3. Виявлення домінант

На цьому етапі головна задача виявити домінанти: основний процес (в якому взаємодіють усі головні суб‘єкти), домінуючий фактор (має найбільший вплив на головний процес), головну проблему (при її вирішенні завершується головний процес, і зникає рушійна сила взаємодії).

Окремо для процесів і для факторів виявляємо ознаки, що описують відповідно процеси й фактори. Для кожної ознаки виділяємо критерії, тобто умову того, що дана ознака присутня в даному факторі чи процесі, і "кількість її присутності" можна оцінити за п‘ятибальною шкалою: від 1 - "присутність незначна" до 5 - "повністю присутня".

Результати оцінки факторів і процесів за шкалою Лайкерта заносимо в матрицю опису рангованого об‘єкту. У результаті дослідник отримає 2 матриці: одну для процесів, іншу - для факторів.

Вагу кожного фактору отримуємо за формулою:

,

де a_i - оцінка фактору чи процесу за I-им критерієм

N - загальна кількість ознак для фактора чи процесу.

Маючи вагу кожного з факторів та процесів виявляємо домінуючі. Домінуючий фактор чи процес - той, що має більшу вагу.

У результаті з‘являться шляхи врегулювання головного протиріччя обраних МВ.

Можливості застосування контент-аналізу

Для виявлення всіх процесів у досліджуваних відносинах, усіх факторів, що мають (чи, можливо, мали) вплив на розвиток цих відносин, усіх суб‘єктів досліджуваних відносин як один з варіантів пропонується використати метод контент-аналізу. Контент-аналіз – це кількісно-якісний метод вивчення документів, що характеризується об‘єктивністю висновків та суворістю процедури і являє собою квантифікаційну обробку тексту з наступною інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу може виступати як проблеми соціальної дійсності, які висвітлюються або, навпаки, замовчуються в документах (змістовний контент-аналіз), так і внутрішні закономірності самого об‘єкту дослідження – документа (структурний контент-аналіз). Контент-аналіз доцільно використовувати в наступних випадках:

• коли необхідна висока ступінь точності чи об‘єктивності аналізу;

• при наявності великого й несистематизованого матеріалу;

• коли категорії, що взяті для дослідження (у нашому випадку це будуть процеси, фактори, суб‘єкти, проблеми), характеризуються певною частотою появи в досліджуваних матеріалах;

• коли текстовий матеріал неможливо повністю охватити без сумарних оцінок.

Маючи критичну масу матеріалу, на якому проводиться контент-аналіз, потрібно визначити одиниці аналізу. При цьому необхідно ввести поняття контексту, в рамках якого зустрічаються слова. Можливий шлях інтерпретації окремих слів у контексті складається в тому, що до розгляду додається другу одиницю аналізу – тему. Тема – це деяке визначене сполучення слів або понять, що утілене у фразі, у реченні, або навіть в абзаці.

Проведення структурного контент-аналізу

Структурний контент-аналіз проводиться у випадках, коли нас цікавить не стільки те, що говориться, скільки як це говориться.

Б.Барельсон запропонував наступне групування одиниць аналізу для вивчення політичних проблем:

1. Внутрішні та міжнародні проблеми;

2. За особистостями та авторами, які описують або ініціюють події;

3. Відношення до подій (за-проти, вигідно-невигідно, добре-погано);

4. За цілями, що переслідуються;

5. За об‘єктами спрямованої діяльності (гасла, програми, цілі);

6. За способом досягнення цілі (ствердження, примус, економічний тиск, моральний або політичний вплив);

7. За характером аргументів, що використовуються (логічні висновки, емоціональні стереотипи);

8. З адресатом діяльності чи пропаганди.

Типи контент-аналізу змісту документів:

1. Пошуковий контент-аналіз – характеризується тим, що в ньому фіксується присутність або відсутність певних елементів змісту;

2. Контрольний контент-аналіз – розглядає частоту присутності елементів змісту;

3. Спрямований контент-аналіз – повинен мати чітку ціль та ґрунтовну наукову гіпотезу, яку необхідно довести чи спростувати;

4. Прямий контент-аналіз – передбачає простий перелік одиниць досліджень у тому вигляді в якому вони представлені;

5. Непрямий контент-аналіз – дозволяє інтерпретувати прихований зміст комунікації;

Математичні методики у контент-аналізі

Для вимірювання питомої ваги категорії змісту можна використати формулу наступної математичної методики. Метод Н.А.Алексєєва:

,

де П_Т – питома вага теми;

Р_Т – загальний обсяг публікацій у рядках де ця тема головна;

К_ГОЛ – кількість випадків, коли тема головна;

К_ДР – кількість випадків, коли тема другорядна;

К_А – кількість випадків, коли тема детально аналізується;

К_В – кількість випадків, коли тема просто висвітлюється;

К_ЗГ – кількість випадків, коли тема просто згадується.

Метод Даніельсона:

,

де СВЗ – середній відсоток згоди.

Аналогічно діє й формула Сесюніна, яка дає можливість аналізувати дійсність за допомогою контент-аналізу матеріалів преси:

,

де Д – рівень дійсності; n – загальне число позитивних відповідей; N – загальна кількість поставлених запитань.

Для досягнення об‘єктивності контент-аналізу необхідно додержуватись ряду правил:

1. Необхідно точно визначити об‘єктивні межи тексту, його тип та кореляційні зв‘язки з соціальними явищами;

2. Процедура контент-аналізу складається з точно визначених дій, яким без будь-яких змін підпорядковуються всі об‘єкти даного дослідження (це забезпечую можливість перевірки результатів контент-аналізу іншими дослідниками);

3. Як одиницю дослідження необхідно виділити признак тексту, структурні одиниці, які б були репрезентовані відносно всього тексту та його окремих істотних частин;

4. Одиниці дослідження повинні бути ясними та недвозначними з тим, щоб не допустити їх суб‘єктивних тлумачень кодувальниками;

5. Одиниці аналізу повинні містити індикатори, що ототожнюють іх по всьому тексту;

6. Одиниці аналізу повинні бути рекурентними, тобто мати повторення (або його можливість) по всьому тексту, а також ототожнюваність ознак, що визначають їх якість;

7. Одиниці аналізу та їх ознаки повинні бути зручними для вимірювання, підрахунку та порівняння, тобто піддаватись формалізації;

8. Інтерпретація результатів дослідження повинна охоплювати всі отримані данні; висновки повинні спиратися не на якусь частину результатів, а врахувати їх всі без виключення.