- •1. Поняття економічного аналізу
- •2. Аналітична оцінка умов господарювання підприємства (сутність, завдання, етапи, джерела інформації")
- •3. Сутність і завдання економічного аналізу.
- •4. Показники для проведення аналітичної оцінки використання земельних ресурсів
- •5. Місце і роль економічного аналізу у системі управління підприємством
- •7. Аналітична оцінка трудових ресурсів підприємства (сутність, завдання, етапи, джерела інформації).
- •8.Категорії економічного аналізу.
- •9.Класифікація видів і напрямів економічного аналізу.
- •10.Характеристика видів економічного аналізу.
- •11.Соціальні критерії оцінювання земельних ресурсів.
- •12.Сутність методу і методики економічного аналізу:
- •13. Аналітична оцінка внутрішніх факторів впливу на діяльність підприємства
- •14. Характеристика і практичне застосування графічного методу
- •15. Принципи економічного аналізу.
- •6. Предмет і об'єкти економічного аналізу
- •16. Класифікація методів дослідження
- •17. Показники для проведення аналітичної оцінки використання трудових ресурсів
- •21. Послідовність побудови та сутність аналітичних задач.
- •18. Характеристика методів та способів аналізу.
- •23. Методи спостереження, збору даних та їх обробки.
- •19. Аналіз чисельного складу та рівня забезпеченості трудовими ресурсами.
- •20. Елімінування та його способи.
- •22. Аналітична оцінка зовнішніх факторів впливу на діяльність підприємства.
- •24. Поняття та сутність інформації.
- •25. Аналіз ринкових можливостей і конкурентоспроможності продукції на продаж.
- •26. Поняття та сутність економічної інформації.
- •27. Характеристика і практичне застосування аналітичних групувань.
- •28. Джерела вихідної інформації для проведення дослідження.
- •29. Внутрішні та зовнішні джерела інформації.
- •30. Аналіз асортименту, обсягів, попиту і якості продукції на продаж.
- •31. Характеристика і практичне застосування аналітичного методу дослідження.
- •33. Аналітична економічна інформація, напрями її використання.
- •34. Екологічні критерії оцінювання земельних ресурсів
- •35. Класифікація ситуацій для проведення досліджень
- •36.Аналітична оцінка земельних ресурсів підприємства (сутність, завдання, етапи, джерела інформації)
- •37. Аналіз машинно-тракторного парку
- •38. Аналіз використання робочого часу і продуктивності праці.
- •39. Характеристика етапів економічного аналізу.
- •40. Соціальні критерії оцінювання трудових ресурсів.
- •41. Характеристика і практичне застосування деталізації.
- •42. Принципи організації економічного аналізу на підприємстві.
- •43. Аналіз економічної ефективності використання і розподілу земельних ресурсів.
- •44. Виконавці, відповідальність внутрішніх та зовнішніх аналітиків.
- •45. Характеристика і практичне застосування методу порівняння.
- •46. Аналітична оцінка основних засобів підприємства (сутність, завдання, етапи, джерела інформації).
- •47. Технологія аналітичного процесу:
- •48. Аналіз складу і якості земельного фонду
- •49. Економічні критерії оцінювання трудових ресурсів.
- •50.Сутність аналітичних операцій.
- •51. Економічні критерії оцінювання земельних ресурсів.
- •52. Аналіз кількісних і якісних параметрів використання основних засобів.
- •53. Аналіз рівня, організації праці і її оплати
- •54.Характеристика і практичне застосування балансового методу.
- •55. Об'єкти організації економічного аналізу.
- •56. Сутність та складові аналітичної номенклатури
- •57. Сутність, завдання, етапи, методи і джерела даних маркетингового аналізу.
- •58. Аналіз орендованих земель, економічна оцінка землі.
- •59. Характеристика і практичне застосування методів елімінування.
- •60. Аналіз ефективності використання основних засобів і капіталовкладень.
10.Характеристика видів економічного аналізу.
Внаслідок значної різноманітності видів і напрямів економічного аналізу виникає потреба в класифікації їх. Однією із загальновизнаних ознак групування є поділ окремих видів аналізу залежно від часу проведення. Виходячи з цього виділяють такі види аналізу: наступний (ретроспективний), оперативний та попередній. На теперішній час найбільш розвинутим і важливим є наступний аналіз. З тими або іншими застереженнями до нього можна включити такі шість видів. Фінансово-економічний аналіз здійснюється після закінчення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства. Головний акцент у цьому аналізі робиться на вивченні й оцінюванні ключових результативних і фінансових показників роботи підприємства. Насамперед це стосується показників прибутку та рентабельності, а також продажу продукції. Багато уваги приділяють вивченню основних показників фінансового стану, руху грошових коштів і капіталу. Техніко-економічний аналіз, на відміну від фінансово-економічного, є більш змістовним і різнобічним. Його також називають внутрішньогосподарським. Крім економічних показників у ньому значна увага приділяється вивченню даних про використання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів підприємства. Для цього аналізу використовують дані первинного бухгалтерського обліку та інші джерела інформації. Статистико-економічний аналіз перебуває на стику статистики та економічного аналізу. Він вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів, регіонів, галузей і народного господарства країни в цілому.
Порівняльний, або міжгосподарський, аналіз, як і статистико-економічний, використовує для своїх потреб більший обсяг інформації, ніж перші два аналізи. Але він обмежується даними кількох споріднених підприємств.
Функціонально-вартісний аналіз — відносно новий вид аналізу, і тому його методика ще не є досконалою. Предмет його вивчення в більшості випадків пов’язаний не з роботою підприємства, а з випуском та експлуатацією певних видів продукції. Системний аналіз — останній вид наступного аналізу. Вперше системний підхід використали військові фахівці, опрацьовуючи десантну операцію в Нормандії під час другої світової війни. Системний аналіз застосовують для досліджування складних економічних проблем, великих виробничих комплексів, важливих народногосподарських проектів. Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності, або відразу по закінченні окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інформацію для аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних. Намагання поєднати проведення аналізу процесу виробництва з відносно невеликими виробничими етапами (доба, тиждень, декада) зумовлюється потребою в активізації економічної роботи, включенні аналізу в систему оперативного управління підприємством. Отже, завданням оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправленню протягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві результати роботи підприємства. Розвиток оперативного аналізу з самого початку зумовлювався вимогами поточного управління. Тому він щільно примикає до науки й практики управління. Прогнозний аналіз (перспективний, стратегічний) почав застосовуватися як техніко-економічне обґрунтування майбутніх підприємств, зразків нової техніки і новітніх технологій. Цей аналіз передує виробничим подіям, передбачає їх наслідки, оцінює їх ефективність.