
- •Тема 1. Предмет, завдання і методи дитячої психології
- •Предмет і завдання дитячої психології
- •Зв’язок дитячої психології з іншими науками
- •3.Коротка історія розвитку дитячої психології
- •1 Етап – Донауковий етап розвитку
- •2 Етап - розвиток науки педології.
- •3 Етап - Відродження психологічної науки
- •4 Етап кінець 80 рр. - по сьогодні
- •4.Методи дитячої та педагогічної психології (за б.Г.Ананьєвим)
- •Спостереження і самоспостереження
- •Експериментальні методи
- •Психодіагностичні методи
- •Тема 2: Закономірності і динаміка психічного розвитку і формування особистості в онтогенезі
- •Проблеми розвитку психіки і особистості в зарубіжній психології
- •Проблема факторів психічного розвитку у вітчизняній психології
- •Рушійні сили розвитку психічного розвитку
- •4.Діалектичний взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку
- •Закономірності психічного розвитку
- •6.Явище акселерації. Інфантилізм
- •7. Періодизація психічного розвитку та основні її критерії
- •Періодизація психічного розвитку дитини
- •Тема 3. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості і немовлячому віці
- •Особливості фізичного і психічного розвитку немовляти у фазу новонародженості
- •2. Вік немовляти і його особливості а) сенсорний розвиток і розвиток моторики
- •Б) Спілкування з дорослим – провідна діяльність немовляти
- •В) Мовленнєвий розвиток немовляти
- •Г) Когнітивний розвиток дитини першого року життя
- •Тема 4. Психологічні особливості дитини у ранньому віці
- •1. Фактори розвитку психіки у ранньому віці а) Роль ходьби у психічному розвитку дитини
- •Б) Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •- Перехід від маніпулювання до предметних дій
- •- Етапи формування в ранньому дитинстві співвідносних і знаряддєвих дій
- •- Особливості предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •- Формування психологічних передумов ігрової діяльності
- •- Виникнення зображувальної діяльності
- •2. Особливості мовлення дитини раннього віку.
- •А) Розуміння мовлення дорослих у ранньому дитинстві
- •Б) Формування активного мовлення дитини
- •3. Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві.
- •4. Розвиток пізнавальної сфери у період раннього дитинства.
- •Розвиток сприймання і виникнення уявлень про властивості предметів
- •Розвиток мислення у ранньому дитинстві
- •Розвиток пам'яті у ранньому дитинстві
- •Особливості уваги у ранньому дитинстві
- •Виникнення уяви у ранньому дитинстві
- •5. Початки соціальної поведінки і розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві. Криза трьох років.
- •Розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві
- •Особливості перших уявлень про себе у ранньому дитинстві
- •Ім'я і його значення у ранньому дитинстві
- •Криза трьох років
- •Тема 5. Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці
- •Соціальна ситуація розвитку у дошкільному віці
- •Особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку
- •Типи конструктивної діяльності, їх вплив на психічний розвиток дошкільника
- •4. Трудова і навчальна діяльність дошкільника. Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника
- •Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника
- •Психологічні передумови формування навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Умови розвитку навчальної діяльності дітей дошкільного віку
- •Основні рівні розвитку і готовність дошкільника до навчання
- •Тема 6. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника
- •Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •Мимовільна увага і умови її розвитку у дошкільному віці
- •Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування
2. Вік немовляти і його особливості а) сенсорний розвиток і розвиток моторики
Немовлячий період складається з двох півперіодів:
І період – до 5-6 місяців;
ІІ період – від 5-6 місяців до 12 місяців.
Основні віхи фізичного розвитку та середньостатистичні терміни їх виникнення такі:
1 місяць – дитина піднімає підборіддя;
2 місяць – піднімає груди;
3 місяць – тягнеться за предметом, але, як правило, промахується;
4 місяць – сидить з підтримкою;
5-6 місяців – захоплює рукою предмети;
7 місяць – сидить без підтримки;
8 місяць – сідає без сторонньої допомоги;
9 місяць – стоїть з підтримкою, повзає на животі;
10 місяць – повзає, спираючись на руки і коліна, ходить, тримаючись двома руками;
11 місяць – стоїть без підтримки;
12 місяць – ходить, тримаючись однією рукою.
Протягом першого півріччя життя аналізаторні функції швидко вдосконалюються, що свідчить про більш тонке і стійке диференціювання різноманітних сигналів.
Зорове зосередження удосконалюється. Після другого місяця зорове зосередження стає довго тривалішим. Стає можливим слідкування за предметами, що рухаються. В 4 місяці дитина не просто дивиться, а активно реагує на побачене, рухається, супроводжує голосовою реакцією.
Вважають, що немовлята мають цілісну картину світу, а не мозаїчний набір кольорових плям, ліній і розрізнених елементів. Сприймаючи не окремі властивості і якості предметів, а в цілому предмет, вони створюють узагальнені образи їх.
Розвиток слухових відчуттів виявляється у розпізнаванні різного роду сигналів (поступових звуків, шумів, стуків, дзвінків, голосів тварин) і викликають у них виразні емоції. Особливе місце займають у житті дитини звуки мовлення. Вже на 3 місяці дитина розрізняє інтонації, відповідно реагує на них, що дає можливість використовувати їх як засіб заохочення чи стимулювання дій дитини..
Розвиваються голосові реакції дитини. Виникають перші намагання звернути на себе увагу за допомогою голосу, що свідчить про перебудову голосових реакцій в поведінкові акти. Уже з перших місяців життя розвиваються різні типи голосових реакцій: гуління, гудіння, лепетання.
Зоровий і слуховий аналізатори у своєму швидкому розвиткові значно випереджають розвиток руки дитини.
ІІ період пов'язаний з виникненням акту хапання – першої організованої, цілеспрямованої дії, що має надзвичайно важливе значення для психічного розвитку дитини. З ним пов'язане виникнення предметного сприймання. Відбувається диференціація кінестетичних відчуттів у долоні і пальцях, що призводить до розрізнення функцій пальців у акті хапання, зокрема до специфічного для людини протиставлення великого пальця і вказівного. Виникають інші способи хапання, двома-трьома пальцями, зумовлені особливостями предметів, які дитина починає виділяти обмацуванням. Із виникненням обмацування рука дитини починає відігравати надзвичайно важливу роль як органа практичної дії та органа дотику. До кінця немовля чого віку (10-11 до 14 місяців) виникає етап функціональних дій: це більш удосконалена дія нанизування, відкривання, вкладування, але, якщо раніше дитина виконувала дію одним показаним їй способом і на одних і тих же предметах, то тепер вона намагається відтворити дію на всіх можливих об'єктах.