16/ Доведіть суспільно-історичну зумовленість змісту виховання. Наведіть конкретні приклади.

У нашому народі, як і у всіх народів світу, здавна живе добра і благородна традиція: підтримувати теплі родинні взаємини, долати родинні незгоди. І все це робиться насамперед заради дітей, щоб виховати в них родинні почуття.

Коли ще не існувало педагогіки, як науки, і не складали розумних книжок про «правильному» вихованні та навчанні, наші прабабусі в поті чола працювали в полі, доїли корів, народжували по семеро дітей-погодок. Народна педагогіка емпіричним шляхом прийшла до цілком матеріалістичних висновків про функцію сім’ї в суспільстві – відтворення людського роду і виховання дітей, організація господарської діяльності, побуту і дозвілля. Основою сім’ї є шлюб.Народна педагогіка застерігає від легковажності, негативно ставиться до непродуманих поспішних шлюбів. Народна педагогіка висунула ідеали чоловіка й жінки. Спільним ідеалом чоловіка й жінки є взаємне кохання і подружня вірність, гарне виховання дітей. Кохання і взаємоповага надають подружнім взаєминам оптимістичної тональності Народна педагогіка робить усе, щоб взаємини між чоловіком і жінкою, а отже, і педагогічна атмосфера для виховання дітей були найкращими. Звідси бачимо, що доля новоствореної сім’ї а отже і доля дітей, для народної педагогіки є найважливішою.Діти зміцнюють сім’ю. Вони прикрашають життя і дарують радість, продовжують людський рід і несуть естафету від покоління до покоління. Діти – це опора сім’ї, це майбутні трудівники й захисники рідної землі. На спокійну старість може розраховувати лише той, хто має дітей. Коли на схилі літ бачиш онуків і правнуків перед собою, то вже не так страшно вмирати, бо знаєш, що в них продовжується життя.Ще коли не було такого поняття як «педагогіка» та «зміст виховання», люди формували своє розуміння процесу виховання. Вихованню дітей слід приділяти велику увагу. І тут місія батька і матері як вихователів дуже відповідальна. На батьків постійно спрямовані довірливі погляди дітей. І тому для дорослих є справою честі гідно виконувати свій виховний обов’язок. Дуже вагомими в педагогічному потенціалі сім’ї є взаємини між батьком і матір’ю, на плечі яких повністю лягає не тільки створення виховної атмосфери в домі, а й усієї системи сімейного виховання. Справедливо кажуть у народі, що дітей виховує вся сім’я, але долю виховання вирішують батьки.Історія людського суспільства поклала на батьків головну відповідальність за виховання своїх дітей, за організацію життя родини, коронувавши їх як найперших і незамінних вихователів у житті кожної людини.Усна народна творчість формувала певні якості з дитинства у людини. В той час сімейне виховання грало дуже важливу роль.

17/ Основні завдання та зміст сімейного виховання.

Завдання:

- забезпечення сприятливих умов для самореалізації дитини відповідно до її інтересів

- створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, умов для розвитку почуттів і сприймань, її самореалізації

- сприяння набуттю дітьми успадкуванню ними духовних надбань українського народу;

- виховання любові до родини та рідної землі

- формування мовної культури

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги добатьків, старших за себе, турбота про молодших і хворих

- формування почуття господаря,господарськоївідповідальності,включення дитини в спільну з дорослими діяльність, розвиток працелюбності

- охорона й зміцнення фізичного, психічного та духовногоздоров'я

- забезпечення базової культури, розвиток естетичних потреб іпочуттів

Зміст виховання в сім’ї обумовлений метою виховання в демократичному суспільстві і специфікою сімейного виховання. Зміст сімейного виховання охоплює всі напрями. У сім'ї здійснюється фізичне, естетичне, трудове, розумове, моральне виховання дітей, формуються ціннісні відносини в усіх напрямках. У міру сил батьки та близькі в родині дають знання про природу, суспільство, виробництві, професіях, техніці; формують досвід творчої діяльності; виробляють деякі інтелектуальні навички; нарешті, виховують ставлення до світу, людям, професії, житті.