основні ролі, притаманні науковцям у процесі реалізації наукових ідей і етапів їх практичної реалізації, є такими: - автор (автори) – висуває і розвиває ідею або наукову концепцію та технічно її обґрунтовує; він не завжди спроможний забезпечити її підтримку та напрями практичного використання. - Критик – здійснює перевірку реальності запропонованої ідеї, знаходить слабкі місця і недоліки, розробляє реалістичні критерії, яким має відповідати інновація. - Захисник – обґрунтовує переконливі аргументи на користь необхідності проведення досліджень за даною тематикою, наочно демонструє її переваги, оцінює витрати, пов’язані із проведенням дослідження і його впровадженням, визначає потенційний прибуток, знаходить фінансову підтримку наукового проекту, допомагає долати труднощі під час виконання та реалізації наукового дослідження. - Організатор – керівник середнього або вищого рівня, який усуває всі організаційні бар’єри, затверджує наукову тематику і напрями досліджень, захищає їх як усередині організації, так і перед замовником, сприяє передачі готової наукової продукції замовнику. Органічне поєднання таких рольових функцій у науковому колективі допомагає успішно організувати всі етапи науково-дослідницького процесу від зародження ідеї до її впровадження у практичну сферу.
70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
Порівняно з малими і средніми підприємствами крупні у впровадженні досліджень мають деякі переваги:
- це концентрація великих фінансових коштів, що потрібні для освоєння успішних досліджень.
- здійснення багатоцільових досліджень, які об'єднують вчених і дослідників багатьох галузей, що підвищує єффективність і багатогранність нововведень.
Однак за відношенням кількості нововведень до затрат на наукові дослідження і розробки в малих і середніх фірмах в 3-4 рази вище , ніж в крупних.
Як показує практика, процес впровадження досліджень крупних і малих підприємств взаємопов'язаний. Крупні інноваційні підприємства створюють передумови для розвитку малих. Часто буває, що нововведення, які використовують крупні підприємства, є результатом інноваційної діяльності малих, але наступне впровадження здійснюється підприємствами, які мають для цього кращі фінансові і матеріальні ресурси, розвинуту матеріально-технічну базу і відповідні кадри.
Варто зазначити ще те, що малі фірми часто впроваджуючи дослідження мають великий ризик розоритись, за невдачі проектів, а великі ж завжди працюють "із страховкою", тому що вони розробляють, як правило, паралельно декілька проектів, що дає можливість компенсувати втрати.
72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності
Захист авторських прав та інтелектуальної власності — це сукупність заходів, спрямованих на встановлення та визнання прав інтелектуальної власності у разі їх порушення, оспорення чи невизнання. Захист права інтелектуальної власності може бути здійснено в кримінально-правовому, адміністративно-правовому та цивільно-правовому порядку.
Зокрема, до відповідальності притягаються особи, винні в такому порушенні авторського права і суміжних прав, як незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.
Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності, насамперед, може бути здійснено судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.
У разі порушення будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, особа, права якої порушено, має певні права щодо відшкодування їй збитків.