47. Технологія аналітичного процесу:

Організаційно-аналітичний процес складається з трьох етапів: підготовчого, основного (аналітична обробка даних) та заключного (узагальнення результатів аналізу і розробка пропозицій). Головне значення підготовчого моменту технології аналітичного процесу полягає у тому, що він забезпечує реалізацію основного етапу відповідно до вимог управління.

Важливою умовою, що забезпечує ефективність економічного аналізу, є планомірний характер його проведення.

Технологія аналітичного процесу поділяється на 3 етапи: підготовчий, основний, заключний.

1)Підготовчий етап включає: Визначення об'єктів аналізу. Формування цілей і завдань аналізу. Розробка плану і програми аналітичної роботи. Формування вхідної аналітичної інформації.

Перевірка вхідної інформації. Розробка макетів і форм аналітичних таблиць, графіків, схем. Визначення конкретних виконавців та розподіл обов'язків між ними.Інші організаційні питання, у тому числі, технічне оснащення процесу.

2)Основний етап включає: Загальна оцінка зміни показників діяльності підприємства. Факторний аналіз показників. Обґрунтування причинно-наслідкових зв'язків. Виявлення невикористаних можливостей (резервів) підвищення ефективності виробництва, діяльності окремих підрозділів та

підприємства в цілому.

3) Заключний етап включає: Підсумкова оцінка і узагальнення результатів аналізу. Розробка висновків і пропозицій щодо прийняття управлінських рішень. Розробка організаційно- технічних заходів щодо усунення недоліків. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій за результатами проведеного аналізу.

48. Аналіз складу і якості земельного фонду

Земля у сільському господарстві є основним засобом виробництва.

При аналізі земельного фонду вивчають показники, які відображують склад і структуру угідь та земель сільськогосподарського використання.

До складу земельного фонду господарства входять: рілля; перелоги; сінокоси, вигони, пасовища, багаторічні насадження, болота; землі, вкриті водою, зайняті під дороги, споруди, вулиці, площі і двори; піски та інші землі, не-придатні для використання в сільському господарстві.

При аналізі важливо всебічно розглянути рівень використання сільськогосподарських угідь та їхню якість за такими показниками:

а) частка земель сільськогосподарського використання у загальному земельному фонді;

б) структура сільськогосподарських угідь;

в) розораність сільськогосподарських угідь (частка площі ріл-лі в обробітку щодо загальної площі землі сільськогосподарсько-го використання);

г) частка ріллі в обробітку щодо загальної площі ріллі та перелогів;

д) частка площі багаторічних насаджень щодо загальної площі сільськогосподарських угідь;

є) частка зрошувальних земель щодо орних земель і сільсько-господарських угідь.

Для детального аналізу зазначені показники доцільно порівняти в динаміці за минулі роки, із середніми показниками господарств регіону та з кращими щодо ефективності виробництва типовими господарствами.

При якісному оцінюванні стану земельних угідь ураховують ступінь розвитку ерозії земель, засоленості, заболоченості, наяв-ність каміння і кущів, розмір і конфігурацію земельних ділянок, їх продуктивність.

Аналіз ефективності використання землі проводиться за допомогою показників виробництва продукції у вартісному та натуральному вираженні.