Казахстан

У систему пенсійного страхування залучено 3 типи організації:

• накопичувальні пенсійні фонди – на ПФ покладається відповідальність за належне використання пенсійних коштів;

• компанія з управління активами – покладається функція з вибору об'єктів інвестування пенсійних внесків працівників і оцінка вартості активів;

• банки зберігачів – відповідають за безпеку пенсійних коштів.

Діяльність накопичувального пенсійного фонду, компанії з управління пенсійними активами та банків – зберігачів контролює Національний банк Казахстану. Контроль за діяльністю солідарної пенсійної системи здійснює Міністерство праці.

Всі складові трудової пенсії забезпечуватимуть її виплату на рівні 32 % від заробітку працівника. Крім трудових пенсій, громадяни РФ матимуть можливості отримувати пенсійні виплати від підприємств (роботодавців) у розмірі до 20 % від заробітку та формувати власні пенсійні накопичення, які орієнтовано становитимуть до 20 % від заробітку працівника. Пенсійне забезпечення буде доповнено обов'язковими пенсійними системами шляхом додаткових обов'язкових відрахувань до недержавних пенсійних фондів на користь працівників, зайнятих у шкідливих або тяжких умовах праці.

Соціальне страхування на випадок безробіття США

• Не існує єдиної системи страхування від безробіття. Кожен штат має свою систему;

• Право на отримання страхової допомоги безробітним залежить від терміну попереднього перебування на ринку праці (стажу роботи) та причини безробіття;

• Працівники, яких звільнили і які відповідають критеріям приналежності до ринку праці, мають право на отримання страхової допомоги безробітним; працівники, які залишили роботу з власної ініціативи, мають право на допомогу лише в окремих випадках; працівники, що вперше або повторно вступили до лав робочої сили, а також такі, що звільнені з певним обґрунтуванням, не мають права на отримання допомоги;

• Ті, хто має право на допомогу, починають її отримувати після періоду очікування, який дорівнює одному тижневі;

• Якщо попередній заробіток досягає рівня 3 min, або перевищує його, розмір допомоги пропорційно збільшується до заробітку. Коли заробіток досягає 3 max, допомога більше не зростає;

• Існує максимальна тривалість отримання допомоги, фіксована в деяких штатах, а в деяких поставлена в залежність від терміну перебування на ринку праці (для працівників з більшим стажем вона більша);

• Страхова допомога безробітним фінансується за рахунок податку на з/п. В усіх штатах, крім 4, внески у фонд страхування вносять роботодавці.

Англія

• В країні запроваджений план вивільнення робітників, щоб заохотити людей похилого віку раніше виходити на пенсію за умови, що підприємець найматиме на вивільнене місце безробітних, особливо молодих;

• Відсоток податкових відрахувань із заробітної плати працівників збільшується до строго обмеженої верхньої межі, після якої податки пропорційно зменшуються. Чим більше заробітна плата перевищує верхню встановлену межу, тим меншу суму податку сплачують підприємці, що означає менші надходження до системи соціального страхування.

Швеція

• Перевага надається працевлаштуванню на робочих місцях, потім професійній підготовці й створення додаткових робочих місць і, якщо ці заходи не забезпечили очікуваних результатів, лише тоді встановлюється фінансова допомога;

• Діяльність органів працевлаштування базується на принципі забезпечення рівних можливостей незалежно від статі тих, хто шукає роботу.

Німеччина

• Питаннями зайнятості займається Федеральне відомство праці. Його кошти формуються за рахунок страхових внесків, коштів, що надаються роботодавцями або професійними товариствами, дотацій федерального уряду;

• Обов'язкові страхові внески сплачують працівники і роботодавці порівну відповідно до встановленого розміру;

• Коли людина стає безробітною, вона може отримати кошти за умови, що вона за попередні три роки щонайменше 12 місяців сплачувала страхові внески;

• Коли людина має одну дитину, кошти у разі безробіття становлять 67 % від останнього чистого заробітку. В іншому випадку це 60 %.

• Кошти у разі безробіття можна отримувати до 12 місяців. Для працівників старшого віку цей період часу збільшується до 32 місяців;

• Федеральне відомство праці може надавати допомогу за скорочену роботу, тобто за години, на які зменшився робочий час працівників по рішенню роботодавця внаслідок певних економічних причин.

Соціальна допомога з материнства

Німеччина

• Кожна жінка має особливий захист від небезпек на робочому місці, а також від звільнення в період 4-х місяців перед народженням дитини і 4-х місяців після пологів. Терміни захисту матері на 6 тижнів перед пологами і 8 тижнів після них дають жінці змогу займатися дитиною. При ранніх пологах, а також при народженні близнюків термін захисту матерів продовжується до 12 тижнів після пологів;

• Для отримання допомоги жінка повинна мати страховий і трудовий стаж. У період між 10-им та 4-им місяцями перед пологами вона повинна бути щонайменше 12 тижнів застрахованою у разі хвороби (страховий стаж) або працювати (трудовий стаж);

• Розмір допомоги із материнства залежить від “чистої” заробітної плати жінки в останні 3 календарні місяці;

• Якщо жінка не працює, але в установленому законом порядку застрахована і має право на кошти у разі хвороби, розмір допомоги з материнства відповідає розміру коштів у разі хвороби;

• Коли жінка не застрахована ні приватно, ні в установленому законом страхуванні у разі хвороби, але до початку терміну захисту працювала або займалася домашньою роботою, то застосовується такий порядок: вона одержує допомогу із коштів федерації і їх виплачує Федеральне страхове відомство.

Швеція

• Допомога з вагітності виплачується вагітним жінкам, які працюють на важких роботах або в шкідливому середовищі. Допомога виплачується протягом не більше 50-ти днів на останніх двох місяцях вагітності і становить 65 % від втраченого заробітку в перші 3 дні і 80 % у ті, що залишилися;

• Батькам у зв’язку з народженням або усиновленням дитини виплачується грошова допомога протягом 450 днів на кожну дитину. Оплата за 360 днів складає 75 % від заробітку;

• При народженні дитини батьки отримують також право на 12-місячну оплачувану відпустку, яку вони можуть поділити між собою і використати в будь-який час до того, як дитина досягне 8-річного віку;

• Батьки отримують загальну допомогу на дітей рівну для всіх. Ця допомога не обкладається податками і виплачується при досягненні дитиною 16-річного віку. Якщо після цього підліток продовжує вчитися йому виплачується стипендія;

• Допомога-аванс виплачується на дитину, яка живе тільки з одним з батьків і не отримує аліментів від другого. Допомога виплачується при досягненні дитиною 18 років

• Короткочасна допомога для батьків виплачується тому з батьків, хто залишився вдома з хворою дитиною (віком до 12 років). Допомога виплачується не більше ніж 60 днів на рік на кожну дитину.