
- •Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •Критико-бібліографічна робота журналіста в сучасній пресі
- •Василь Стус — речник нації та гуманістичної візії людини
- •Масова комунікація та її основні поняття
- •Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
- •Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
- •Змі і вибори
- •Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •Публіцистика Ольжича
- •Формування і розвиток народовської преси в Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •Гумор і сатира у змі
- •Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •Преса і громадська думка: національний і міжнародний аспект
- •Мовна особистість журналіста та шляхи її вдосконалення
- •Журналістика і джерела інформації
- •Елітарна та масова культура у змі
- •Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні
- •Листи Короленка до Луначарського: проблеми більшовизму
- •Франко про Драгоманова
- •Електронні змі в утвердженні української державності
- •Реклама в журналістиці як форма маркетингу, її специфіка у пресі, радіо та телебаченні
- •Шевченко і візія України
- •Функціонування газети в умовах ринку
- •Підвищення ролі літератури і мистецтва у національно-духовному розвитку особистості і завдання змі
- •Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •Сучасна російська публіцистика і Україна
- •«Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •Критика тоталітарної преси в Україні періоду 30-90 рр.
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції
- •Публіцистика Симона Петлюри
- •Змі і проблеми розвитку національної освіти в Україні
- •Власкор. Специфіка роботи в Україні та за кордоном
- •Розвінчання сталінізму у творчості Івана Багряного
- •Журналістика й економіка: національний аспект
- •Об’єктивний і відображений факт у журналістському творі
- •Українська журналістика 1905-1914 рр
- •Політичний плюралізм та видання партій та громадських об’єднань в сучасній Україні
- •Методи збору інформації в журналістиці
- •Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •Проблеми національно-мовного відродження в Україна та висвітлення у змі
- •Документалізм в журналістиці
- •Преса діаспори 40-60 рр хх століття
- •Якісні газети на Заході
- •Основні етапи роботи над журналістським твором
- •Альманахова журналістика в Україні: Галичина, Закарпаття
- •Журналістика в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •Види правки журналістського тексту
- •Особливості комерційних видань, радіо, телебачення
- •Проблеми науки у змі
- •Білі плями у вивченні історії української журналістики
- •Засоби експресивності та їх роль у журналістському тексті
- •Інформаційна культура як показник професіоналізму ведення змі
- •Іван Франко як організатор, редактор та видавець періодичних видань
- •Журналістика і відродження української державності
- •Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •Вацлав Гавел про відповідальність за слово
- •Порівняльна характеристика суспільно-політичних передач радіо і телебачення
- •Донцов-публіцист
- •Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •Проблеми екології і журналістика
- •Публіцистика Бандери
- •Проблеми культури мови в сучасному українському мовознавстві
- •Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •Загальнополітичні та галузеві газети України
- •Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •Історична тематика в сучасних змі
- •Стаття, її основні жанрові особливості
- •Стилістичні властивості слова в журналістському тексті
- •Політичний портрет у сучасних змі
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Концепція свободи преси за кордоном
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1. Сучасні теорії преси за кордоном
- •2. Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3. Західноукраїнська преса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •1. Критика у пресі
- •2. Проблеми інформаційного суспільства у відображенні змі
- •3. Паралельні та синонімічні синтаксичні конструкції в українській мові
- •1. Міжнародне становище України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Марксистська, нацистська та ліберальна концепції преси. Порівняльний аспект
- •2. Література в умовах тоталітарного суспільства
- •3. Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •Радіо «Свобода»: політична філософія передач
- •Українська преса 1905-1907 рр.
- •Словники та їх використання в журналістиці
- •Місце української культури у сучасному світі та завдання змі у її популяризації
- •Структура номера газети (тексти, фото, графіка)
- •Стаття Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •Українська публіцистика у світовому контексті
- •Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •Українська неформальна преса у 1989-1990 рр.
- •Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •Телебачення як культурний феномен (міжнародний аспект)
- •Українська мова як державна: проблеми функціонування на всьому етнопросторі та в різних стилях
Білет 1
Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
Політична ситуація – це сукупність конкретних обставин політичного життя країни в конкретний історичний момент. Політична ситуація може бути:
стабільною
нестабільною
Стабільною ситуація є у таких випадках:
коли у правовому полі держави працюють усі державні інститути;
повністю сформовані органи законодавчої, виконавчої і судової влади. (кожен виборчий процес – елемент нестабільності);
відсутні антагоністичні протиріччя між гілками влади;
більшість населення країни підтримує державний курс правління і дії уряду. Загалом, підтримка дуже нестала і змінна величина.
