
- •Тема 1. Предмет, завдання і методи дитячої психології
- •Предмет і завдання дитячої психології
- •Зв’язок дитячої психології з іншими науками
- •3.Коротка історія розвитку дитячої психології
- •1 Етап – Донауковий етап розвитку
- •2 Етап - розвиток науки педології.
- •3 Етап - Відродження психологічної науки
- •4 Етап кінець 80 рр. - по сьогодні
- •4.Методи дитячої та педагогічної психології (за б.Г.Ананьєвим)
- •Спостереження і самоспостереження
- •Експериментальні методи
- •Психодіагностичні методи
- •Тема 2: Закономірності і динаміка психічного розвитку і формування особистості в онтогенезі
- •Проблеми розвитку психіки і особистості в зарубіжній психології
- •Проблема факторів психічного розвитку у вітчизняній психології
- •Рушійні сили розвитку психічного розвитку
- •4.Діалектичний взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку
- •Закономірності психічного розвитку
- •6.Явище акселерації. Інфантилізм
- •7. Періодизація психічного розвитку та основні її критерії
- •Періодизація психічного розвитку дитини
- •Тема 3. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості і немовлячому віці
- •Особливості фізичного і психічного розвитку немовляти у фазу новонародженості
- •2. Вік немовляти і його особливості а) сенсорний розвиток і розвиток моторики
- •Б) Спілкування з дорослим – провідна діяльність немовляти
- •В) Мовленнєвий розвиток немовляти
- •Г) Когнітивний розвиток дитини першого року життя
- •Тема 4. Психологічні особливості дитини у ранньому віці
- •1. Фактори розвитку психіки у ранньому віці а) Роль ходьби у психічному розвитку дитини
- •Б) Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •- Перехід від маніпулювання до предметних дій
- •- Етапи формування в ранньому дитинстві співвідносних і знаряддєвих дій
- •- Особливості предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •- Формування психологічних передумов ігрової діяльності
- •- Виникнення зображувальної діяльності
- •2. Особливості мовлення дитини раннього віку.
- •А) Розуміння мовлення дорослих у ранньому дитинстві
- •Б) Формування активного мовлення дитини
- •3. Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві.
- •4. Розвиток пізнавальної сфери у період раннього дитинства.
- •Розвиток сприймання і виникнення уявлень про властивості предметів
- •Розвиток мислення у ранньому дитинстві
- •Розвиток пам'яті у ранньому дитинстві
- •Особливості уваги у ранньому дитинстві
- •Виникнення уяви у ранньому дитинстві
- •5. Початки соціальної поведінки і розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві. Криза трьох років.
- •Розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві
- •Особливості перших уявлень про себе у ранньому дитинстві
- •Ім'я і його значення у ранньому дитинстві
- •Криза трьох років
- •Тема 5. Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці
- •Соціальна ситуація розвитку у дошкільному віці
- •Особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку
- •Типи конструктивної діяльності, їх вплив на психічний розвиток дошкільника
- •4. Трудова і навчальна діяльність дошкільника. Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника
- •Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника
- •Психологічні передумови формування навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Умови розвитку навчальної діяльності дітей дошкільного віку
- •Основні рівні розвитку і готовність дошкільника до навчання
- •Тема 6. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника
- •Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •Мимовільна увага і умови її розвитку у дошкільному віці
- •Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування
Розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві
У ранньому дитинстві виникнення самосвідомості пов'язане з відокремленням себе від своїх дій, з усвідомленням своїх бажань. Суттєво змінюється ставлення дитини до світу предметів. Ця зміна обумовлена формуванням у процесі оволодіння суспільно виробленими способами використання предметного ставлення до дійсності (Д. Ель-конін). Малюк не просто маніпулює предметами, а діє з ними відповідно до їх призначення, функцій. Засвоєння функцій предметів призводить до відокремлення дії від предмета. Дитина виконує предметну дію в нових умовах і переносить її на інші предмети: починає, наприклад, годувати ляльку не лише своєю, а й чужою ложкою, паличкою; годує не лише свою ляльку, а й інші ляльки, мишку, кішку.
Ускладнюються стосунки дорослого з дитиною. Він і далі ставиться до малюка турботливо і ніжно, але вже діє спільно з ним, оцінює його дії з предметами. У цьому процесі в малюка виникає нове ставлення до дорослого, він порівнює свій результат з його результатами. Дитина ставиться до дорослого, як до зразка для наслідування.
Своєрідною вершиною психічного розвитку 3-річних дітей є поява в них свідомого виявлення себе, свого Я. Це є найважливішим моментом їхнього життя, оскільки саме в цей період відбувається народження особистості. Від змісту, спрямованості виховання залежать її майбутні нахили і характер.
Під час спілкування з людьми, завдяки різним видам діяльності дитина починає точніше фіксувати свої фізичні та психічні стани, відокремлювати їх від усього іншого. Поступово формується уявлення про себе, виникають елементи самосвідомості.
Малюк впізнає себе в дзеркалі, на фотографії, все частіше вживає займенники «я», «мій», «мені». Одночасно він починає усвідомлювати себе відносно незалежним від дорослих, часто його бажання та інтереси контрастують з намірами оточення. Цей перелом у свідомості проявляється у яскраво вираженому прагненні до самостійності («Я сам»), бажанні бути схожим на дорослих, наслідувати їх. 3-річна дитина вимагає поваги до себе, часто негативно реагує на надмірну опіку з боку батьків.
Основними сферами, в яких 3-річні діти прагнуть самоутвердитися, є: предметна діяльність (особливо продуктивна з конкретним наочним результатом); спілкування з дорослим як з доброзичливим помічником, який оцінює дії і вчинки; спілкування з однолітками.
Ділове спілкування з дорослим сприяє успішному розвитку Я дитини. При цьому важливо, щоб її увага акцентувалася не лише на оцінці результату діяльності, а й на тому, хто це зробив («Хороший хлопчик Ромчик! Він так красиво намалював дощик»). Така оцінка є ефективним засобом підвищення суб'єктивної цінності дитини. Негативну оцінку можна висловлювати лише про дії малюка, а не про його особистість («Не можна ображати дівчинку, адже їй боляче, вона плакатиме. Ти ж хороший хлопчик. Я впевнена, що ти більше не ображатимеш діток»).
Розвиток самосвідомості дитини, формування в неї образу Я пов'язані з розвитком мовлення. Становлення уявлень про себе неможливе без засвоєння відповідних понять, що зумовлює збагачення словника. Однією з умов ефективності цього процесу є наочність — можливість безпосередньо спостерігати об'єкт, який називається конкретним словом. Тому для розвитку уявлень про власну особистість дитині потрібні заняття з моделями (ляльки імітують людей), пізніше — з однолітками, щоб вона одночасно бачила себе
та іншу людину. Для цього може знадобитись дзеркало, ф0-тогрГіПа яких Діти зображені з батьками, однолітками. Отже У ранньому дитинстві відбувається ускладнення стосунків з людьми, змінюється ставлення до предметів, формується і розвивається уявлення про себе, усвідомлю-ються власні бажання тощо.