
- •Інститут міжнародних відносин
- •В міжнародних відносинах конспект лекцій
- •6.030500 «Міжнародна інформація»
- •Тема 1. Особливості та механізми прийняття політичних рішень 5
- •Тема 2. Загальні принципи теорії прийняття політичних рішень 25
- •Тема 3. Теорія підтримки прийняття політичних рішень у контексті аналізу зовнішньої політики та міжнародних відносин 39
- •Тема 4. Методи критеріального аналізу систем міжнародних відносин 46
- •Тема 5. Методи експертних оцінок та голосування в теорії прийняття політичних рішень 54
- •Тема 6. Методи дерева цілей та аналізу ієрархій при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносин 72
- •Тема 7. Методи теорії ігор при прийнятті політичних рішень 83
- •Тема 8. Методи мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносинах 95
- •Передмова
- •1.1.2. Класифікація політичних рішень
- •1.1.3. Підготовка політичного рішення
- •1.2. Особливості прийняття політичного рішення
- •1.2.1. Боротьба за прийняття політичного рішення в офіційних органах
- •1.2.2. Легітимність рішення
- •1.2.3. Лобізм та групи тиску при прийнятті політичних рішення
- •1.2.4. Вплив поведінки відхилу на політичне рішення
- •1.2.5. Вплив прийнятого політичного рішення на можливий розвиток політичної ситуації в країні
- •Тема 2. Загальні принципи теорії прийняття політичних рішень
- •2.1. Основні категорії теорії прийняття політичних рішень
- •2.1.1. Основні категорії теорії прийняття політичних рішень
- •2.1.2. Класифікація задач прийняття політичних рішень
- •2.2. Основні концептуальні підходи до процесу прийняття рішень у контексті політичного аналізу
- •2.2.1. Визначення поняття „політичний аналіз” та „прикладний політичний аналіз”
- •2.2.2. Проблемне поле „Теорії прийняття політичних рішень”
- •2.2.3. Основи мережевого підходу до теорії прийняття політичних рішень
- •Тема 3. Теорія підтримки прийняття політичних рішень у контексті аналізу зовнішньої політики та міжнародних відносин
- •3.1. Системний підхід до політичного аналізу зовнішньої політики та міжнародних відносин (етап постановки задач для прийняття політичних рішень)
- •3.2. Концепція „аналітичних полів”. Поле об’єктних обмежень
- •1. Збір інформації
- •3. Виявлення домінант
- •Тема 4. Методи критеріального аналізу систем міжнародних відносин
- •4.1.Однокритеріальні та багатокритеріальні методи структурування множини альтернатив. Множина Еджворта - Парето
- •4.1.1. Некритеріальні методи
- •4.1.2. Структурування альтернатив за допомогою критеріїв
- •4.1.3. Множина Еджворта-Парето
- •4.2. Аналітичний рейтинг рангового типу як засіб дослідження системи міжнародних відносин
- •Тема 5. Методи експертних оцінок та голосування в теорії прийняття політичних рішень
- •5.1. Методи колективних та індивідуальних експертних оцінок в теорії прийняття політичних рішень
- •5.1.1. Основні характеристики методів експертних оцінок
- •5.1.2. Методи колективної роботи експертів
- •5.1.3. Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи
- •5.2. Використання експертних оцінок при прийнятті політичних рішень
- •5.3. Методи голосування як засоби політичного аналізу системи міжнародних відносин
- •5.3.1. Парадокс Кондорсе
- •5.3.2. Правило більшості голосів
- •5.3.3. Метод Борда
- •5.3.4. Модифіковані методи голосування
- •5.3.5. Аксіоми Ерроу
- •Змістовний модуль іі. Прикладні методи та моделі прийняття рішень тема 6. Методи дерева цілей та аналізу ієрархій при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносин
- •6.1. Особливості застосування методу дерева цілей в дослідженнях міжнародних відносин та зовнішньої політики
- •6.2. Основні принципи використання методу аналізу ієрархій
- •Тема 7. Методи теорії ігор при прийнятті політичних рішень
- •7.1.Основні положення і поняття теорії ігор
- •7.2. Особливості рішення матричних ігор з двома ігроками та можливості їх застосування в сфері прийняття політичного рішення в міжнародних відносинах
- •7.3. Прийняття рішень в умовах ризику. Особливості „ігор з природою”
- •Тема 8. Методи мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносинах
- •8.1. Основні етапи та особливості використання мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень
- •8.1.1. Параметри сітьової моделі
- •8.1.2. Розрахунок параметрів часу сітьового графіку чотирьохсекторним способом
- •Джерела інформації основна література
- •Додаткова література
- •Ресурси інтернет
Тема 8. Методи мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносинах
8.1. Основні етапи та особливості використання мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень
Економічний аспект – для створення складної продукції та крупних об’єктів у відповідний термін необхідно зв’язати виконання робіт між багатьма виконавцями за часом, вартістю, ресурсами, іншими техніко-економічними показниками.
