18.Люблінська унія та її наслідки для україни.

Процес об'єднання Литви і Польщі розпочався ще в кінці XIV ст. з Кревської унії, але остаточно ці дві держави об'єдналися у Річ Посполиту в 1569 р. за Люблінською унією. У відповідності до нового адміністративно-політичного устрою держава являла собою федерацію. Негативним наслідком Люблінської унії стало повне панування Речі Посполитої на українських землях, яке тривало до кінця XVIII ст., утвердження необмеженої влади польських магнатів, посилення соціального, національного і релігійного гніту українського населення, втрата можливостей творити самостійну державу. Після Люблінської унії почалося ополячення і окатоличення українського народу, що поставило під загрозу існування українців як окремої нації. Разом з тим для соціально-економічного і політичного розвитку українських земель в той час рішення Люблінської унії мали й позитивні моменти... Після Люблінської унії фактично під заборону підпала українська православна церква, посилилося втручання у церковні справи світської влади. Разом з тим, в сучасній історіографії висловлюється думка і про позитивні наслідки Люблінської унії: об’єднання всіх українських земель заходу і сходу, українське суспільство було повернуте до більш цивілізованого Заходу (до Європи), вона на певний час рятувала українські землі від Москви і Туреччини. Врешті, Люблінська унія привела до посилення протесту українського народу проти гнобителів, до національно-визвольної боротьби в кінці XVI-XVII ст.

19.Берестейська унія 1596р. Боротьба з нею православної церкви. Петро Могила: просвітитель, реформатор церкви.

20.Становлення вищої освіти України. Роль Києво- Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку укр.. народу.

1632 р. за митрополита П. Могили Київська братська школа об'єдналася зі школою Києво-Печерської лаври. Так виникла знаменита протягом півтора століття Києво-Могилянська колегія (пізніше – академія) – єдиний вищий навчальний заклад на східнослов'янських землях до початку XVIII століття. їй належала визначальна роль в культурно-освітньому процесі XVII–XVIII століть, вона стала центром освіти й науки, осередком суспільно-культурного життя в Україні. В Академії працювали видатні науковці і педагоги І. Гізель, І. Галятовський, Л. Баранович, С. Полоцький, Є. Славинецький. Заклад готував служителів православної церкви, державних чиновників, вчителів шкіл. За структурою колегіум відповідав вищим навчальним закладам Західної Європи. Тут вивчали старослов'янську, українську, польську, німецьку, французьку мови, піїтику, риторику, філософію, богослов'я, математику, фізику, медицину, історію, географію, астрономію, музику. З кінця XVII ст. колегіум отримав право на самоврядування, а у 1701 р. за грамотою Петра І перетворений на академію. В Академію приймали дітей різних станів. 8 класів передбачали навчання студентів протягом 12 років. Викладання велося латинською та літературною українською мовами. Викладачі створювали курси лекцій, готували підручники. Так «Синопсис» (1674 р.) вихованця і викладача Академії І. Гізеля став першим підручником з історії східних слов'ян. Академія прищеплювала своїм вихованцям любов до Батьківщини, її героїв, поетичні героїко-патріотичні твори, що з'явилися у стінах закладу набували популярності серед народу. Академію закінчили такі видатні українські діячі, як С. Полоцький, гетьмани – П. Сагайдачний, І. Виговський, І. Мазепа, П. Орлик.

21.Національно – визвольна революція українського народу 1648 – 1654:причини,характер,рушійні сили.

Національно визвольна війна - назва історичного періоду 1648–1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава «Військо Запорозьке» на чолі з гетьманом, що проіснувала до 1760-их років.

За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. Рушійними силами Національно-визвольної війни стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство, частина дрібної української шляхти.

Причини: 1)Погіршення життя селянства. 2. Обмеження прав козацтва. 3.Невдоволення міщанства. 4.Полонізація та релігійний гнід.