2. Пластири (Emplastra)

Пластир – це м’яка лікарська форма для зовнішнього застосування, що має здатність після розм’ягчення при температурі тіла прилипати до шкіри. При кімнатній температурі пластирні маси щільні, але при температурі тіла вони стають м'якими і липкими. При подальшому підвищенні температури пластир починає плавитися, перетворюючись у густу рідину. Для зручності користування пластирі намазують на тканину або папір.

Пластир - одна з найстаріших лікарських форм. Вони можуть вживатися з метою уберігання будь-якої ділянки тіла від шкідливих зовнішніх впливів; для приховування дефектів шкіри; для зближення країв ран; для фіксування на поверхні шкіри пов'язок та ін.

Пластирі уже давно стали лікарською формою заводського виробництва. У функції аптеки лише іноді входить намазування на тканину чи папір тих пластирів, що випускаються у вигляді маси. Пластирі класифікуються: за складом – на звичайні і каучукові і за приготуванням – на пластирі в масі і намазані пластирі.

Заводське виробництво супозиторіїв отримало значний розвиток в нашій країні. Їх виготовлення за стандартними прописами зосереджено на спеціалізованих хіміко-фармацевтичних заводах. В якості супозиторних основ застосовуються основи, дозволені Державним реєстром, якість яких нормується відповідними фармакопейними статтями та іншими нормативними документами. (4, 7)

2. Прагнення до досконалості: нанокосметика

Як відомо, наночастинки існували ще до появи людини і зараз існують у космосі, атмосфері, гідросфері, гірських породах і магмі. Термін «нанотехнологія» був уведений у 1974р. професором-матеріалознавцем Токійського університету Норіо Танігучі, який визначив його як «технологія виробництва, що дозволяє досягти надвисокої точності і ультрамаленьких розмірів 1 нм».

За допомогою нанотехнологій можна створювати продукти з новими, ще невідомими властивостями. Здавалося би, що для того щоб змінити властивості матеріалу, треба змінити його хімічний склад. У наносвіті ж розмір і форма нанооб’єктивів впливають на його оптичні, магнітні, електричні властивості й навіть на колір.

За деякими прогнозуваннями, нанотехнології через деякий час охоплять практично всі сфери людської діяльності. Уже сьогодні вони використовуються в різних галузях промисловості й навіть у косметиці. Наприклад, у сонцезахисних кремах. Але в той же час «нанотовари» ще досить маловивчена галузь і ще не проведено достатньо дослідів відносно потенційної токсичності нанокосметичних препаратів та їх способи впливати на організм і навколишнє середовище.

Не дивлячись на це, нанокосметика претендує на вирішення практично будь-яких косметичних проблем шляхом використання нанотехнологій і, відповідно, наночастинок, що діють на клітинному рівні.

Для того, щоб якісно покращити стан шкіри, треба покращити доставку поживних речовин до її глибоких шарів. Одним із рішенням цих проблем стало створення штучних контейнерів, що, завдяки маленьким розмірам, мають здатність глибоко проникати. Декларується, що завдяки мікроскопічним розмірам наносоми легко проникають у шкіру і доставляють свій склад точно і без втрат.

Отже, нанокосметика – це сучасна революційна косметика, але, на жаль, вона ще не до кінця вивчена. (10)