- •Основи технічної творчості та патентознавства
- •Взаємозв’язок між темпами розвитку науки, техніки та виробництва.
- •Взаємозв’язок між темпами розвитку науки, техніки та виробництва
- •Метод пошуку нових модельних рішень
- •Метод контрольних запитань
- •Метод пошуку нових модельних рішень
- •Метод контрольних запитань
- •Закономірності розвитку технічних систем і актуальність їх використання в практичній діяльності
- •Види технологій, як результат вирішення технічних задач на різних етапах їх розвитку
- •Закономірності розвитку технічних систем і актуальність їх використання в практичній діяльності
- •Види технологій, як результат вирішення технічних задач на різних етапах їх розвитку
- •Визначення та суть ідеального кінцевого результату (ікр)
- •Визначення та суть технічного протиріччя (тп)
- •Використання типових прийомів (принципів) для подолання технічних протиріч
- •Визначення та структура фонду фізичних ефектів та явищ
- •Креативні можливості спеціаліста та шляхи їх ефективної реалізації
- •Рівні науково-технічної творчості та їх характеристика.
- •Креативні можливості спеціаліста та шляхи їх ефективної реалізації
- •Рівні науково-технічної творчості та їх характеристика
- •6 Визначення напрямку технічної творчості для удосконалення виробництва
- •Визначення напрямів вдосконалення технічних систем та складання тематичних планів для винахідників та раціоналізаторів.
- •Визначення напрямів вдосконалення технічних систем та складання тематичних планів для винахідників та раціоналізаторів
- •Опис існуючого положення при створенні нового технічного рішення
- •Вимоги, які висуваються до очікуваного технічного рішення та його очікувана ефективність
- •Об„єкти промислового зразка
- •Порядок оформлення заявки на промисловий зразок
- •Актуальність зв„язків мистецтва з технікою при створенні промислового зразка
- •Приклад оформлення опису промислового зразка
- •Умови патентоспроможності винаходу (корисної моделі) для надання правової охорони
- •Порядок патентування
- •Термін дії патенту
- •Права власника патенту
- •Патентування за кордоном
- •Міжнародна класифікація винаходів (мкв)
- •Структура та індекси поділу міжнародної класифікації винаходів
- •Становлення та розвиток мкв
- •Структура та індекси поділу міжнародної класифікації винаходів
- •Промислова власність та підвищення ефективності виробництва
Міжнародна класифікація винаходів (мкв)
Становлення та розвиток міжнародної класифікації винаходів
Структура та індекси поділу міжнародної класифікації винаходів
Приклади класифікації винаходів
Становлення та розвиток мкв
Міжнародну класифікацію винаходів розроблено згідно з домовленістю між багатьма європейськими країнами про спільність системи класифікації винаходів. Цю роботу було розпочато в 1951 р. Цього ж року в Парижі було підписано «Конвенцію про міжнародну класифікацію патентів на винаходи», і з 1955 р. нова класифікація почала використовуватися в Бельгії, з 1956 р. - у Франції, з 1957 р. - в Італії. Дещо пізніше МКВ почали використовувати Австрія, Бразилія, США, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Німеччина, Японія та ін.
У 1961 р. на конференції в Бухаресті країни Ради економічної взаємодопомоги також прийняли рішення про використання МКВ. У зв'язку із цим у червні 1962 р. основну схему МКВ з поділом на підкласи було введено в республіках колишнього Союзу як додаткову систему до класифікації, що використовувалася до цього часу. З 1 січня 1970 р. після видання російською мовою тексту документа МКВ було введено як основну систему класифікації винаходів на всій території СРСР. Вона використовується нині і в Україні. З цього часу на всіх описах винаходів зазначають індекси МКВ.
Через кожні п'ять років у текст МКВ вносять нові рубрики, змінюють їх підпорядкованість, редагують текст рубрик тощо. Усі зміни в тексті нової редакції МКВ затверджує Комітет експертів спеціального союзу МКВ.
МКВ розроблено англійською і французькою мовами - обидва тексти мають однакову силу.
Під час розробки МКВ було враховано такі вимоги:
придатність системи як для країн, які користуються дослідницькою системою експертизи заявок на новизну, так і для країн з явочною системою патентування;
максимальна логічність структури;
охоплення сучасних галузей техніки;
можливість дальшого розвитку і класифікації шляхом введення нових рубрик і заміни застарілих.
Ці вимоги реалізуються в загальній системі класифікації, яка складається
з 8 розділів, 118 класів і 617 підкласів. Такий поділ достатній під час використання МКВ у країнах з явочною системою. Поряд із цим поділом країни
з дослідницькою системою деталізації мають дрібну систему МКВ, яка втілена в 6602 групах і 48865 підгрупах.
Логічність структури забезпечується завдяки розміщенню класифікуючих галузей відповідно до розділів, позначених великими літерами латинського алфавіту:
А - задоволення життєвих потреб людини;
В - різні технологічні процеси;
С - хімія, металургія;
В - текстиль, папір;
Е - будівництво, гірнича справа;
Р - механіка, освітлення, опалювання, двигуни і насоси, зброя і бойові припаси, підривні роботи;
О - фізика;
Н - електрика.
Призначення класифікації винаходів полягає в тому, щоб по можливості полегшити пошук інформації, яка міститься в описах винаходів, насамперед під час експертизи заявок на новизну.
Щоб забезпечити широке застосування МКВ, розроблено інструкцію для всіх об'єктів технічних рішень: пристрої, нові продукти, речовини, нові способи виробництва, засоби реалізації способу, штами мікроорганізмів.
МКВ у даний час використовується як обов'язкова система класифікації винаходів у всіх промислово розвинутих країнах світу.