198 Людина-світ як предметне поле філософії

Майже кожен філософ пов'язував сутність людини з пев­ною ознакою, нерідко перебільшуючи її значення. Наприклад, Арістотель тлумачив людину як політичну істоту, що реалізуєть­ся тільки у державі. Фома Аквінський наполягав па органічній єдності душі та тіла людини, наголошуючи на її божественній сутності. М. Монтень наголошував на рівності всіх людей у суспільстві. Декарт пов'язував сутність людини з її мисленням: «Мислю – значить, існую». За Ж. Ламетрі, людина – це маши­на, що має двигун, відповідні механізми тощо. Кант підкреслю­вав моральний характер природи людини, Й. Фіхте - роль діяльності, Г. Гегель – духовності, Л. Фейєрбах – любовного ставлення до ближнього. За К. Марксом сутність людини виз­начається сукупністю суспільних відносин. М. Бердяєв наголо­шує на значенні свободи, бо ЇЇ рівень визначає сутність та гли­бину особи.

Отже, мислителі зазначали, що людина – частина природи, бо живе в природному середовищі, споживає природні речі; людина – діяльна істота, адже виготовляє засоби для існуван­ня; людина – предметна істота, оскільки втілює у результати своєї діяльності власний розум, інтереси, потреби, почуття; людина – мисляча істота, бо свідомо ставиться до свого буття, пізнає світ, подвоює його в уяві; людина – суспільна істота, що спілкується з подібними собі істотами, формує мову, розвиває мислення, почуття. Таким чином, вдалося вияви основні оз­наки людини: людина – природна, діяльна, предметна, мисля­ча (духовна), соціальна (суспільна) істота.

200 Метафізика і діалектика

Диалектика - наука которая все предмты,я вления и процессы ассматриват во взаимосвязи и в процес се постоянного изменения вижени яи развития. Метафізика – вообще не обращает внимания на взаимосвязи развития (особенно на первых етапах развития науки, корда она находилась на стадии собирания фактов), либо сводит их к чисто механическим. Метафизика была и есть одностороннім и одноруким виглядом на вещии их познания и оценки. Свіязь – отощение которое предполагает изменение одних явлений под изменением других. Изолированость – отношение когда изменение одних явлений не сопровождаеться изменением других. ОДни и теже предметы одновременно находяться и в состоянии святи и в состоянии относительной самостоятельности. Они могут быть связаны друг с другом в одном состоянии и не связаны в другом состоянии. Понимание развития:

Метафизика	Диалектика
Метафизика как диалектика признает количественные изменения но сячитает, что они осуществляются только в пределах данного качества, не вызывают переходы в другое качесвенное состояние.	Диалектика считает что количественные изменения без конца в пределах данного качства осуществлятся не может, что наступает момент когда количественное изменение приводит к качественному
Считает что причина развития данного предмета находится вне этого предмета (в другом предметае)	Считает что простейщий случай(мех. движение) прчина развития данного предмета, может находиться в другом предемте. Более сложные случаи (биол. социол. движение) причина развития предмета находиться в нем самом в виде единчства и борьбы противоположностей
Считает что развитие идет либо по круго либо по прямой	Считает что единичный случай развития может ити по кругу и по прямой, но мир в целом идет одновременно по кругу ипо прямой(по спирали)