7.Структура теорії держави і права.

Теорія держави і права має певну структуру: першу частину становить методологія теорії держави і права (наука про основні методи дослідження суспільних, державно-правових явищ); друга частина - теорія держави; третя частина - теорія права.

Т.Д.П. – система наукових знань про об»активні властивості держави і права; про основні і загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.

Як і будь-коли інша наука теорія держави і права має свій предмет і метод.

Метод Т.Д.П – це сукупність логічних прийомів і конкретних засобів пізнання загальних і основних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування державних і правових явищ.

Основні ознаки ТДП:

- визначає державу і право в теоретично-суспільному вигляді;

- осягає не все, а основні і загальні закономірності розвидку, функціонування держави і права;

- базується на єдності і діалектичному зв»язку держави і права.

Т.Д.П є суспільною наукою тому, що вивчає такі суспільні явища, як державу і право, а також є юридичною наукою, оскільки вивчає тільки д-ну і правову сторони суспільного життя , а також загально-теоретичною наукою, оскільки вона виявляє і пояснює загальні і основні закономірності розвитку держави і права.

Функції:

- Онтологічна – виражається в пізнанні і поясненні явищ і процессів державного та правового життя суспільства

- Евристична – вирижається як в глибинному пізнанні основних закономірностей державно-правового життя, так і в з»ясуванні їх тенденції.

- Прогностична – виражаеться в передбаченні подальшого розвитку права і держави на основі адекватного відображення його об»активних закономірностей.

- Методологічна – виражається в формуванні понятійного апарату системи юридичних наук.

- Ідеологічна - складається у виробленні фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави і права, впливаючи на правову свідомість громадян і суспільства.

- Політична – виражається у впливі на формування політичного курсу держави.

- науково- прикладна – складається у виробленні рекомендацій

8.Передумови виникнення держави.

Держава виникає і розвивається в конкретних умовах життя людей і у зв’язку з певним ступенем розвитку суспільства.

Безпосередня причина виникнення держави та права – розподіл суспільства на класи з протилежними інтересами. Це дуже тривалий і складний процес.

У теорії держави і права розглядають такі передумови виникнення держави:

а) три великі розподіли праці;

б) поява надлишкового продукту, патріархальної сім’ї, приватної власності та майнової нерівності;

в) утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами та виникнення міжкласових конфліктів;

г) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти.

Економіка первісного ладу прогресувала з подальшим удосконаленням знарядь праці. У розподілі праці - виділення скотарства, відокремлення ремесел від землеробства і появу купців, зайнятих лише обміном.

За нових економічних умов одна сім’я мала змогу не тільки забезпечити себе засобами існування, але й мати надлишковий продукт, який зосереджувався в руках старійшин, військових начальників. Важливу роль відігравали також майнова міжродова, а потім і внутрішньородова нерівність, з’являється приватна власність, класи – групи людей, які займають протилежне місце у суспільному виробництві.

У цих нових умовах родоплемінна організація існувати не могла. Потрібний був орган, здатний зберегти та забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму. Новому органу потрібна була міцна влада з певними установами, особливим загоном людей, які б займалися тільки управлінням і володіли можливістю здійснювати організаційний примус. Таким органом і стала держава.

Формування держави пройшло через ряд етапів, яким притаманне поєднання рис родоплемінної та державної організації суспільства.

Причини виникнення держави.

- Економічні(1.перхід від збираної до виробничої економ.2.три поділи праці-земл. скотар. ремісн.3.поява надл. продукту.4.поява прив. валсн.)

- Соціальні (1.ліквід. общин. колективізму.2.поява соц. суперчн.3.поява різн. класів.4.упорядк. відн. між людьми)

- Політичні (1потр. у врегул. суперечн. між різн. класами.2.неможл. існ. родоплемінної орг. сусп.)

- Психологічні (1.усвідомл. таких понять,як права та обов.2.поява відчуття провини)

- Культурні (1.необх. у „цивіліз.” управл.2.поява реліг.3.поява письма ->науки)