Висновки

Отже, суб'єктами права приватної власності в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються правами і несуть обов'язки щодо належного їм на території України майна однаково з громадянами України, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Так, іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються (ч. З ст. 11 Закону України "Про власність").

Основою створення і примноження власності громадян є їхня праця. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладання коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Об'єктами права приватної власності є житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян, не обмежується, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про власність" Верховна Рада України постановою "Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1992 p.¹ затвердила перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян.

Окрема стаття Закону України "Про власність" присвячена праву приватної власності громадян на землю. Згідно зі ст. 14 громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва, дачного і гаражного будівництва.

Література

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Господарський кодекс України.

3. Земельний кодекс України.

4. Кодекс законів про працю в Україні.

5. Цивільний кодекс України.

6. Закон України "Про господарські товариства".

7. Закон України "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 року.

8. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу".

9. Закон України від “Про власність” // ВВРУ. – 1991. – № 20.

10. Постанова Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1991 p.

11. Бірюков І.А. Цивільне право України. Загальна частина: Навч. посібник для вузів / В.А.Бірюкова, Ю.О. Заїка, В.М.Співак. – К.: Наукова думка, 2000.

12. Право власності в Україні. – К., 2000.

13. Право власності в Україні: Навч посіб. // За ред О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

14. Цивільне право України. Загальна частина. / За ред О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. – К.: Вентурі, 1995.