Така зв’язка здійснюється за допомогою планування та управління в рамках спеціальної економіко-математичної моделі, яка найбільш ефективно може бути описана методами сітьового планування та управління при використанні сітьових графіків.
Сітьова модель була застосована в США при створенні балістичних ракет „Поларіс”, призначених для оснащення атомних підводних човнів американського воєнно-морського флоту. У складному комплексі робіт брали участь більше 6000 фірм, роботи виконувалися на території 48 штатів, а мережевий графік містив більше 10000 подій.
Політологічний аспект – у 2005 році Віце-прем'єр Олег Рибачук після зустрічі з комісаром ЄС по торгівлі Петером Мандельсоном заявляє, що "План дій – це досить загальна угода, під Планом дій ми маємо підписати конкретні речі, які виконаємо або ні, а не гратися в слова "углубіть", "расширіть". Це score board, мережевий графік виконання Плану дій. Це тест, щоб кожен (Україна і Євросоюз) перевірив один одного, щоб через місяць сказати, наскільки ми чесно виконуємо обіцяне", - пояснив він.
Періодично доводиться планувати (як на державному, так і на особистому рівні) реалізацію комплексних структурованих задач, розтягнутих у часі. Причому, велику задачу легко можна розподілити на сукупність більш дрібних, реалізація яких в певному порядку забезпечує досягнення великої мети. Прикладом такої великої мети може слугувати вступ України до ЄС.
Будь-який запланований комплекс робіт, необхідних для досягнення певної мети (політичного чи економічного характеру), називають проектом.
Проект розподіляється на окремі роботи. Кожна робота, що входить в проект потребує витрат часу. Деякі роботи можуть виконуватися тільки в певному порядку. При виконанні проекту завжди можна виділити ряд подій, тобто результатів певної діяльності, дозволяючих виконувати наступні роботи.
Якщо кожній події присвоїти вершину графа, а кожній роботі – орієнтоване ребро (дугу графа), то отримаємо певний граф, який буде відображати послідовність виконання окремих робіт та здійснення подій в єдиному комплексі. Якщо над ребрами проставити час, необхідний для завершення відповідної роботи, то отримаємо мережу (сітку). Зображення подібної мережі й називають сітьовим графіком.
Сітьовий графік чи сітьова модель – графічне зображення плануємого проекту (процесу), що відтворює взаємозв’язок і послідовність складаємих його робіт.
Сітьовий графік складається з двох основних елементів: роботи та події.
Робота уявляє собою виконання певної дії, наприклад, „Повна імплементація Меморандуму про взаємопорозуміння щодо закриття Чорнобильської атомної електростанції, включаючи завершення будівництва та введення в дію ядерних реакторів Х2/Р4 відповідно до визнаних міжнародних стандартів щодо ядерної безпеки” відповідно до Плану Дій Україна ЄС на 2006-2007 рр. або „Широке використання нових технологій суб’єктами господарювання та державними органами, особливо в секторах охорони здоров’я та освіти (електронна комерція, електронний уряд, електронна охорона здоров’я, електронне навчання), через створення сучасних інфраструктур, розвиток місцевого наповнення та впровадження пілотних проектів, наприклад, взаємного визнання електронних підписів”.
Роботи пов’язані з витратами часу та ресурсів. Робота завжди має початок та кінець. Кожна робота повинна мати визначення, що розкриває її зміст. На сітьовому графіку робота позначається стрілкою, над якою проставляється її тривалість або/та витрачаємі ресурси. Робота, що відображає тільки залежність однієї дії від іншої називається фіктивною, має нульову тривалість (або нульові витрати ресурсів) та позначається пунктирною стрілкою. Робота, яка вимагає витрат часу та ресурсів є дійсною. Очікуванням називається робота, яка потребує витрат часу, але не потребує витрат ресурсів.
