
- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7. Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15 . Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •20. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення, наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження. (алгоритм дослідження)
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39. Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41…Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48. Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50. Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51. Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53… Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
Запам'ятовування - це процес пам'яті, який забезпечує прийом, відбір і фіксацію інформації завдяки утворенню асоціацій та мнемічних слідів у нейронних структурах мозку.
Вільне запам'ятовування діє тоді, коли людина не ставить собі за мету закріплювати інформацію і в подальшому її використовувати. Індивід не вдається до спеціальних прийомів для організації роботи своєї пам'яті.
Механічним є таке запам'ятовування, що здійснюється формально, без розуміння суті і логіки побудови матеріалу. Воно виявляється у фіксації лише зовнішніх особливостей об'єктів на сенсорному рівні (форма, колір, просторово-часова суміжність тощо). Механічне заучування є багаторазовим повторенням незрозумілих символів з метою їхнього закріплення в пам'яті як послідовності візуальних чи звукових стимулів.
Смислове (логічне) запам'ятовування ґрунтується на утворенні зв'язків, які відображають істотні і закономірні відносини між об'єктами. Формування прийомів смислового запам'ятовування відбувається за рахунок оволодіння розумовими логічними операціями під час навчання. Цей процес включає мимовільне запам'ятовування. Високий рівень оволодіння операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, класифікацією та ін.) у вирішенні пізнавальних навчальних завдань зумовлює високий мимовільний ефект.
Етапи логычного запам ятовування: усвыдомл мети, розумыння смислу, аналіз, узагальнення, запам ятов цього узагальнення.
Повторення - традиційн метод запам ятовування, пасивне-нелдноразове прочитання тексту, активне- переказ тексту. Повтореня буває: цілісне (матеріал повністю), розчленоване на частини і комбіноване; концентроване- суцільне без перерв, розподілене- поділене на кілька перерв, днів.
Можна виділити два рівні повторення: 1. Коли подумки повторюються тільки вертикальні послідовності асоціацій (ключі) 2. Повторення з пригадуванням всієї інформації, весь матеріал повторюється від початку до кінця. Випадкове запам- інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією.
32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
Неодмінною умовою аналізу відібраної для дослідження літератури є запис прочитаного. Він дозволяє краще сприймати й засвоювати мате-ріал, а також зберігати його для подальшої роботи.
Виписка — короткий (чи повний) виклад змісту окремих фраг-ментів (розділів, параграфів, сторінок) інформації. Це дозволяє в малому обсязі накопичити велику інформації. Виписка може стати основою для подальших творчих роздумів над темою дослідження.
Анотація — це спресований, стислий і точний зміст першоджере-ла. Анотації складають на документ у цілому. За їхньою допомогою можна швидко відтворити текст у пам’яті.
Конспект — це коротка фіксація основного змісту джерела. Повнота запису означає не обсяг, а все те, що є головним у даному документі. Для виділення головних думок можна в конспекті застосовувати підкреслювання. Конспект можна складати і за допомогою ксерокопій потрібних для дослідження матеріалів. Це спосіб зручний щодо заощадження часу для виконання дослідження. На сторінках ксерокопій статей, розділів з монографій тощо можна робити підкреслювання, записува-ти власні думки щодо прочитаного, а також доповнення як на полях, так і на звороті аркуша копії.
Види конспектів: Плановий конспект (план-конспект), Текстуальний конспект , Довільний конспект ,Схематичний конспект (контекст-схема) ,Тематичний конспект ,Опорний конспект , Зведений конспект , Вибірковий конспект .
Інформаційна картка являється документом в якому надається вичерпна інформація про автора, назву, місце, час видання, основну тему.