Тема 2. Міжнародна економічна діяльність
1 Міжнародний поділ праці (мпп) як основа розвитку міжнародних економічних відносин
2 Сутність світового господарства та його структура
3 Національні економіки та їх систематизація. Міжнародні економічні організації
Одним з основних історичних здобутків людського суспільства є така організація суспільної праці, за якої окремі особи (країни) спеціалізуються на виробництві певних товарів та послуг, а потім обмінюються здобутками своєї праці, користуючись механізмом ринкових відносин.
Найвища форма суспільного поділу праці - міжнародний поділ праці. Міжнародний поділ праці (МПП) – це вищий ступень розвитку суспільного поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах.
На розвиток МПП вплинули наступні фактори:
Природно-географічне положення країни та її природно-кліматичні умови, розміри території, чисельність населення, природні ресурси країни. (наприклад, Бразилія торгує кавою, Індія – чаєм, Росія – нафтою й газом, Австралія – м'ясом і т.п.).
Соціально-економічні умови й досягнутий рівень розвитку економіки (чисельність і кваліфікація робочої сили, рівень розвитку науково-технічного потенціалу, виробнича й соціальна інфраструктура, особливості історичного розвитку й економічних традицій країни й т.д.).
Науково-технічний прогрес, що веде до виникнення нових галузей виробництва, розвиток яких на належному рівні неможливий в кожній країні. Тому країни прагнуть до спеціалізації за розвитком відповідних галузей народного господарства.
Головним напрямком розвитку МПП стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва, що є формами МПП і виражають його сутність.
1 Міжнародна спеціалізація – це спеціалізація країни на виробництві й обміні товарів і послуг, вироблених з найбільшою економічною ефективністю.
До основних видів спеціалізації необхідно віднести (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Види спеціалізації
Міжгалузева спеціалізація – це спеціалізація країн на окремих галузях суспільного виробництва (наприклад – чорна металургія, машинобудівництво й ін.).
Галузева спеціалізація – це спеціалізація країн усередині окремої галузі виробництва. Її форми:
а) предметна спеціалізація країн на виготовленні окремих виробів;
б) подетальна – спеціалізація країни на випуску окремих деталей;
в) агрегатна – спеціалізація країни на випуску вузлів для машин й устаткування;
г) технологічна – спеціалізація країни на окремих операціях технологічного процесу.
Міжнародна спеціалізація тісно пов'язана з кооперацією.
2 Міжнародна кооперація – взаємодія двох чи більше суб'єктів господарської діяльності, серед яких хоча б один є іноземним, при якій здійснюється спільна розробка або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції (деталей, вузлів, матеріалів, а також устаткування, що використовується у комплексних поставках) або спеціалізації на окремих технологічних стадіях (функціях) науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацією відповідних програм господарської діяльності.
До основних форм міжнародної кооперації відносяться:
а) міжнародна кооперація праці – об'єднання трудових ресурсів;
б) кооперація виробництва – спільне виробництво;
в) кооперація фінансових ресурсів – об'єднання коштів.
Поглиблення МПП призвело в останні десятиліття до інтернаціоналізації економічного життя в країнах світу.
Інтернаціоналізація економічної діяльності – це процес розвитку економічних зв'язків між національними господарствами, при якому економіка кожної країни виступає складовою частиною світового виробничого процесу, економіки країн стають взаємопов’язаними, взаємозалежними.
Форми інтернаціоналізації економічної діяльності:
обмін засобами виробництва й технологіями;
міжнародна міграція ресурсів (капіталу, робочої сили);
формування глобальної матеріальної, інформаційної, організаційно-економічної інфраструктури, що забезпечує міжнародний обмін і співробітництво у виробництві (нафто - і газопроводи, наливні танкери, сухогрузи, міжнародні біржі, світова банківська система, Інтернет і т.д.).
Фактори інтернаціоналізації:
поглиблення МПП, що веде до посилення взаємозалежності національних господарств;
провадження досягнень науково-технічного прогресу;
розширення діяльності транснаціональних компаній, які сприяють переходу від регіональних форм взаємозв'язків до загальносвітових, глобальних.