
- •Основи охорони праці
- •5.05070104 Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд»;
- •5.05050302 «Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях»;
- •5.05070205 «Обслуговування і ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів»
- •Тема : 1. Вступ. Загальні питання охорони праці План лекції
- •Зміст лекції
- •1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном.
- •2. Основні терміни та визначення у галузі охорони праці
- •3. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •4. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці».
- •5. Соціальне і економічне значення охорони праці
- •Тема : Правові та організаційні основи охорони праці. План лекції.
- •Зміст лекції
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •2.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •3. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за тяжкі та шкідливі умови праці.
- •2. Охорона праці жінок
- •Охорона праці неповнолітніх (молоді).
- •Граничні норми підйому і переміщення важких предметів неповнолітніми
- •6.Охорона праці інвалідів.
- •7. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •Тема : Нормативно-правові акти з охорони праці. План лекції.
- •Зміст лекції.
- •Підсистеми ссбт:
- •Гост 12.1.012 - 90 "Вібраційна безпека. Загальні вимоги"
- •2. Нормативні акти по охороні праці, що діють на підприємстві.
- •3. Інструкції з охорони праці.
- •Тема: Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •Зміст лекції.
- •1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження.
- •2. Органи державного нагляду, їх повноваження і права.
- •3. Громадський контроль по дотриманню законодавства про охорону праці.
- •2. Служба охорони праці підприємства.
- •3. Комісія з питань охорони праці підприємства.
- •2. Карта умов праці.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці.
- •3. Стажування (дублювання) і допуск працівників до роботи.
- •Тема: Профілактика травматизму і професійних захворювань
- •1. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки.
- •2. Основні причини виробничого травматизму і професійної захворюваності.
- •3. Основні заходи по запобіганню травматизму та. Професійних захворювань
- •Тема: Мікроклімат виробничих приміщень.
- •2. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •3. Загальні заходи і засоби нормалізації параметрів мікроклімату. Зміст лекції
- •1. Мікроклімат виробничих приміщень. Його вплив на організм людини.
- •2. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •3. Загальні заходи і засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •2 Нормування шкідливих речовин
- •3. Захист від шкідливих речовин на виробництві
- •2 Нормування шкідливих речовин
- •3 Захист від шкідливих речовин на виробництві
- •Тема: Вентиляція. План.
- •1. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях.
- •Природна вентиляція.
- •1.2 Штучна вентиляція
- •1.3 Місцева вентиляція.
- •2. Кондиціювання повітря.
- •3. Системи опалення.
- •2. Види виробничого освітлення.
- •3. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •4. Нормування освітлення.
- •Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з „Будівельних норм та правил" — сНіП іі-4-79)
- •5. Джерела штучного освітлення та вимоги санітарних нормативів щодо його експлуатації.
- •6.Світильники
- •2. Нормування шумів. Класифікація шумів
- •3.Методи та засоби колективного і індивідуального захисту.
- •4. Інфразвук: джерела, основні методи та засоби захисту від інфразвуку.
- •5.Ультразвук: джерела, основні методи та засоби захисту від ультразвуку.
- •2. Електричні травми.
- •3. Чинники, які впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •4. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисті засоби і заходи.
- •Зміст лекції
- •1. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •2. Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •3. Класифікація вибухонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •4. Основні заходи і засоби щодо забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
- •5. Порядок дій персоналу при виникненні пожежі
- •6. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
1.2 Штучна вентиляція
Штучна вентиляція забезпечує підтримку постійного повітрообміну незалежно від зовнішніх метеорологічних умов за рахунок комплексу систем воздуховодов і механічних вентиляторів.
Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дозволяє очищати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Окрім того, механічна вентиляція дозволяє організувати повітрозабір в найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами.
При штучній вентиляції повітрообмін здійснюється внаслідок різниці тисків, що створюється вентилятором. Вона застосовується у тих випадках. Коли тепловиділення у виробничому приміщенні недостатні для постійного (протягом року) використання аерації, або коли кількість чи токсичність шкідливих речовин, які виділяються у повітрі приміщення є такою, що виникає необхідність постійного повітрообміну незалежно від метерологічних умов навколишнього середовища.
