8. Дайте визначення поняттю «мотиви навчання», поясніть їх зміст

Мотив – це внутрішня спонукальна сила до дії.

Мотиви є:

• Внутрішні – залежать від вроджених задатків та належного виховання, яке сприяє формуванню ідеалів – це інтерес до знань, допитливість, прагнення підвищити свій рівень знань.

• Зовнішні – зумовлені теж вихованням, але його соціальною і матеріальною стороною – очікування благ, нагород, покарань.

Мотиви є:

• Пізнавальні – зумовлені самим процесом навчання, змістом навчального матеріалу, активністю учнів, взаємовідносинами між учителем та учнями. До пізнавальних мотивів відноситься: інтерес до знань, допитливість, потреба у розумовій діяльності і розширенні знань, прагнення здобути нові знання і навички, вдосконалювати пізнавальні здібності.

• Соціальні – виходять за межі навчального процесу і зумовлені широкими соціальними потребами:

А) суспільно-політичні мотиви – обов’язок дітей вчитися в школі

Б) професійно-цілісні мотиви – щоб реалізувати себе в житті, людині треба здобувати професію, яка забезпечить відповідні умови життя

В) соціального престижу – завжди цінувалася освіччена людина і престижною зараз вища освіта.

Г) утилітарні – це мотиви пов’язані з матеріальною вигодою, людина здобуває ті знання, на які є попит і за які вона отримує матеріальну вигоду.

Д) пов’язані з потребою самовиховання і самовдосконалення

Е) мотив тривожності – це переживання, боязнь покарання

Є) комунікативний мотив – це потреба в спілкуванні

Ж) емоційні – вони з’являються тоді, коли в дитини є настрій для учінні і коли дитина отримує задоволення від учіння.

Мотиви є (мотивація є):

• Позитивною

• Негативною

• Нейтральною

9. Розкрийте умови формування позитивної мотивації за о. В. Савченко.

Умови формування позитивної мотивації:

- збагачувати зміст особистісно – орієнтованим цікавим матеріалом;

- утверджувати справді гуманне ставлення до всіх учнів, бачити в дитині особистість;

- задовольняти потреби у спілкуванні з учителем і однокласниками під час навчання;

- збагачувати мислення інтелектуальними почуттями; сформувати допитливість і пізнавальний інтерес;

- формувати адекватну самооцінку своїх можливостей;

- утверджувати прагнення до саморозвитку, самовдосконалення;

- використовувати всілякі засоби педагогічної підтримки, коли вона особливо потрібна, прогнозувати ситуації;

- виховувати відповідальне ставлення до навчальної праці, зміцнювати почуття обов’язку.

10. Поясніть етапи та рівні засвоєння знань учнями; визначте роль вчителя на кожному з них.

Етапи та рівні засвоєння учнями знань:

1) Сприймання – це відображення у свідомості людини предметів і явищ навколишньої дійсності, які діють у даний момент на органи чуття. На цьому етапі вчитель повинен підготувати учнів до навчання, формувати активність, позитивні пізнавальні мотиви, опиратися на досвід і знання учнів, зосереджувати увагу на основному, викладати матеріал лаконічно, доступно, узагальнюючи і використовуючи наочність.

2) Осмислення та розуміння – це процес мислительної діяльності, спрямований на виявлення основних властивостей, рис, встановлення зв’язків предметів і явищ. Здійснюється за допомогою мислительних операцій: аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції.

3) Узагальнення – це перехід від одиничного до загального, виділення та об’єднання найважливіших рис. Роль вчителя на цьому етапі – це звернути увагу на важливі ознаки, добирати такі завдання, які розкривають ці ознаки, вчити дітей абстрагуванню (виокремлювати одні ознаки з числа інших). Велику роль на цьому етапі відіграє систематизація навчального матеріалу.

4) Закріплення – це спеціальна робота вчителя, яка забезпечує міцне запам’ятовування, поглиблення знань, розвиток умінь та навичок. Важливе значення має первинне поточне і узагальнююче повторення. Воно повинно бути осмисленим, цілеспрямованим, мотиваційним, бути правильно розподіленим у часі.

5) Застосування ЗУН – це перехід від абстрактного до конкретного і реалізується у вправах.

11. Дайте визначення закономірностей навчання. Назвіть та охарактеризуйте основні закономірності процесу навчання.

(1) Закономірності – це стійкі об'єктивні взаємозв'язки у процесі навчання.

Специфікою дидактичних закономірностей є те, що вони відображають зв'язки між компонентами навчання:

- діяльністю вчителя

- діяльністю учня

- об'єкту засвоєння (знання, матеріал)

Закономірності поділяються на:

- об'єктивні

- суб'єктивні

Об'єктивні – властиві процесу навчання за його суттю

Об'єктивні є:

А) виховний і розвиваючий характер навчання

Б) залежність процесу навчання від вимог суспільства

В)ефективність процесу навчання залежить від умов, в яких він протікає

Г) процес навчання залежить від вікових і реальних можливостей.

Д) ефективність процесу навчання залежить від рівня активності учнів

Е) процес навчання передбачає цілеспрямовану взаємодію вчителя, учня і виучуваного матеріалу

Суб'єктивні – залежать від діяльності вчителя.

А) належна організованість навчальної діяльності учня, що є передумовою засвоєння понять, теорій тощо.

Б) відтворення операцій і покладених у їх основу дій, що є передумовою формування навичок.

В) систематичне пряме й відстрочене повторення змісту навчального матеріалу, включаючи його в систему засвоєного раніше змісту.

Г) оволодіння учнями видами і способами діяльності, здатність учнів визначати ситуації, в яких ці дії можуть бути використані

Д) залежність рівня і якості засвоєння знань від урахування вчителем ступеня їх значущості для учнів.

Е) використання вчителем варіативних завдань, що передбачає застосування засвоюваних знань у звичних для учнів ситуаціях.