
- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7. Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15 . Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •20. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення, наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження. (алгоритм дослідження)
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39. Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41…Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48. Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50. Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51. Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53… Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
53… Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
Оформлення наукових досліджень здійснюється відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура та правила оформлення». Стандарт повинен використовуватись до таких документів,як курсова робота, дипломна робота, дисертації, річні звіти, посібники. Стандарт установлює загальні вимоги до побудови, викладення та оформлення наукової продукції у звіті.
У відповідності з Держстандартом України,структура повинна бути такою:
- вступна частина;
- основна частина;
-додатки.
Вступна частина складається з таких структурних елементів:
- обкладинка (сторінки 1 і 2 обкладинки);
- титульний аркуш (є першою сторінкою звітів і править за основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа);
- список авторів (якщо робота одноосібно виконана-прізвище автора подається на титульному аркуші) ;
- реферат (призначений для ознайомлення зі змістом. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всього звіту);
- зміст (о змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; передмову; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті звіту; висновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені);
- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів (усі прийняті у звіті мало поширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаюся з нової сторінки. Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті звіту наводять їх розшифровку);
- передмова (якщо передмову передбачено, в ній уміщують супровідні нотатки, що пояснюють певні аспекти роботи, простежують історичні умові для даної роботи тощо. Передмову вміщують у кінці вступної частини після переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, починаючи з нової сторінки.).
Основна частина містить такі структурні елементи:
- вступ (у вступі коротко викладають: оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи практично розв'язані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі, провідні фірми та провідних вчених і фахівців даної галузі; світові тенденції розв'язання поставлених задач; актуальність даної роботи та підставу для її виконання; мету роботи та галузь застосування; взаємозв'язок з іншими роботами.);
- суть звіту,курсової,дипломної роботи,дисертації (суть звіту - це викладення відомостей про предмет (об'єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис: теорії; методів роботи; характеристик і/або властивостей створеного об'єкта; принципів дії об'єкта та основних принципових рішень, що дають уявлення про його устрій; метрологічного забезпечення та ін.) та її результатів.);
- висновки (у висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи або її окремого етапу (негативних також) з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі; можливі галузі використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи.);
- рекомендації (у рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження чи розроблення.);
- списки використаних літературних та фактичних джерел інформації (перелік джерел, на які є посилання в основній частині звіту, наводять у кінці тексту звіту, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.).
В додатках подається матеріал,який необхідний для повноти наукової роботи,певним чином переобтяжує основну частину звіту або наукового дослідження через великий обсяг або способи відтворення, але неподання такого матеріалу погіршує аргументованість і доказовість положень основної змістовної частини.
Текст виконують через півтора чи два міжрядкових інтервали одним із способів:
- рукописним - чорною пастою (чорнилом) чітким, розбірливим почерком висотою не менше 2,5 мм;
- машинописним - стрічка чорного кольору середньої жирності, на сторінці розміщують не більше 28-30 рядків тексту, по 57-60 знаків у кожному з них:
- за допомогою комп'ютера - кегль 12-14, рекомендований шрифт –Times New Roman Суr;
- методом репрографії - тільки для окремих сторінок.
Дисертація на здобуття ступеня доктора наук може бути підготовлена у формі рукопису (обсяг основного тексту 11-13 авторських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук 15-17 авторських аркушів)).