
- •Інститут міжнародних відносин
- •В міжнародних відносинах конспект лекцій
- •6.030500 «Міжнародна інформація»
- •Тема 1. Особливості та механізми прийняття політичних рішень 5
- •Тема 2. Загальні принципи теорії прийняття політичних рішень 25
- •Тема 3. Теорія підтримки прийняття політичних рішень у контексті аналізу зовнішньої політики та міжнародних відносин 39
- •Тема 4. Методи критеріального аналізу систем міжнародних відносин 46
- •Тема 5. Методи експертних оцінок та голосування в теорії прийняття політичних рішень 54
- •Тема 6. Методи дерева цілей та аналізу ієрархій при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносин 72
- •Тема 7. Методи теорії ігор при прийнятті політичних рішень 83
- •Тема 8. Методи мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносинах 95
- •Передмова
- •1.1.2. Класифікація політичних рішень
- •1.1.3. Підготовка політичного рішення
- •1.2. Особливості прийняття політичного рішення
- •1.2.1. Боротьба за прийняття політичного рішення в офіційних органах
- •1.2.2. Легітимність рішення
- •1.2.3. Лобізм та групи тиску при прийнятті політичних рішення
- •1.2.4. Вплив поведінки відхилу на політичне рішення
- •1.2.5. Вплив прийнятого політичного рішення на можливий розвиток політичної ситуації в країні
- •Тема 2. Загальні принципи теорії прийняття політичних рішень
- •2.1. Основні категорії теорії прийняття політичних рішень
- •2.1.1. Основні категорії теорії прийняття політичних рішень
- •2.1.2. Класифікація задач прийняття політичних рішень
- •2.2. Основні концептуальні підходи до процесу прийняття рішень у контексті політичного аналізу
- •2.2.1. Визначення поняття „політичний аналіз” та „прикладний політичний аналіз”
- •2.2.2. Проблемне поле „Теорії прийняття політичних рішень”
- •2.2.3. Основи мережевого підходу до теорії прийняття політичних рішень
- •Тема 3. Теорія підтримки прийняття політичних рішень у контексті аналізу зовнішньої політики та міжнародних відносин
- •3.1. Системний підхід до політичного аналізу зовнішньої політики та міжнародних відносин (етап постановки задач для прийняття політичних рішень)
- •3.2. Концепція „аналітичних полів”. Поле об’єктних обмежень
- •1. Збір інформації
- •3. Виявлення домінант
- •Тема 4. Методи критеріального аналізу систем міжнародних відносин
- •4.1.Однокритеріальні та багатокритеріальні методи структурування множини альтернатив. Множина Еджворта - Парето
- •4.1.1. Некритеріальні методи
- •4.1.2. Структурування альтернатив за допомогою критеріїв
- •4.1.3. Множина Еджворта-Парето
- •4.2. Аналітичний рейтинг рангового типу як засіб дослідження системи міжнародних відносин
- •Тема 5. Методи експертних оцінок та голосування в теорії прийняття політичних рішень
- •5.1. Методи колективних та індивідуальних експертних оцінок в теорії прийняття політичних рішень
- •5.1.1. Основні характеристики методів експертних оцінок
- •5.1.2. Методи колективної роботи експертів
- •5.1.3. Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи
- •5.2. Використання експертних оцінок при прийнятті політичних рішень
- •5.3. Методи голосування як засоби політичного аналізу системи міжнародних відносин
- •5.3.1. Парадокс Кондорсе
- •5.3.2. Правило більшості голосів
- •5.3.3. Метод Борда
- •5.3.4. Модифіковані методи голосування
- •5.3.5. Аксіоми Ерроу
- •Змістовний модуль іі. Прикладні методи та моделі прийняття рішень тема 6. Методи дерева цілей та аналізу ієрархій при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносин
- •6.1. Особливості застосування методу дерева цілей в дослідженнях міжнародних відносин та зовнішньої політики
- •6.2. Основні принципи використання методу аналізу ієрархій
- •Тема 7. Методи теорії ігор при прийнятті політичних рішень
- •7.1.Основні положення і поняття теорії ігор
- •7.2. Особливості рішення матричних ігор з двома ігроками та можливості їх застосування в сфері прийняття політичного рішення в міжнародних відносинах
- •7.3. Прийняття рішень в умовах ризику. Особливості „ігор з природою”
- •Тема 8. Методи мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень в міжнародних відносинах
- •8.1. Основні етапи та особливості використання мережевого аналізу при прийнятті політичних рішень
- •8.1.1. Параметри сітьової моделі
- •8.1.2. Розрахунок параметрів часу сітьового графіку чотирьохсекторним способом
- •Джерела інформації основна література
- •Додаткова література
- •Ресурси інтернет
4.2. Аналітичний рейтинг рангового типу як засіб дослідження системи міжнародних відносин
Під терміном рейтинг розуміється впорядкований список певних об'єктів, побудований за убуванням деякої "якості" цих об'єктів. Рейтинг називається експертним, якщо впорядкування визначається експертом (комісією експертів). Аналітичним називається рейтинг, у якому впорядкування об'єктів визначається математичною моделлю.
Упорядкування об'єктів може бути виконано або на основі деякої шкали, або без шкали. Ранговий рейтинг - це впорядкування без шкали.
Упорядкування називається ранжуванням, якщо зазначено номер місця об'єкта в упорядкуванні. Якщо нам повідомляють місця, отримані країнами за рівнем ВВП, то це і є ранжування. Наприклад, повідомляють, що перші 3 місця розподілилися в такий спосіб:
1. США
2. Японія
3. Німеччина
Місця, що посідають об'єкти, називаються "рангами". Ранг 1 прийнято присвоювати найкращому об'єкту. Чим більшим є номер рангу, тим гіршою є деяка "якість" об'єкта. Часто однаковий ранг присвоюється декільком об'єктам. Основна особливість ранжування полягає в тому, що воно вказує тільки положення об'єктів відносно один одного й не дає інформації про те, "на скільки” один об'єкт краще (гірше) за інший.
Введемо наступні визначення:
1. Ранг - ціле число, що визначає місце об'єкта в упорядкуванні й трактується як відносна "якість" об'єкта. Більшому числу відповідає гірша "якість".
2. Рейтинг-лист - список об'єктів, упорядкованих за зростаннам номера рангу. Цей термін вводиться з метою відрізнити рейтинг рангового типу від рейтингу, що є градацією шкали.
3. Учасник - країна, підприємство тощо, що прийняли рішення про участь у рейтингу. Таким чином, у рейтинг-листі присутні не всі об'єкти даного сегмента, а тільки учасники.
4. Рейтингове агентство - підприємство, що здійснює управління рейтинговим проектом, включаючи збір даних і побудову рейтингу.
5. Експерт - незалежний фахівець, який залучається в рамках рейтингового проекту.
6. Період - календарний період часу (місяць, квартал, рік), що визначає періодичність побудови рейтингу учасників.
7. Перелік вихідних даних - список даних, який кожен Учасник повинен подавати Агентству наприкінці періоду. Дані характеризують ті сторони діяльності Учасника за минулий період, що є важливими для побудови рейтингу.
Алгоритм побудови рейтингу:
Етап 1: Формування набору критеріїв. Етап включає виконання наступних дій:
агентство формує вихідний перелік критеріїв оцінки учасників.
кожен учасник, в особі свого експерта, коригує вихідний перелік критеріїв, вносячи в нього необхідні виправлення, доповнення, чи видаляючи зайві, на його думку, критерії.
При цьому експерт повинен забезпечити виконання наступних умов:
якщо критерій залишається в списку, це означає, що учасник зобов'язується надавати дані, необхідні для оцінки "якості" учасника за цим критерієм.
кожен критерій має відображати певну сторону діяльності учасника, не дублюючи, навіть частково, інші критерії.
набір критеріїв повинен максимально повно відбивати всі сторони діяльності учасника, що є істотними для цілі конкретного рейтингу незалежно від від їхньої важливості (порівняльна важливість критеріїв буде оцінюватися окремо).
на основі індивідуальних переліків критеріїв, підготовлених експертами, агентство створює узагальнений список критеріїв. При цьому в узагальнений список попадають тільки ті критерії, що присутні більш ніж у половини експертів. Отриманий таким способом перелік критеріїв вважається остаточним.
на основі остаточного списку критеріїв Агентство розробляє перелік вихідних даних і форму їх представлення.
кожен експерт ранжує узагальнений список критеріїв за порівняльною важливістю. При цьому:
Будь-якому рангу може відповідати довільна кількість критеріїв.
Усі критерії одного рангу вважаються рівноважливими.
Пропуски номерів рангів неприпустимі.
Кількість рангів обмежується тільки загальною кількістю критеріїв.
Ранг 1 - найважливіші (значимі) критерії.
Ранг 2 - критерії, менш важливі, ніж критерії рангу 1, але більш важливі, ніж критерії рангу 3 тощо.
на основі індивідуальних ранжувань критеріїв, підготовлених експертами, агентство будує агреговане ранжування. При цьому використовується метод рядкових сум.
Етап 2: Збір даних від учасників і побудова рейтингу. Наприкінці кожного періоду учасники надають агентству вихідні дані для побудови рейтинг-листа відповідно до переліку вихідних даних. Завірений перелік служить обґрунтуванням достовірності вихідних даних.
Учасники, що не надіслали вихідні дані в повному обсязі, у встановленій формі й у погоджений термін, не включаються в рейтинг-лист чергового періоду. На підставі вихідних даних поточного періоду, агентство складає рейтинг-лист цього періоду.
Етап 3. Методики побудови рейтинг-листа.
Експертний рейтинг може спиратися на одну чи кілька математичних моделей, але принципово важливо, що остаточний висновок про місце об'єкта в рейтингу приймає саме експерт на підставі свого досвіду й знань. В аналітичному рейтингу місце об'єкта в упорядкуванні визначається на основі математичної моделі. Однак, у рамках моделі можуть тим чи іншим способом використовуватися судження експертів. Наприклад, набір критеріїв оцінки об'єктів може визначатися на основі колективної думки експертів (що найчастіше й відбувається на практиці). Важливо, що коли отримано всі експертні оцінки, остаточний висновок про місце об'єкта в рейтингу визначається саме математичною моделлю.
Ранжування методом „Спортивний турнір". Цей вид ранжування заснований на так званій "спортивній" моделі. Суть моделі полягає в тому, що за кожним критерієм фіксуються "виграші", "програші" і "нічиї" кожної пари учасників. Модель служить для грубої оцінки відносної "сили" учасників.
Ранжування методом лінійної згортки. Модель базується на зваженій сумі оцінок. Основна властивість моделі: низьке значення оцінки за одним з критеріїв може бути компенсовано високою оцінкою за інший. Модель служить для оцінки максимуму можливостей учасника по всій сукупності критеріїв з урахуванням їхньої порівняльної важливості.
Ранжування методом мультиплікативної згортки. Модель заснована на зваженому добутку нормованих оцінок за кваліметричним методом. Основна властивість моделі: низьке значення хоча б за одним з критеріїв призводить до низького місця в ранжуванні. Модель служить для оцінки рівномірності "якості" учасників за всіма критеріями, виявленню "провалів".
Методика "Trіple Rang Ratіng". Методика заснована на використанні трьох різних математичних моделей побудови ранжування. Такий підхід дозволяє уникнути однобічності будь-якої окремої моделі і дає можливість оцінити учасників з різних сторін.
Етап 4. Будується агреговане ранжування методом рядкових сум.
Етап 5. Виконується аналіз чутливості агрегованого ранжування до набору критеріїв. Аналіз дозволяє оцінити вплив кожного окремого критерію на узагальнене ранжування і тим самим оцінити його стійкість.
Як приклад рейтингових шкал можна навести класичні шкали світових лідерів серед рейтингових агентств.