35. Класифікація ситуацій для проведення досліджень

Різноманітність існуючих ситуацій обумовила необхідність їх інтегральної класифікації, яка носить авторський характер.

1. За ступенем кризи виділяють: звичайну виробничу ситуацію, кризову; надзвичайну.

На думку В.О. Василенка, можна обмежитися трьома цими видами ситуацій: звичайною виробничою ситуацією і двома проблемними - кризовою і надзвичайною.

Разом з тим, на думку вчених, доцільно розглянути наступні класифікаційні ознаки ситуацій:

2. За причиною виникнення:об'єктивні і суб'єктивні; зовнішні і внутрішні; випадкові й закономірні; природні і неприродні.

3. За змістом: суспільні; природні; екологічні.

4. За наслідками: оновлення або руйнування організації; оздоровлення або виникнення нової ситуації; загострення відносин або вирішення проблеми; перетворення організації або вирішення проблеми; якісні або кількісні зміни.

5. За масштабами розширення та проблематикою: загальні;локальні.

6. За рівнем: глобальний; макро-; мезо-; мікрорівень.

7. За структурою відносин в соціально-економічній системі:економічні; соціальні; організаційні; психологічні;технологічні.

8. За передбачуваністю: передбачені; непередбачені.

Таким чином, використання сформованої класифікації дозволить упорядкувати різноманіття ситуацій та допомогти керівнику в процесі управління організацією.

36.Аналітична оцінка земельних ресурсів підприємства (сутність, завдання, етапи, джерела інформації)

Земля – головна умова існування людського суспільства.

При проведенні аналізу земельного фонду вивчають показники, які відображають склад і структуру угідь та земель сільськогосподарського використання. При цьому види сільськогосподарських угідь розрізняють за характером їх використання. Класифікація угідь проводиться з урахуванням їх основного призначення.

Етапи аналізу:

- вивчення динаміки в цілому і по видах угідь;

- аналіз виконання плану в цілому і по видах угідь;

- аналіз виконання плану меліорації;

- підрахунок і обґрунтування резервів розміщення сільськогосподарських угідь;

- визначення структури та її зміни в порівнянні з планом і базисним періодом;

- вплив структури на вихід продукції та рівень отриманого прибутку;

- оптимізація структури і резерву виробництва продукції;

- розрахунок показників ефективності використання землі;

- оцінка інтенсивності використання землі;

- вивчення динаміки показників ефективності;

- порівняння фактичних показників ефективності з плановими;

- вивчення причин зміни показників ефективності;

- визначення резервів підвищення ефективності використання земельних угідь;

- оцінка складових використання земель орендодавцями;

- розрахунок віддачі вкладеного капіталу;

Завдання аналізу земельних угідь полягає у вивченні їх динаміки і структури, пошуку резервів, залученні додаткових земель у господарський оборот (або вивільнення малопродуктивних земель з господарського обороту), здійсненні заходів щодо підвищення родючості ґрунту, виявленні факторів, які сприяють раціональному використанню окремих видів земель, природних сіножатей і пасовищ, з’ясуванні можливостей проведення іригаційних та меліоративних робіт, спрямованих на зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивність природних кормових культур з метою екологізації виробництва.

Аналіз використання земельних ресурсів проводять за даними річної виробничої звітності підприємства, а при детальнішому аналізі – земельної книги, книги історії полів, а також ґрунтових та ботанічних карт, результатів спеціальних обстежень, технологічних карт вирощування окремих видів сільськогосподарських культур, сівозмін (порядок чергування культур).