
- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7. Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15 . Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •20. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення, наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження. (алгоритм дослідження)
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39. Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41…Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48. Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50. Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51. Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53… Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
22. Технологічні схеми проведення дослідження. (алгоритм дослідження)
1)Лінійна технологія досліджень:
2)Циклічна технологія досліджень
3)Технологія паралельних досліджень
4) Технологія раціонального розгалуження
5) Технология дослідження адаптаційного типу
6) Технологія послідовного просування дослідженням
7)Технологія випадкового пошуку
Можливе також комбінування всіх технологій.
Головними етапами наукового дослідження є:
виникнення ідеї, формулювання теми;
формування мети та завдань дослідження;
висунення гіпотези, теоретичні дослідження;
проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;
аналіз та оформлення наукових досліджень;
впровадження та визначення ефективності наукових досліджень.
23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
Консультування – сучасна форма організації дослідження. Консалтинг – це вид інтелектуальної діяльності, основна мета якої полягає в поліпшенні якості керівництва, підвищення ефективності всієї організації і праці кожного робітника. Це науковий напрямок, спирається на рекомендації інших наук, має мету, об’єкт і предмет вивчення, оперує певними метолами дослідження. Інструментарієм, базується на знаннях консультантів в певній предметній галузі.
Підходи до консультування:
- використовує широкий погляд на процес консультування, управлінське консультування – форма надання допомоги щодо змісту, структури завдання, консультант сам не відповідає за виконання завдання, а допомагає відповідальним за виконання завдання (внутрішнє консультування);
- підхід оцінює консультування як особливу професійну діяльність, яка надається організаціям за допомогою спеціальних підготовлених працівників, які працюють за контрактом.
Форми К: - експертне – більшу частину роботи виконує консультант, передає замовнику комерційну інформацію, інтелектуальну власність (комерційна таємниця); - навчальне – консультант передає клієнту знання (загальні і здобуті консультантом особисто); - процес не – разом приймають участь і консультант і замовник.
К. використовується в стратегічному управлінні (пріоритетність задач), управлінському обліку, оптимізацію орг структури, на логістику (управління товарно-матеріальними і інформаційними потоками), на маркетинг (ринкові умови), а мотивацію (механізми оплати праці), на бізнес-планування, на діагностику стану підприємства( оцінка дебіторської/кредиторської заборгованості, оптимізація запасів, мінімізація витрат), проблеми з корпоративної політики (стратегічний набір, плани розвитку інвестицій), топ-менеджмент, корпоративна культура, вдосконалення функцій і схем структури організації, фінанси (планування), організація виробництва, планування особистого розвитку керівника.
Етапи консультування:
1.діагностика (походження проблеми. передпроектуваня): збір і обробка попередньої інформації, обмін думками, обговорення в групах, побудова дерева цілей, побудова тенденцій мети, завершення діяльності і оцінка подальшої роботи з замовником.
2. розробка проектних рекомендацій: сценарії розвитку підприємства, коригування сценаріїв, обговорення, вибір нових.
3. прийняття рішень про реалізацію проекта: розробка технології освоєння і узгодження з керівником, прогноз наслідків.
4. видання наказу по під-ву про здійснення рекомендацій консультантів: навчання співробітників діям в нових умовах, підготовка звіту КК, оцінка ефективності заходів, підписання акту про виконання роботи, освоєння рекомендації.
Консультування буває: оціночне, цілеспрямоване, консультативне, конструктивне, зовнішнє-внутрішнє, систематичне-одноразове, індивідуальне-групове, формальне-неформальне, наукове-практичне, навчальне-рекомендоване, пасивне-активне, розробка нової концепції – перенесення і адаптація існуючої концепції.
К складається: -1) ознайомлення з консультантом, 2) ознайомлення з фірмою, 3) оцінка потреб в консультації; 4)вибір форм консультування: 5) укладення договору на проведення к; -6) діагностика проблем; 7) розробка рекомендацій та пропозицій; 8) моніторинг результатів. Схема консалтингового циклу: