5.1.3. Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи

Засновані на попередньому отриманні інформації від експертів, що були опитані незалежно один від одного, з наступною обробкою даних.

Головні переваги:

1.оперативність;

2.можливість повною мірою використати індивідуальні можливості експерта;

3. відсутність тиску з боку авторитетів;

4. низькі витрати на експертизу.

Головний недолік:

Високий ступінь суб’єктивності отриманих оцінок через обмеженість знань одного експерта.

Метод "Дельфі"

У рамках Методу Дельфі передбачається:

• обмеження комунікації з метою відображення лише інформації про думку експерта (зазвичай у вигляді сумарної статистики);

• анонімність усіх членів.

Процес ітерацій, який включає надання всім експертам результатів обрахунку колективного рішення з метою внесення коректив у власну позицію. Процес продовжується поки не буде досягнуто потрібного рівня конвергенції (згоди).

Номінальний груповий метод (НГМ)

У межах НГМ дозволяється комунікація не лише відносно думки, але й відносно проблемної ситуації. Тобто, має місце стисла аргументація власної позиції. НГМ передбачає наступні етапи:

• експерти публічно презентують індивідуальні оцінки;

• обмежена дискусія, в процесі якої експертам дозволяється оприлюднити факти на підтримку свого судження;

• експерти мають змогу внести корективи до власних оцінок.

Експериментальні дослідження вказали на неможливість надання абсолютної переваги одному з методів стосовно параметру оптимальності прийнятого рішення, хоча НГМ і Дельфі займали кращі позиції. Отже, використання будь-якого з цих алгоритмів може бути доцільним з позицій особи, що приймає рішення.

Прогнозування, зокрема, політичне, вже досить давно стало об'єктом наукового дослідження. Розглянемо один з можливих підходів до технології прогнозування.

Незважаючи на свій науковий характер, політичне прогнозування тільки певною мірою є науковою діяльністю. У багатьох випадках прогнозист працює на замовлення. Це з самого початку позбавляє позицію дослідника цілковитої об'єктивності. Вказану тезу необхідно враховувати задля розуміння сутності процесу прогнозування, який у багатьох випадках здійснюється з точки зору однієї зі сторін, що включені до конфлікту. Саме тому надзвичайної важливості набувають спроби формалізувати процес прогнозування.

Е. Янч виділяє до 150 різних, але з них найпоширенішими, на його думку, є такі методи прогнозування: мозкова атака; метод Дельфі; екстраполяція; контекстуальне картографування; морфологічне дослідження; сценарний підхід; синоптична ітерація; економічний аналіз; використання теорії ігор; кількісні моделі; вертикальні й горизонтальні матриці рішень; дослідження операцій; дослідження рішень; дерево цілей; мережеві методи; системний аналіз.

Ці методи можна об'єднати в кілька великих груп. Найадекватнішими, на погляд автора, для вивчення соціально-політичної ситуації в умовах нестабільності, у точках біфуркації є кілька методів.

По-перше, методи експертних оцінок: метод мозкової атаки та його розвиток - метод "Дельфі", що фактично є методами вдосконалення розумового процесу. Зауважимо тут, що метод "Дельфі" є "багаторівневою письмовою мозковою атакою зі зворотним зв'язком".

Основною перевагою методів експертних оцінок є відносна простота їхнього застосування, природність, а також те, що за вдалого вибору експертів вони дають дуже добрі результати. До вад можна віднести значну залежність від суб'єктивного фактора та принципову неповторюваність. Як найбільш універсальні, ці методи придатні для аналізу нестабільної ситуації.

По-друге, методи, що використовують моделювання. Під моделлю розуміємо чітко сформульоване та описане спрощене уявлення процесів, що відбуваються в дійсності. Моделювання застосовується для вибору серед континууму характеристик об'єкта дослідження найважливіших, з точки зору дослідника, та відкидання другорядних. Саме в сутності методу й полягає його основна вада - можливість нехтування певними чинниками перебігу подій. До методів цієї групи можна віднести екстраполяцію, метод, що базується на теорії ігор, побудову кількісних моделей, сценарний підхід, синоптичну ітерацію, певні різновиди економічного аналізу. Окрему підгрупу складають методи, пов'язані з математичним моделюванням. До переваг цієї групи методів можна віднести їхню формалізованість, певну можливість автоматизації тощо. Необхідно зауважити, що сфера наук про людину й суспільство вміщує спеціальні модельні методи. Наприклад, метод історичних аналогій.

Проблема застосування методів моделювання, особливо математичного, в областях біфуркацій є надзвичайно складною. Ще й сьогодні остаточно не розв'язана проблема розробки адекватного математичного, та й навіть понятійного апарату. Звичайні моделі принципово лінійні, що обумовлює їхню непридатність до застосування в областях нестабільності, проте використання ідей модельного підходу є у цій ситуації досить плідним.