- •Інститут міжнародних відносин
- •В міжнародних відносинах конспект лекцій
- •6.030500 «Міжнародна інформація»
- •Тема 1. Особливості та механізми прийняття політичних рішень 5
- •Тема 2. Загальні принципи теорії прийняття політичних рішень 25
- •Тема 3. Теорія підтримки прийняття політичних рішень у контексті аналізу зовнішньої політики та міжнародних відносин 39
- •Тема 4. Методи критеріального аналізу систем міжнародних відносин 46
- •Тема 5. Методи експертних оцінок та голосування в теорії прийняття політичних рішень 54
- •Тема 6. Методи дерева цілей та аналізу ієрархій при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносин 72
- •Тема 7. Методи теорії ігор при прийнятті політичних рішень 83
- •Тема 8. Методи мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносинах 95
- •Передмова
- •1.1.2. Класифікація політичних рішень
- •1.1.3. Підготовка політичного рішення
- •1.2. Особливості прийняття політичного рішення
- •1.2.1. Боротьба за прийняття політичного рішення в офіційних органах
- •1.2.2. Легітимність рішення
- •1.2.3. Лобізм та групи тиску при прийнятті політичних рішення
- •1.2.4. Вплив поведінки відхилу на політичне рішення
- •1.2.5. Вплив прийнятого політичного рішення на можливий розвиток політичної ситуації в країні
- •Тема 2. Загальні принципи теорії прийняття політичних рішень
- •2.1. Основні категорії теорії прийняття політичних рішень
- •2.1.1. Основні категорії теорії прийняття політичних рішень
- •2.1.2. Класифікація задач прийняття політичних рішень
- •2.2. Основні концептуальні підходи до процесу прийняття рішень у контексті політичного аналізу
- •2.2.1. Визначення поняття „політичний аналіз” та „прикладний політичний аналіз”
- •2.2.2. Проблемне поле „Теорії прийняття політичних рішень”
- •2.2.3. Основи мережевого підходу до теорії прийняття політичних рішень
- •Тема 3. Теорія підтримки прийняття політичних рішень у контексті аналізу зовнішньої політики та міжнародних відносин
- •3.1. Системний підхід до політичного аналізу зовнішньої політики та міжнародних відносин (етап постановки задач для прийняття політичних рішень)
- •3.2. Концепція „аналітичних полів”. Поле об’єктних обмежень
- •1. Збір інформації
- •3. Виявлення домінант
- •Тема 4. Методи критеріального аналізу систем міжнародних відносин
- •4.1.Однокритеріальні та багатокритеріальні методи структурування множини альтернатив. Множина Еджворта - Парето
- •4.1.1. Некритеріальні методи
- •4.1.2. Структурування альтернатив за допомогою критеріїв
- •4.1.3. Множина Еджворта-Парето
- •4.2. Аналітичний рейтинг рангового типу як засіб дослідження системи міжнародних відносин
- •Тема 5. Методи експертних оцінок та голосування в теорії прийняття політичних рішень
- •5.1. Методи колективних та індивідуальних експертних оцінок в теорії прийняття політичних рішень
- •5.1.1. Основні характеристики методів експертних оцінок
- •5.1.2. Методи колективної роботи експертів
- •5.1.3. Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи
- •5.2. Використання експертних оцінок при прийнятті політичних рішень
- •5.3. Методи голосування як засоби політичного аналізу системи міжнародних відносин
- •5.3.1. Парадокс Кондорсе
- •5.3.2. Правило більшості голосів
- •5.3.3. Метод Борда
- •5.3.4. Модифіковані методи голосування
- •5.3.5. Аксіоми Ерроу
- •Змістовний модуль іі. Прикладні методи та моделі прийняття рішень тема 6. Методи дерева цілей та аналізу ієрархій при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносин
- •6.1. Особливості застосування методу дерева цілей в дослідженнях міжнародних відносин та зовнішньої політики
- •6.2. Основні принципи використання методу аналізу ієрархій
- •Тема 7. Методи теорії ігор при прийнятті політичних рішень
- •7.1.Основні положення і поняття теорії ігор
- •7.2. Особливості рішення матричних ігор з двома ігроками та можливості їх застосування в сфері прийняття політичного рішення в міжнародних відносинах
- •7.3. Прийняття рішень в умовах ризику. Особливості „ігор з природою”
- •Тема 8. Методи мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносинах
- •8.1. Основні етапи та особливості використання мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень
- •8.1.1. Параметри сітьової моделі
- •8.1.2. Розрахунок параметрів часу сітьового графіку чотирьохсекторним способом
- •Джерела інформації основна література
- •Додаткова література
- •Ресурси інтернет
1.2. Особливості прийняття політичного рішення
1.2.1. Боротьба за прийняття політичного рішення в офіційних органах
Підготовка й розробка політичного рішення змінюється етапом прийняття, який не є простим актом голосування й підтвердження рішення, а є складною системою відносин і дій. Його можна охарактеризувати як боротьбу за прийняття політичного рішення.
Ця боротьба розгортається з моменту виникнення проблеми як такої, впливає на розробку рішення та його вибір. Далі необхідно виявити й описати процес прийняття рішення в системі державної влади - від парламентського обговорення до акту прийняття включно. При цьому слід враховувати не тільки формальний розвиток процесу, а й вплив неформальних структур і прихованих сил, особливо в умовах гострої внутрішньополітичної боротьби.
Умови парламентської демократії сформували деяку загальну традицію проходження дебатів, прийняття рішень, протистояння більшості й опозиції. Боротьба між більшістю й опозицією в двопартійній і багатопартійній системах істотно відмінна. В умовах двопартійної результати голосування з політичних проблем більш передбачувані, а при багатопартійній набувають великого значення погодження між фракціями, міжпарламентські групи, боротьба за "болото" тощо.
Складніше проходить рішення в двопалатному парламенті, коли потрібне погодження позицій палат залежно від змісту законопроекту. Особлива увага приділяється питанню про взаємовідносини, розподіл повноважень парламенту й президента.
Існує механізм реалізації повноважень президента, який у багатьох випадках обмежується законодавчою владою. Тобто діє класична ідея "стримання й противаг". Тому будь-яке рішення є результатом певної взаємодії парламенту та президента, як це встановлено Конституцією. Навіть формальній схемі прийняття рішення притаманний досить складний механізм його руху в парламенті та схвалення президентом.
Iнший формальний аспект процесу прийняття політичного рішення - це розташування та взаємодія різних політичних сил у межах парламенту. Вже відзначалося, що при двопартійній системі це розташування більш передбачуване.
Прихильники двопартійної парламентської системи вважають, що в багатопартійних парламентах процес прийняття рішень менш ефективний, потребує більше часу, прийняті рішення хибують популізмом.
Наявність багатьох фракцій ускладнює формування комітетів і комісій, так як усі фракції хочуть бути представленими в них. Багато позицій з питань, що вирішується, потребують тривалішого процесу узгодження. Другорядні партії, більш схильні до популістських ігор, бажають привернути до себе увагу, і цей популізм потрапляє до рішення, якщо голосування залежить від торгів з "фракцією-паразитом".
Плюралістичнісь політичного процесу в демократичній державі припускає існування й діяльність багатьох політичних партій, рухів, об'єднань, організацій, тобто припускає формування й діяльність активного громадянського суспільства. Але безпосереднє перенесення в парламент цієї політичної множини може розбалансувати процес прийняття рішень. Двопартійність чи багатопартійність парламенту вирощується, як правило, тривалою й стійкою політичною традицією.