204. Весь персонал підприємства поділяється на:
а) промислово-виробничий і невиробничий;
б) промислово-виробничий;
в) невиробничий;
г) немає вірної відповіді
205. До складу промислово-виробничого персоналу відносять:
а) всіх робітників основних, транспортних, підсобних цехів, охорони і апарату управління, які зайняті в допоміжному виробництві;
б) всіх робітників основних, допоміжних, транспортних, підсобних цехів, охорони і апарату управління, які зайняті в основному виробництві;
в) всіх робітників основних, допоміжних, транспортних, підсобних цехів, охорони і апарату управління, які зайняті в обслуговуючому виробництві;
г) всі відповіді вірні
206. До невиробничого персоналу відносять:
а) всіх робітників основних, допоміжних, транспортних, підсобних цехів, охорони і апарату управління, які зайняті в обслуговуючому виробництві;
б) всіх робітників основних, допоміжних, транспортних, підсобних цехів, охорони і апарату управління, які зайняті в основному виробництві;
в) робітників, які зайняті в основній діяльності підприємства, та створюють умови для забезпечення нормального функціонування виробництва в цілому;
г) робітників, які не зайняті в основній діяльності підприємства, а створюють умови для забезпечення нормального функціонування виробництва в цілому.
207. Середня тривалість робочого дня визначається як:
а) різниця середньозваженої величини з врахуванням різної тривалості робочого дня та кількості категорій працівників;
б) добуток середньозваженої величини з врахуванням різної тривалості робочого дня та кількості категорій працівників;
в) середньозважена величина з врахуванням різної тривалості робочого дня для різних категорій працівників;
г) немає вірної відповіді.
208. Корисний фонд часу визначається шляхом:
а) ділення планової кількості днів роботи одного робітника на середню тривалість робочого дня;
б) віднімання від планової кількості днів роботи одного робітника - середню тривалість робочого дня;
в) множення планової кількості днів роботи одного робітника на середню тривалість робочого дня;
г) сума планової кількості днів роботи одного робітника та середня тривалість робочого дня.
209. Чисельність працівників, необхідних для виконання планового обсягу робіт, визначається з використанням:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
210. Коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової визначається :
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
211. Планування чисельності керівників та спеціалістів проводять на основі:
а) нормативного методу;
б) трудоємності управління; нормативного методу; числа робочих місць;
в) нормативного методу; числа робочих місць;
г) числа робочих місць.
212. Сума чисельності робітників, керівних працівників та спеціалістів по всіх підрозділах визначає:
а) загальну чисельність невиробничого персоналу підприємства;
б) загальну чисельність обслуговуючого персоналу підприємства;
в) загальну чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства;
г) число робочих місць.
213. Додаткова потреба в персоналі визначається:
а) шляхом ділення планової потреби в персоналі на його фактичну наявністю на початок планового періоду;
б) шляхом віднімання від планової потреби в персоналі його фактичної наявності на початок планового періоду;
в) шляхом порівняння планової потреби в персоналі з його фактичною наявністю на кінець планового періоду;
г) шляхом порівняння планової потреби в персоналі з його фактичною наявністю на початок планового періоду.