10. Визначте,за допомогою якого граматичного способу виражені граматичні значення в наведених прикладах:

в українській мові: ледве-ледве, тихо-тихо, синій-синій, гарний-прегарний;

в мові самоа: laau tele – «велике дерево»,laau tetele – «великі дерева»; fulu – «волос», fulufulu – «волосся»;

в мові маорі: ika pai – «хороша рибина», ika papai – «хороші рибини»;

в японській мові: jama – «гора», jama-jama – «гори»; Kuni – «країна», Kuniguni – «країни».

11. Визначте способи, які використані для вираження граматичних значень у наведених прикладах:

1. Укр.: Ліс закрив будинок. Будинок закрив ліс.

2. Франц.: Le chat s’arrete devant le chien. – «Кіт зупиняється перед собакою».

Le chien s’arrete devant le chat. – «Собака зупиняється перед котом».

12. Вкажіть спільні та відмінні риси в утворенні часів української і німецької мов. За граматичними довідниками визначте кількість та семантику часів німецької мови:

Німецька мова	Українська мова
ich frage du fragst er fragt ich fragte ich habe gefragt ich hatte gefragt ich hatte gefragt	я питаю ти питаєш він питає я спитав я спитав я спитав я спитав би

13. Прочитайте жартівливу казку Л. Петрушевської «Кузьки бятые». Виділіть морфеми російської мови, використані в тексті. та визначте їх значення – граматичне чи дериваційне.

Сяпала Калуша по напушке и увозила бутявку. И волит:

– Калушата, калушаточки! Бутявка!

Калушата присяпали и бутявку стрямкали.

И подудонились.

А Калуша волит:

– Оее, оее! Бутявка-то некузявая!

Калушата бутявку вычучили.

Бутявка вздребезнулась, сопритюкнулась и усяпала с напушки.

А Калуша волит:

– Бутявок не трямкают. Бутявки дюбые и зюмо-зюмо некузявые. От бутявок дудонятся.

А бутявка волит за напушкой:

– Калушата подудонились! Калушата подудонились! Зюмо некузявые! Пуськи бятые!

Спробуйте «перекласти» казку українською мовою. Які висновки щодо ролі граматичної семантики у створенні цілісного змісту висловлення ви можете зробити?