Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 2 Міжн_екон_діял_ правл+пит.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
28.01.2020
Размер:
121.34 Кб
Скачать

Тема 2. Міжнародна економічна діяльність

1 Міжнародний поділ праці (мпп) як основа розвитку міжнародних економічних відносин

2 Сутність світового господарства та його структура

3 Національні економіки та їх систематизація. Міжнародні економічні організації

Одним з основних історичних здобутків людського суспільства є така організація суспільної праці, за якої окремі особи (країни) спеціалізуються на виробництві певних товарів та послуг, а потім обмінюються здобутками своєї праці, користуючись механізмом ринкових відносин.

Найвища форма суспільного поділу праці - міжнародний поділ праці. Міжнародний поділ праці (МПП) – це вищий ступень розвитку суспільного поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах.

На розвиток МПП вплинули наступні фактори:

  1. Природно-географічне положення країни та її природно-кліматичні умови, розміри території, чисельність населення, природні ресурси країни. (наприклад, Бразилія торгує кавою, Індія – чаєм, Росія – нафтою й газом, Австралія – м'ясом і т.п.).

    1. Соціально-економічні умови й досягнутий рівень розвитку економіки (чисельність і кваліфікація робочої сили, рівень розвитку науково-технічного потенціалу, виробнича й соціальна інфраструктура, особливості історичного розвитку й економічних традицій країни й т.д.).

    2. Науково-технічний прогрес, що веде до виникнення нових галузей виробництва, розвиток яких на належному рівні неможливий в кожній країні. Тому країни прагнуть до спеціалізації за розвитком відповідних галузей народного господарства.

Головним напрямком розвитку МПП стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва, що є формами МПП і виражають його сутність.

1 Міжнародна спеціалізація – це спеціалізація країни на виробництві й обміні товарів і послуг, вироблених з найбільшою економічною ефективністю.

До основних видів спеціалізації необхідно віднести (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Види спеціалізації

Міжгалузева спеціалізація – це спеціалізація країн на окремих галузях суспільного виробництва (наприклад – чорна металургія, машинобудівництво й ін.).

Галузева спеціалізація – це спеціалізація країн усередині окремої галузі виробництва. Її форми:

а) предметна спеціалізація країн на виготовленні окремих виробів;

б) подетальна – спеціалізація країни на випуску окремих деталей;

в) агрегатна – спеціалізація країни на випуску вузлів для машин й устаткування;

г) технологічна – спеціалізація країни на окремих операціях технологічного процесу.

Міжнародна спеціалізація тісно пов'язана з кооперацією.

2 Міжнародна кооперація – взаємодія двох чи більше суб'єктів господарської діяльності, серед яких хоча б один є іноземним, при якій здійснюється спільна розробка або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції (деталей, вузлів, матеріалів, а також устаткування, що використовується у комплексних поставках) або спеціалізації на окремих технологічних стадіях (функціях) науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацією відповідних програм господарської діяльності.

До основних форм міжнародної кооперації відносяться:

а) міжнародна кооперація праці – об'єднання трудових ресурсів;

б) кооперація виробництва – спільне виробництво;

в) кооперація фінансових ресурсів – об'єднання коштів.

Поглиблення МПП призвело в останні десятиліття до інтернаціоналізації економічного життя в країнах світу.

Інтернаціоналізація економічної діяльності – це процес розвитку економічних зв'язків між національними господарствами, при якому економіка кожної країни виступає складовою частиною світового виробничого процесу, економіки країн стають взаємопов’язаними, взаємозалежними.

Форми інтернаціоналізації економічної діяльності:

  • обмін засобами виробництва й технологіями;

  • міжнародна міграція ресурсів (капіталу, робочої сили);

  • формування глобальної матеріальної, інформаційної, організаційно-економічної інфраструктури, що забезпечує міжнародний обмін і співробітництво у виробництві (нафто - і газопроводи, наливні танкери, сухогрузи, міжнародні біржі, світова банківська система, Інтернет і т.д.).

Фактори інтернаціоналізації:

  • поглиблення МПП, що веде до посилення взаємозалежності національних господарств;

  • провадження досягнень науково-технічного прогресу;

  • розширення діяльності транснаціональних компаній, які сприяють переходу від регіональних форм взаємозв'язків до загальносвітових, глобальних.