43. Аналіз економічної ефективності використання і розподілу земельних ресурсів.

Для оцінки ефективності діяльності аграрних підприємств слід брати до уваги показники ефективності використання авансового капіталу, собівартості продукції та продуктивності праці.

Узагальнюючими показниками економічної ефективності в сільському господарстві є виробництво валової продукції та валового доходу в розрахунку на 100га сільськогосподарських угідь, на 100га ріллі, на одного працівника, рівень рентабельності (як відношення прибутку до собівартості та до вартості виробничих засобів) та інші.

Для аналізу економічної ефективності використання земельних ресурсів використовують систему натуральних і вартісних показників.

Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів визначають за такими показниками: - ступенем господарського використання землі;

- ступенем розораності;

- ступенем меліорованості;

- питомою вагою інтенсивних культур у загальній площі підприємства; - коефіцієнт повторного використання землі;

Ще одним своєрідним підходом до оцінки природних ресурсів є розрахунок ціни природного ресурсу (землі) на підставі витрат на освоєння угідь.

Останнім часом досить широкої популярності набула енергетична оцінка природних продуктивних сил. Вона ґрунтується на тому, що природні ресурси мають певний енергетичний еквівалент, який залежить від їх внутрішнього потенціалу і попередніх витрат на їх утворення.

Найскладнішим питанням аналізу розподілу земельних ресурсів є вибір продукції для виробництва як джерела прибутку з урахуванням співвідношення між окремими продуктами.

Для аналізу розподілу земельної площі між окремими культурами застосовують різні методи. Одним із найпоширеніших є метод порівняння співвідношення продуктивності галузі та цін реалізації продукції. Він дає змогу отримати можливість приймати управлінські рішення з урахуванням відповідей на запитання:

- Чи буде дохід максимальним, якщо коефіцієнт заміни дорівнює співвідношенню цін?

- Чи доцільно розширювати виробництво продукції, за різних співвідношень показників заміни?

- Чи потрібно скорочувати виробництво продукції, за різних співвідношень показників заміни?

Для прийняття важливих управлінських рішень щодо розмірів галузей можна використати метод вирівнювання маржинального доходу у розрахунку на виробничу одиницю.

Сутність методу полягає у розподілі гектарів земельної площі або інших виробничих одиниць таким чином, щоб кожна галузь давала однаковий маржинальних дохід.

44. Виконавці, відповідальність внутрішніх та зовнішніх аналітиків.

Виконавці поділяються на внутрішніх та зовнішніх.

Внутрішні виконавці аналітичної роботи – це керівники підрозділів, робітники планового відділу, економісти і бухгалтери на своїх дільницях роботи.

Зовнішні виконавці аналітичної роботи – це аудитори, працівники наукових установ, працівники банківських установ та інших фінансових груп, контролюючі органи.

Аналітик — фахівець, який займається аналізом даних в конкретній галузі або дослідженнями та узагальненями в певній сфері діяльності.

Аналітик на підприємстві виконує свої посадові обов'язки на основі посадової інструкції.

Зовнішні аналітики подають проведене дослідження у вигляді аудиторського висновку. Результати власних досліджень оформляються у вигляді актів, довідок, аналітичних, доповідних та пояснювальних записок.

Аналітики повинні слідкувати на підприємстві за такими складовими:

– організаційно-правова структура компанії;

– організація стратегічного та оперативного планування;

– формування системи управління та контролю;

– техніко-економічні дослідження;

– контрольно-методична;

– інформаційно-аналітичне забезпечення керівництва та інших підрозділів компанії.

Основною метою аналітичної служби є розробка концепцій, планів, програм розвитку підприємства на основі аналізу та оцінки результатів його минулої і поточної діяльності.

На аналітичний підрозділ підприємства покладаються такі завдання:

– сприяння керівництву підприємства в об'єктивній оцінці економічної ситуації;

– аналіз загальної картини функціонування підприємства;

– техніко-економічні дослідження з метою виявлення невикористаних резервів і підготовка можливих варіантів дій щодо підвищення ефективності господарювання;

– розробка та обґрунтування оперативних і стратегічних рішень щодо покращання фінансового стану і результативності господарської діяльності;

– організація системи управління та основних бізнес-процесів підприємства.

Об'єктом постійного аналізу є укрупнена концепція бізнесу, виробнича, інвестиційна, збутова та соціальна програми підприємства.