Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника

Праця розвиває фізичні, розумові і моральні якості ді­тей. Досягнення результату, успішність спільної діяльності, Розуміння користі своїх зусиль викликає радісне пережи­вання, сприяє формуванню позитивного ставлення до праці, Розвиває у дітей працелюбність, упевненість у своїх силах.

У колективній діяльності дітей формуються високі мо­тиви трудової діяльності. Вони починають ставити інтере­си інших людей вище від своїх; прагнуть добре виконувати Роботу, доводити її до кінця; за необхідності допомагають товаришам, беруться за роботу, яку їм не доручали. Усе це свідчить про глибокі зміни у їх психології.

Трудова діяльність є потужним джерелом загального розвитку дитини: у праці формується моральна вихова­ність особистості, розвивається стійкість поведінки, зіб­раність, дисциплінованість, ініціативність, уміння пере­борювати труднощі, прагнення добре виконати роботу. Тому особливе значення має формування у дошкільників соціально-психологічної готовності до праці — цілісної характеристики особистості, яка охоплює мотиваційні, когнітивні, емоційно-вольові, поведінкові якості, що за­безпечують оптимальне функціонування її у певному тру­довому колективі. Різноманітні компоненти соціальної готовності до праці неоднаково виявляються у різні віко­ві періоди, однак більшість з них закладаються у дош­кільному дитинстві.

Праця об'єднує дітей, оскільки вони вчаться працюва­ти разом, допомагати одне одному, опановують культуру стосунків співробітництва, пізнають суть дружби, вироб­ляють уміння уважно ставитися до своїх товаришів і до продуктів їхньої праці. Розвиває праця і психічні якості дітей: спостережливість, точність сприймання, образну пам'ять, мислительні операції, уяву, кмітливість, ініціа­тивність, зосередженість. У процесі праці дитина засвоює корисні знання про предмети і знаряддя, їх призначення і використання, порівнює їх, робить власні висновки.

Основним структурним компонентом трудової діяль­ності є практичні дії, завдяки яким дитина вступає у безпо­середні контакти з навколишнім світом, виявляє актив­ність та ініціативу. З віком діяльність дитини урізноманіт­нюється, що позначається на її інтересах, пізнавальній діяльності. Праця приваблює дитину своїм змістом, розви­ває її здібності, створює передумови для радісних відчуттів, включає у певні трудові стосунки, сприяє її залученню до світу дорослих.

Позитивний вплив різних видів трудової діяльності на розвиток дитини залежить від методів педагогічного ке­рівництва ними. Праця повинна бути організованою так, щоб дитина не лише набувала нових умінь, а й розвивалася психічно, формувала позитивне ставлення до праці до­рослих, виробляла суспільні мотиви власної трудової ДІ' яльності, розвивала самостійність, поглиблювала об'єк­тивну оцінку своїх умінь і вмінь товаришів, вчилася працьовитості, наполегливості, мала об'єктивну самооцін­ку тощо, тобто зростала особистісно.

Психологічні передумови формування навчальної діяльності у дошкільному віці

Навчальна діяльність повинна приваблювати дітей, приносити їм радість і задоволення. Тому з раннього ди­тинства слід виховувати у них пізнавальні інтереси, які виражають усвідомлену спрямованість особистості, стиму­люють психічні процеси і функції, активізують здібності. На основі інтересу до діяльності у дитини мобілізуються внутрішні сили, що важливо брати до уваги при організа­ції навчальної діяльності дошкільників. Не виправдано опиратися у цій справі лише на почуття обов'язку, відпові­дальність, дисциплінованість. Звичайно, і ці якості необ­хідно враховувати, дбаючи про формування вольових якостей дитини-дошкільника. Важливо також пам'ятати, що у дітей ще дуже слабо розвинені необхідні для навчан­ня довільна увага і довільне запам'ятовування. Низьким є рівень її працездатності.

Засвоєні без інтересу і захоплення знання будуть фор­мальними, а таке навчання не сприятиме розвитку допит­ливого творчого розуму. К. Ушинський стверджував, що «навчання за примусом і силою волі» не сприятиме створен­ню розвивальних умов. Тому виховання пізнавальних інте­ресів і потреб є важливою передумовою формування нав­чальної діяльності. Адже стійкі пізнавальні інтереси викли­кають у дитини бажання вчитися, постійно отримувати нові знання.

Інтерес до навчання виникає і розвивається за таких умов:

— можливість самостійного пошуку і відкриття дити­ною нових знань, вирішення проблемних завдань;

— різноманітність навчальної діяльності (одноманіт­ний матеріал і методи його засвоєння швидко викликають у дітей нудьгу);

— усвідомлення потрібності і важливості навчального матеріалу;

— пов'язаність нового матеріалу із засвоєним раніше;

— посильність засвоєння, пізнавальна складність ново­го матеріалу (надто легкий і надто важкий матеріал не викликає пізнавального інтересу);

— яскравість і емоційність навчального матеріалу;

— позитивне оцінювання успіхів дітей, що стимулює їх активність.

