86/ Розкрийте основні шляхи формування педагогічної майстерності вчителя іноземної мови.

Професійна майстерність як чинник формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови Педагогічна майстерність – здійснення педагогічної діяльності на найвищому рівні професіоналізму, що забезпечує оптимальні результати росту освіченості, вихованості, розвитку.

Компоненти

• Професійна компетентність (система педагогічно-професійних ЗУН)

• Досвід педагогічної діяльності

• Комплекс властивостей особистості (гуманістична спрямованість, пед..здібності і пед..техніка)

Системотвірним фактором є гуманістична спрямованість.

Індикатори професійної майстерності майбутнього вчителя іноземної мови: Високі знання навчального курсу з іноземної мови. Знання основ педагогіки і психології. Прагнення до самоствердження. Уміння організовувати людей. Прагнення до саморозвитку, самоосвіти, самовдосконалення. Уміння грамотно і логічно викладати свої думки. Вміння тримати контакт з колегами, учнями, батьками. Вивчення досвіду передових вчителів. Володіння педагогічною технікою. Креативність та прогресивність думок.

Шляхи оволодіння пед.майстерністю:

• Вивчення психолого-педагогічних дисциплін

• Пед..практика

• Професійно-педагогічна діяльність у поза навчальний клас (відвідування конференцій, участь у зібраннях)

• Самовиховання (пізнання себе, своїх особливостей, планування роботи над собою, реалізація програми, контроль за виконанням – для набуття професійно важливих якостей особистості вчителя, такий як емпатія, проникливість, організаторські здібності, комунікативність,креативність).

87/ Визначте поняття «педагогічне спілкування» та охарактеризуйте його особливості,функції види.

Педагогічне спілкування-це міжособистісна взаємодія між учасниками навчально-виховного процесу (педагог-учень),сукупність зв’язків взаємовпливів. Це цілісна система прийомів та навичок соціально-психологічної взаємодії педагога і виховуваних, що містить у собі обмін інформацією, виховні дії і організацію взаємовідносин за допомогою комунікативних засобів. Воно служить інструментом впливу на особистість учня,сприяє його мотивації до навчання.

Основними (стилями) пед..спілкування . є:

a) Авторитарний – стиль диктату, вчитель сам визначає напрямки дії колективу, а учні виступають у ролі пасивних виконавців. Форми зв'язку з колективом: наказ, вказівка, інструкція, догана. В спілкуванні – лаконізм, похмурість, неприйнятність до заперечень.ДО нього відносяться: спілкування-дистанція,спілкування-залякування.

b) Демократичний – стиль, що ґрунтується на глибокій повазі до особистості кожного, вчитель прислуховується до колективу, підключає до активної участі актив, координує, контролює, розвиває ініціативу інших, орієнтується на самоорганізацію колективу.Йому притаманне спілкування з дружньою прихильністю,спілкування на підставі захоплення спільною діяльністю.

c) Ліберальний – стиль, що характеризується нестійкою педагогічною позицією, виявляється у невтручанні, низькому рівні вимог, формальному розв'язанні проблем.Характерне спілкування-загравання.

Функціїпед..спілкування :

- Пізнавальна (пояснення оточуючого світу)

- Емотивна (відношення мовця до співбесідника)

- Виховна (ціле направлене формування соціально-корисних якостей особистості вихованця)

- Регулятивна (координація діяльності вихованця)

- Самоактуалізація можливостей вихованця

Види спілкування

1. Функціонально-рольове (ділове, стандартизоване, обмежене вимогою рольової позиції вчителя, холодний тон, не враховується особисте ставлення.)

2. Особистісно-орієнтоване (вчитель відкритий, доступний, відвертий у поглядах, не принижує гідність учня, не байдужий до його проблем, емпатійне розуміння учня, надає реальну допомогу учню,демонструє довіру, цікавиться життям учнів)