Переваги штучної вентиляції:
великий радіус дії за рахунок значного тиску, викликаного вентилятором;
зміна або збереження необхідного повітрообміну незалежно від температури зовнішнього повітря;
очищення забрудненого повітря перед виділенням його в атмосферу.
Механічна вентиляція може бути робочою бо аварійною.
Аварійна вентиляція повинна передбачатися у виробничих приміщеннях, де можливе раптове надходження у повітря значної кількості шкідливих чи вибухонебезпечних речовин. Аварійна вентиляція повинна вмикатися автоматично при досягненні граничної концентрації небезпечних виділень і забезпечувати швидке вилучення їх із приміщення. Як правило аварійна вентиляція повинна забезпечувати 8 – 12 кратний повітрообмін за годину в приміщенні.
Робоча вентиляція може бути загальнообмінною, місцевою чи комбінованою.
Загальнообмінна штучна вентиляція може бути припливною, витяжною чи припливно-витяжною.
Припливна загальнообмінна система вентиляції робить огорожу повітря ззовні вентилятором через калорифер, де повітря нагрівається і зволожується, а потім подається в приміщення. Даний вид вентиляції застосовується у виробничих приміщенняї зі значним тепловиділенням і низькою концентрацією шкідливих речовин. Утворений внаслідок дії вентиляторів надлишковий тиск забезпечує витиснення повітря назовні через вікна та двері.
Витяжна загальнообмінна вентиляція застосовується у виробничих приміщеннях, у яких відсутні шкідливі речовини, необхідна кратність повітрообміну є невеликою, а також у допоміжних, побутових та складських приміщеннях. Вона складається із очисного пристрою, вентилятора, центрального та відсмоктувальних повітроводів.
Витяжна система вентиляції видаляє забруднення і перегріте повітря через мережу воздуховодов за допомогою вентилятора, не даючи йому перейти у сусідні приміщення. Забруднене повітря перед викидом назовні очищається. Повітря після очищення необхідно викидати на висоті не менше ніж 1 м над гребенем даху. Забороняється робити викидні отвори безпосередньо у вікнах.
Припливно-витяжна вентиляція складається з двох окремих систем - припливної і витяжної, які одночасно подають в приміщення чисте повітря і видаляють з нього забруднений. Вона застосовується у приміщеннях, в яких необхідно забезпечити підвищений та надійний повітрообмін. Припливно-витяжна вентиляція влаштовується в тих випадках, коли потрібна витяжна вентиляція, але що поступає при цьому природним неорганізованим шляхом повітря недостатньо для забезпечення повітрообміну, а також в тих випадках, коли у виробничих приміщеннях виділяється значна кількість шкідливих газів, парів, пилу. У цих випадках витяг повинен на 10% перевищувати приплив, щоб шкідливі речовини не витіснялись у суміжні приміщення з меншою шкідливістю.
В системі припливно-витяжної вентиляції можливе використання не лише зовнішнього повітря, але й повітря самих приміщень після його очищення. Таке повторне використання повітря приміщень називається рециркуляцієюі здійснюється в холодний період для економії тепла, що витрачається на підігрівання припливного повітря.
Для попередження простудних захворювань в холодний період року повітря, що поступає в приміщення, повинне нагріватися за допомогою калориферів до температури не нижче 120С . Якщо зовнішнє повітря запилене, повітрозабірні пристрої забезпечуються фільтрами.
Інтенсивність загальнообмінної вентиляції приміщень характеризується кратністю повітрообміну :
де Qв - кількість вентильованого повітря, м3/ч;
V - об'єм приміщення, м3.
Кратність повітрообміну показує, скільки разів впродовж години обмінюється увесь об'єм повітря в приміщенні. Вона нормується будівельними нормами і правилами (СНиП) для певних приміщень і таким чином задається необхідний в них режим вентиляції.
Якщо у виробничих приміщеннях немає виділень шкідливих речовин, то кількість повітря, що подається в приміщення з розрахунку на кожного з працюючих має бути не менше : 30м3/ч - при об'ємі приміщення, що доводиться на одного працівника, до 20м3; 20м3/ч - при об'ємі на одного працівника від 20 до 40 м3. За відсутності в приміщеннях природної вентиляції витрата повітря на одного працівника має бути не менше 60м3/ч.