Отже, виховання позитивних інтересів є найважливі­шою складовою виховання особистості дитини.

У баченні передумов навчальної діяльності сучасна пси­хологія спирається на висунуті Д. Ельконіним і В. Давидо­вим положення про зміст і структуру навчальної діяльнос­ті. Відповідно до них навчальною є діяльність, під час якої діти оволодівають науково-теоретичними поняттями, за­гальними способами виконання практичних завдань, зміст яких втілюють ці поняття. Засвоєння і відтворення дітьми цих способів є основною навчальною метою. Навчальна ді­яльність не тотожна засвоєнню, оскільки знання, уміння і навички дитина може отримувати і поза нею — у грі, праці. Однак, лише у навчальній діяльності можливе засвоєння системи теоретичних понять як форми суспільного досвіду.

Навчальна діяльність дітей розвивається на основі усві­домленого визначення ними способу дій. Тому не менш важливою її передумовою є оволодіння дошкільниками загаль­ними способами дій, тобто такими способами, які забезпечу­ють розв'язання практичних або пізнавальних завдань.

За спостереженнями автора методики, навчання дітей умінню оволодівати способами дій, їхній інтерес до спосо­бів виконання завдань є психологічною основою навчаль­ної діяльності. Характерними ознаками вміння учитися є: уміння слухати і чути вихователя, працювати за його вка­зівками; здатність відокремлювати свої дії від дій інших дітей, контролювати власні дії та слова тощо.

Навчальна діяльність є одним із видів пізнавальної ді­яльності дитини. Вміння працювати за вказівками вихова­теля недостатньо для її формування. Якщо діти точно ви­конують інструкції педагога, вони сприймають від нього спосіб дій для розв'язання конкретно-практичного завдан­ня, а для розв'язування групи певних завдань потрібно спочатку засвоїти загальний спосіб дій.

Важливою передумовою навчальної діяльності до­шкільників є самостійний пошук способів виконання прак­тичних і пізнавальних завдань. Діти дошкільного віку ви­окремлюють не лише практичний результат дії, а й знання, уміння, які вони при цьому засвоюють. Під час розв'язання практичних завдань свідомість дітей переорієнтовується з кінцевого результату на способи його досягнення. До­шкільники починають осмислювати свої дії та їх результа­ти, тобто усвідомлювати спосіб, завдяки якому здобувають нові знання. Таке усвідомлення стимулює формування у них нових пізнавальних дій, а відповідно, і формування нових, складніших знань. Діти намагаються використати засвоєний спосіб пізнавальних дій у нових умовах. Розв'язуючи подібні, але не тотожні завдання, вони вироб­ляють певні узагальнення, на підставі яких переносять опанований спосіб у нові умови.

Навчання, спрямоване на формування загальних спо­собів розв'язання конкретно-практичних завдань, вироб­ляє у дітей вміння раціонально аналізувати умови нового завдання, самостійно знаходити способи його розв'язання.

Ще однією передумовою успішної навчальної діяльнос­ті дошкільників є опанування контролем способу виконан­ня своїх дій. Навчальна діяльність, що відбувається на ос­нові зразка дій, без зіставлення виконаної дитиною дії із зразком (без контролю), позбавляється свого основного компонента. Як свідчать результати психолого-педагогіч-них досліджень, підготовку до навчальної діяльності пот рібно починати з формування вмінь контролювати й оці­нювати свої дії. Такі дії у дітей дошкільного віку форму­ються стихійно. Цілеспрямованому контролю своїх дій покликаний навчити дошкільників вихователь.

Діти, сприймаючи й аналізуючи оцінки, якими дорос­лі характеризують їх роботу, критерії, за якими порівню­ють їхні старання і результати цих старань, починають правильніше контролювати свої дії, оцінювати власні знання і вміння. У них формуються навички самоконтро­лю і самооцінки у виконанні навчальних завдань, поява яких є першим етапом оволодіння навчальною діяльністю.

Для розвитку передумов навчальної діяльності необ­хідний особливий тип контролю, пов'язаний з формуван­ням уміння самостійно визначати і застосовувати способи дій. Основною умовою його розвитку є спеціальні методи навчання дітей прийомів порівняння отриманих результа­тів із заданим способом дій.

Отже, основними передумовами навчальної діяльності дошкільників є: наявність у них стійких пізнавальних ін­тересів; оволодіння загальними способами дій; самостійне знаходження способів виконання практичних і пізнаваль­них завдань; контролювання способу виконання власних дій. Основні компоненти цієї діяльності: прийняття зав­дання; вибір шляхів і засобів його здійснення, дотримання їх; контроль, самоконтроль і самоперевірка, особистісний (мотиваційний) компонент; мотиви, що спонукають дош­кільників оволодіти навчальною діяльністю (пізнавальні інтереси). Структура навчальної діяльності залежить від її компонентів і взаємозв'язків між ними.