Початкова та кінцеві точки роботи, тобто початок та кінець дії, називаються подіями. Подія на відміну від роботи не є процесом і не супроводжується жодними витратами часу чи ресурсів. Наприклад, „закінчення пілотного проекту взаємного визнання електронних підписів” або „закінчення впровадження положення Кіотського протоколу та Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату”. Події як і роботи бувають попередні (предшествующие) до відповідної роботи та наступні (последующие).
Подія в графіку, яка відображає начало комплексу робіт, називається восхідною. Подія, яка відображує кінцеву мету проекту називається завершальною.
З відношення „попередній – наступний” випливають якості сітьового графіка:
1. Жодна подія не відбудеться поки не будуть закінчені всі роботи, що входять до неї.
2. Жодна робота, що виходить з даної події, не може початися, поки не відбудеться подія та не будуть закінчені всі попередні роботи.
Подія позначається кружком з цифрою всередині, що позначає номер події. Восхідній події присвоюється нульовий номер, завершальній події – останній номер.
Система сітьового планування та управління (СПУ) охоплює наступні етапи:
виявлення робіт, які необхідно виконати;
побудова сітьового графіку на основі попередньо складеного переліку робіт та зв’язків між ними;
встановлення кількісних оцінок з кожної роботи (час, вартість, ресурси);
розрахунок параметрів сітьового графіку;
аналіз і оптимізація сітьового графіку з метою отримання оптимальних показників (мінімальний час, вартість, максимальна економія ресурсів);
використання сітьового графіку для управління ходом робіт.
Для нумерації подій (Мал.8.1.) застосовується наступний спосіб. Викреслюються всі роботи, що виходять з події „0” та продивляються всі події, в яких закінчуються ці викреслені роботи. Серед переглянутих знаходяться події, які не мають вхідних робіт (за виключенням вже викреслених). Вони називаються подіями першого рангу і позначаються числами, починаючи з 1. Потім викреслюються всі роботи, що виходять з подій першого рангу, та серед них знаходяться події, що не мають вхідних робіт (крім викреслених) – це події другого рангу, що нумеруються наступними числами. Здійснивши таким способом (k-1) крок, визначають події (k-1)-го рангу та продивляючись події, в яких ці події закінчуються, обирають події, що не мають жодної вихідної роботи (крім викреслених). Це події k-го рангу. Вони нумеруються послідовними числами (натурального ряду), починаючи з найменшого числа, яке ще е було використано при попередній нумерації на (k-1)кроці.
Мал.8.1.
Сітьовий графік містить кінцеве число подій. Оскільки в процесі викреслювання рух здійснюється в напрямку стрілок (робіт), ніяка попередня подія не може одержати номер, більший, ніж будь-яка наступна.
Робота,
звичайно, кодується номерами подій, між
якими вони укладені, тобто парою
,
де
—
номер попередньої події,
—
номер наступної події.
В одну подію можуть входити (виходити) одна або кілька робіт. Тому здійснення події залежить від завершення самої тривалої із всіх вхідних у нього робіт.
Взаємозв'язок між роботами визначається тим, що початок наступної роботи обумовлено закінченням попередньої. Звідси виходить, що немає робіт, не зв'язаних початком і закінченням з іншими роботами через події.
Послідовні
роботи й події формують ланцюги (шляхи),
які ведуть від вихідної події сітьового
графіка до завершальної. Наприклад,
шлях
сітьового графіка, показаного на малюнку
8.1., містить у собі події
й
роботи
.
На
підставі викладеного можна сказати, що
ранг події — це максимальне число
окремих робіт, що входять у який-небудь
зі шляхів, що ведуть із нульової (вихідної)
події в дану. Так, події першого рангу
не мають шляхів, що складаються більш
ніж з однієї роботи, ведучих у них з 0
(наприклад, подія 1 на малюнку 8.1.). Події
другого рангу пов'язані з 0 шляхами, які
складаються не більш ніж із двох робіт,
причому для кожної події другого рангу
хоч один такий шлях обов'язково існує.
Наприклад, на малюнку подія 4 — подія
третього рангу, тому що шляхи, що ведуть
у цю подію з 0, включають тільки три
роботи —
і
або
й
.
Побудований у такий спосіб сітьовий графік у термінах теорії графів являє собою спрямований граф.
На малюнку (Мал.7.1.) зображений сітьовий графік. Граф, що не містить циклів і має тільки одне джерело й тільки один стік, називається спрямованим графом. Сітьовий графік є орієнтований зв'язний асиметричний граф з одним джерелом, одним стоком і без циклів, тобто це спрямований граф. При цьому вершинами графа служать події сітьового графіка, а дугами (ребрами) - роботи сітьового графіка.