3 Етап - Відродження психологічної науки

кінець 50 початок 80 рр.

Починають відроджуватися психологічні науки. Багато досліджень в педагогічній психології пов’язані з оптимізацією процесу навчання (Давидов В.В., Занков В.В., Менчинська, О.В.Запорожець, Д.Б.Єльконін ). В.В.Давидов, В.В.Занков показали, що при певних умовах навчання вже в молодшому шкільному віці можна розвинути елементи теоретичного мислення.

Завдяки їх дослідженням були розроблені нові програми, підручники з математики: починають вчити не натуральні числа, а поняття числа та ін.

Петро Якович Гальперін: теорія поетапного формування розумових дій.

Лідія Іллівна Божович: дослідження розвитку особистості протягом онтогенезу.

У вітчизняній психології формуються 3 великі школи:

1. Ленінградська школа ( О.М.Мясіщев, Б.Г.Ананьєв) - вивчення ставлень, стосунків людей, розвиток під впливом свого ставлення до оточуючого та до себе. Провели багато експерементів.

2. Московська школа ( А.В.Петровський, П.І.Зінченко, О.М.Леонтєв) – діяльнісний підхід до розвитку особистості, психіки.

3. Грузинська школа ( Узнадзе)- вивчення підсвідомого особистості, розробили концепцію установки.

4. Дослідження українських психологів:

Г.С.Костюк, Скрипченко О.В., Проколієнко Л.М., Ніколенко М.Ф.

• рушійні сили психічного розвитку особистості,

• особливості розвитку молодшого школяра;

• дослідження з психології: профдіагностики, профорієнтації та профвідбору.

4 Етап кінець 80 рр. - по сьогодні

• дослідження вже ведуться не лише в діалектико-матеріалістичному напрямку, а й в багатьох інших;

• прослідковується гуманітарний напрямок вивчення психічних явищ. Цей підхід найбільш яскраво відображений у гуманістичній психології. Всі дослідження психічних явищ опосередковуються ставленням до особистості людини як самоцінності. В першу чергу враховується людський фактор, людина виступає як самоціль, а не як засіб досягнення чогось.

• в педагогічній психології та сучасній школі з’явився суб’єкт- суб’єктний підхід: учень є суб’єктом власної життєдіяльності, як повноправний партнер, який вимагає поваги;

• застосовується системний підхід до вивчення психічних явищ:

• зміст явища

• умови його зародження, розвитку;

• структура явища

• вивчення з боку історико-культурного розвитку

• ведуться експериментальні дослідження для дослідження різних явищ, з’явилася спеціальність “Практична психологія”

4.Методи дитячої та педагогічної психології (за б.Г.Ананьєвим)

В основу класифікації методів дитячої психології покладено принцип етапів проведення психологічного дослідження.

Виділяють 4 групи методів у віковій психології:

І. Організаційні методи

• метод поперечних зрізів( порівняльний), при якому дослідження ведеться як робота з людьми різних вікових груп, ніби з виконанням зрізів на різних вікових рівнях. При достатній кількості представників кожної дитячої групи можна виявити узагальнені характеристики на кожному рівні і на цій основі прослідкувати загальні тенденції вікового розвитку.

• лонгітюдний метод (поздовжних зрізів) – метод, за допомогою якоо досліджується один і той же об’єкт через певні проміжки часу з діагностикою рівня розвитку на кожному із етапів. Дозволяє зафіксувати відтінки індивідуального розвитку.

• комплексний метод передбачає, що дослідження може проводитися в рамках однієї науки, галузі, або ж як комплексне міждисциплінарне дослідження. Наприклад, комплексним міждисциплінарним дослідженням є вивчення статусу, іміджу, певних соціальних характеристик, стану здоров’я.

ІІ. Емпірічні методи