стабільно працює економіка;
щороку зростає валовий національний продукт:
- 2 % - застій
+ 2 % - норма
+ 5-6 % - зростання
+ 9-10 % - економічний бум (Китай)
Нестабільною є ситуація якщо:
великі соціальні потрясіння. Особливо, якщо у масових акціях протесту звучать політичні вимоги;
глобальні для масштабів країни релігійні потрясіння (91-91 рр. в Галичині – одні з найзапекліших, бо з елементами фанатизму). Не повинно бути політичної партії на релігійній основі!
За умови глобальної та затяжної економічної кризи:
Спад виробництва
Втрата купівельної спроможності основної частини населення
Зубожіння народних мас
В демократичних суспільствах за економічним показником судять про ефективність діяльності уряду
— несформований і незатверджений бюджет – страждає інвестиційна політика держави, обділені працівники бюджетної сфери і найменш захищені верстви суспільства. Найгірший бюджет є кращим ніж ніякий. В Україні якщо не прийняли бюджет – діє бюджет минулого року.
ріст відкритого і прихованого безробіття;
конфлікт між гілками влади;
фізична смерть або тривала недуга перших осіб;
виборча кампанія.
Нестабільну політичну ситуацію не можна розцінювати як вкрай негативне явище. Своєчасно вирішена, вона призводить до поступу. Невчасно вирішена – до вищого рівня нестабільності: політичного конфлікту і політичної кризи.
Політичні конфлікти:
локальні
регіональні
втрата територіальної цілісності держави
державні
міждержавні
світові
втрата самостійності і незалежності держави.
Політична нестабільність може ініціюватись із-за меж держави.
Політична криза – вищий рівень політичної нестабільності. Коли не може повноцінно функціонувати один з органів влади.
Журналісти при нестабільних політичних ситуаціях, які вже мають форму конфлікту або кризи, вдаються до таких заходів:
з’ясовують причини виникнення такої ситуації;
визначають основні сил протистояння, їх вимог, гасла можливості; Під особливим контролем ж-та є позиція силових структур;
визначають масштаби дестабілізації;
простежують зміни в політичній ситуації і тенденції розвитку подій;
інформують про позиції провідних політичних сил світу щодо певних подій;
прогнозують хід розвитку політичного процесу, з’ясовують шляхи подолання кризових явищ.
Вплив на формування політичної влади:
Політична влада – це державна влада + влада політичних організацій. Державна влада в демократичних суспільствах поділяється на три гілки6 законодавчу, виконавчу і судову. Влада політичних організацій реалізовується через депутатські фракції, програмні документи, представників цієї політичної партії в урядових структурах (КМУ, окремих міністерствах та комітетах).
Вплив ЗМІ:
під час виборів;
мають підвищувати електоральну активність;
відстежують процес формування та роботу парламенту і КМ;
висвітлюють роботу політичних партій;
преса і влада – природні опоненти. Преса – соціальний інститут, який прискіпливо оцінює роботу уряду. Функція сторожового пса – з приводу і без приводу гавкати на уряд, щоб той не зіпсувався.
Відстежують ймовірні кандидатури на ті чи інші посади, аналізують з точки зору професіоналізму, освіти, досвіду, моральних критеріїв.
Преса формує громадську думку про певних політиків та політичні сили, що має велике значення під час виборів. ЗМІ – одне з основних об’єктивних і авторитетних джерел інформації щодо кандидатів, платформи та програми політичних партій. “Політики стають політиками завдяки тому, що на них звернули увагу медіа”. ЗМІ створюють імідж та підтримують рейтинги теперішніх чи майбутніх політиків.
Спеціалізовані видання:
Дзвін
Кур’єр Кривбасу
Потяг 76
Четвер
Березіль
Весела Січ (Запоріжжя)
Всесвіт
Київ
Слово і час
Перець